Веб-бібліотека - головна сторінка


Партико Т. Б. Загальна психологія:

Вступ до загальної психології. Психологія як наука. Історичний розвиток психології. Психологія в системі сучасних наук. Об'єкт та предмет психології. Галузі психології. Практичне значення психології. Методи психології. Методи пояснення психіки людини. Методи розуміння психіки людини. Методи впливу на психіку людини. Природа та сутність психіки людини. Умови та чинники формування психіки людини. Матеріальні основи та фізіологічні механізми психіки. Головні властивості та функції психіки людини. Сфери прояву психіки людини. Свідома сфера. Несвідома сфера. Персонологія. Психологія особистості. Поняття про індивід, індивідуальність, особистість. Теоретичні напрями персонології. Психоаналітична теорія особистості...

Основи психології / За ред. О. В. Киричука: Природа психічного та принципи побудови системи психологічних знань. Поняття про психіку. Предмет психології як науки. Психіка людини як предмет інтересу і наукового вивчення. Історія питання. Душа в реаліях та міфах. З історії науки про психічне. Проблема природи психіки у вітчизняній психології. Умовний рефлекс, що примирив психологію з фізіологією. Вивчення мозку і психіки у вітчизняній психології. Внутрішнє і зовнішнє як психологічна проблема. Суб'єктивний та об'єктивний аспекти психічного. Предмет психології на сучасному етапі її розвитку. Предмет сучасної психології як об'єкт наукової саморефлексії. Психічне як мета, засіб і самоцінне для суб'єкта...
Основы научных исследований / Под ред. А.А. Лудченко: Наука и научное исследование. Наука. Научное исследование. Научно-техническая информация. Формулирование темы научного исследования. Формулирование цели и задач исследования. Методология теоретических исследований. Методология экспериментальных исследований. Анализ теоретико-экспериментальных исследований и формулирование выводов и предложений. Внедрение и эффективность научных исследований. Внедрение научных исследований. Эффективность научных исследований. Общие требования и правила оформления научно-исследовательской работы. Общие требования к научно-исследовательской работе. Правила оформления научно-исследовательской работы. Рецензирование научно-исследовательских работ. Доклад о работе...
Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку / За ред. Ф. М. Рудича: Теорія політичної системи. Поняття політичної системи. Політична система і середовище. Політична система сучасної України. Тенденції становлення. Україна: політична стратегія. Складові стратегії. Засади. Загальноцивілізаційні тенденції суспільного розвитку. Від посттоталітаризму через авторитаризм до демократії. Формування владних структур. Влада і демократія. Демократія як збалансована система влади. Народовладдя в Україні: можливості і реальність. Ресурси сильної демократичної влади. Конституція і держава. Конституція: історія і принципи. Верховна Рада - парламент Української держави. Президентські інституції. Кабінет Міністрів - уряд України...
Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи: Загальні засади педагогіки вищої школи. Предмет і завдання педагогіки вищої школи. Педагогіка вищої школи як наука. Зв'язки педагогіки вищої школи з іншими науками. Завдання педагогіки вищої школи на сучасному етапі. Логіка і методика педагогічного дослідження. Сутність, категорії, принципи і етапи педагогічного дослідження. Методи науково-педагогічного дослідження. Студент вищого навчального закладу як об'єкт і суб'єкт навчання і виховання. Загальна характеристика і класифікація студентів вищого навчального закладу. Професійне самовдосконалення майбутніх фахівців. Викладач вищого навчального закладу. Педагогічна діяльність викладача вищого навчального закладу. Вимоги до особистості викладача вищого навчального закладу...
Конфліктологія / За ред. В. М. Петюха: Сутність конфлікту та його характерні риси. Кінцеві та проміжні цілі. Визначення конфлікту. Конфліктна ситуація та інцидент як передумови виникнення конфлікту. Характерні ознаки прояву конфлікту. Об'єктивні й суб'єктивні складові конфліктної взаємодії. Межі поширення конфлікту. Види та типи конфліктів. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації. Причини й наслідки конфліктів в організації. Кінцеві та проміжні цілі. Типові причини виникнення конфліктів в організації. Функції конфліктів і їхня спрямованість. Вплив конфлікту на соціальне оточення та його учасників. Позитивні наслідки конфліктів. Негативні наслідки конфліктів...
Москаленко, Л. В. та ін. Масова комунікація: Концепції масової комунікації. Світовий інформаційний простір і демократичне суспільство. Проблеми становлення інформаційного суспільства. Ера інформації і гуманістична парадигма трансформації сучасного соціального знання. Соціологічні теорії розвитку мас медіа. Масова комунікація і суспільство. Соціальне функціонування журналістики. ЗМІ у соцієнтальних системах суспільства. Журналістика і духовність суспільства. ЗМІ і національна ідея. Результативність масово-інформаційної діяльності. Свобода преси: теорія і практика. Правові основи функціонування мас медіа. Законодавче поле діяльності українських мас медіа. Громадський контроль за діяльністю засобів масової комунікації. Самоконтроль у ЗМІ...

Иоанн Скот Эриугена (ок. 810-877)

- одна из крупнейших фигур в философии средневековья. Он был ирландского происхождения и прибыл во Францию для участия в теологическом споре о божественном предопределении. Затем был приглашен в дворцовую школу французского короля Карла Лысого, где занимался переводами произведений Псевдо-Дионисия "Ареопагитики". Его главное собственное сочинение называется "О разделении природы" и состоит из пяти книг. Оно написано в форме диалога между учителем и учеником. Основной проблемой, рассматриваемой Эриугеной, было соотношение Бога и мира, которых он объединяет в едином понятии "природа", понимаемой не в физическом смысле, а абстрактно. Стоя на пантеистических позициях, он исходит из платоновской идеи, согласно которой Бог есть начало, сердцевина и конец мирового процесса движения всех вещей. "Бог есть во всем. Он существует как сущность всего" [1, 72, 518А]. У Эриугена происходит циклическое движение Бога к миру и обратное возвращение вещей к Богу. Природа разделяется на четыре вида, или фазы. Первая ступень - природа творящая и несотворенная, это Бог как причина всех вещей, как таинственное и непознаваемое существо. Бог непостижим ни для какого разума, но Он все же становится видимым и слышимым в своих божественных проявлениях - теофаниях, в разнообразных порядках, в которых пребывают вещи и проявляется божественное бытие. В этом обнаруживается своего рода мистицизм Эриугены. Вторая стадия божественно-космического процесса - природа сотворенная и творящая. Первая природа как Бог- Отец порождает вторую природу, которая является божественным умом, логосом, платоновским миром идей. Эти бестелесные идеи также не имеют начала во времени, но они постоянно творятся первой природой. Третья природа - сотворенная и нетворящая, это мир конкретных предметов, теофаний. Если на первой стадии Бог выступал как единое начало, то на второй происходит Его умножение, выражающееся во многих идеях, на третьей же стадии происходит дальнейшее умножение бытия, достигающее своей предельной стадии. Четвертая природа - одновременно и несотворенная, и нетворящая, она является концом циклического развития космического процесса, в котором Бог развертывается в различных ипостасях. На этой стадии завершается сам процесс. Представленная здесь картина мира, как ее понимает Эриугена, характеризуется динамизмом, так как бытие Бога развертывается в процессе его созидания. Эта картина мира противостоит креациони-стским представлениям о мироздании, которые господствовали в средневековой философии и сводились к пониманию мира как совокупности множества вещей, раз и навсегда созданных волей Бога и существующих согласно этой воле. При этом, по Эриугене, все исходит-от Бога и к Нему возвращается, но Бог - это не личность, Он присутствует во всем, но в то же время не поддается постижению. .*& Космическая доктрина Эриугены определяет и его концепцию человека. Первая стадия бытия, выражающая божественное первоединство, переходит во вторую, которая представляет раздробленные общие идеи, на третьей стадии раздробляющиеся на отдельные вещи. Грехопадение человека также приводит к тому, что идея единого человека распадается на множество отдельных людей. Возникновение четвертой стадии определяется необходимостью искупления человека, которое достигается тем, что человек, как и все индивидуальные вещи, утрачивает свое конкретное существование и возвращается к Богу. Эта пантеистическая концепция Эриугены подчеркивает общность человеческого существования как сущностное выражение истинно человеческого, индивидуальное существование понимается как отклонение от этой истинной сущности. В этом выразилась антропо-центристская позиция Эриугены, который проявлял постоянный интерес к человеку и считал, что "важнейший и едва ли не единственный путь к познанию истины - сначала познать и возлюбить человеческую природу... Ведь если человеческая природа не ведает, что совершается в ней самой, как она хочет знать то, что обретается превыше ее?" [II, 32.610Д-6Г1А]. Тесно связано с проблемой человека и учение Эриугены о предопределении, которое он развил в своей первой работе, написанной в связи с участием в диспуте о предопределении. Его учение весьма близко к позиции Пелагия, с которым полемизировал Августин. Эриугена полагал, что существует свобода воли человека, а Бог не может быть источником добра и зла одновременно. Он не может одновременно спасать одних и осуждать других. Божественное предопределение, согласно Эриугене, никак не связано с грехом человека и человечества, оно связано только с добродетелью, которое обеспечивает человеческое спасение. Продолжая и развивая учение Платона о превосходстве общего над единичным, Эриугена заложил основы средневекового реализма. Воззрения Эриугены не были приемлемы для церкви и осуждены ею, сначала его учение о предопределении и свободе воли, позже - и его пантеизм (в XI в. папой Львом IX), а затем в 1225 г. папа Гонорий III приговорил к сожжению его произведение "О разделении природы".