Веб-бібліотека - головна сторінка


Макарова О.В. Державні соціальні програми:

Теоретичні засади програмного регулювання соціальної сфери. Об'єктивно-історичні передумови застосування державних соціальних програм. Історичні корені застосування систем соціального захисту. Об'єктивні передумови застосування державних соціальних програм у сучасний період історії. Досвід застосування соціальних програм у країнах «загального добробуту». Особливості застосування соціальних програм в Україні у перехідний період. Сутність та методологічні основи програмного регулювання соціальної сфери. Програмування як інструмент реалізації соціальної політики. Сутність категорії «державна соціальна програма». Методологія розробки державних соціальних програм. Класифікація соціальних програм...

Заброцький M.М. Основи вікової психології: Предмет та методи вікової психології. Предмет вікової психології як науки. Загальна характеристика віку. Теоретичні концепції вікової психології. Методи вікової психології. Загальна характеристика онтогенезу людської психіки. Розвиток і формування. Особливості психічного розвитку. Рушійні сили розвитку психіки. Навчання, виховання та розвиток психіки. Вікова періодизація психічного розвитку. Психологічні особливості дошкільного віку. Особливості психічного розвитку немовляти. Початковий розвиток особистості на етапі раннього дитинства. Психологічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку. Психологічна готовність дітей до школи. Шестирічні діти. Психологічні особливості молодшого школяра...

ИНТЕРСУБЪЕКТИВНЫЙ

(от лат. inter - между)
- межличностный, общий, общедоступный, в противоположность личному, индивидуальному, уникальному. В логико-методологической литературе понятие интерсубъективности получило широкое распространение в связи с программой эмпирического обоснования науки, выдвинутой представителями логического позитивизма в 20-х годах XX в.
Эмпирическое обоснование науки, по мнению логических позитивистов, должно состоять в логическом сведении всех научных понятий и утверждений к таким понятиям и предложениям, которые непосредственно выражают чувственные переживания субъекта, напр. "красный", "теплый", "Я чувствую боль" и т. п. Непосредственная связь с чувственным опытом обеспечивает осмысленность понятий и несомненную достоверность предложений. Однако если содержание понятий и предложений определяется только чувственным опытом субъекта, то каждый человек образует свой собственный эмпирический язык, выражающий его
собственные чувства и переживания. Эмпирические предложения, выражающие чувственный опыт одного человека, будут непонятны другому человеку, чувственный опыт которого отличается от опыта первого. Эмпирические языки, значения понятий и предложений при таком подходе оказываются субъективными. Поэтому встает вопрос отыскания или построения И. языка, слова и предложения которого были бы понятны всем людям и который вместе с тем был бы связан с чувственным восприятием и мог служить эмпирическим базисом науки. Таким языком был признан фрагмент повседневного языка, относящийся к чувственно воспринимаемым объектам и их свойствам.