Веб-бібліотека - головна сторінка


Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти:

Законодавство в галузі охорони праці. Організація охорони праці в навчально-виховних закладах. Законодавча та нормативна база України про охорону праці. Законодавство про охорону праці. Нормативно-правові акти з охорони праці. Гарантії прав громадян на охорону праці. Час відпочинку працюючих. Охорона праці жінок і молоді. Організація роботи з охорони праці в системі Міністерства освіти і науки України. Організація роботи з охорони праці управління освіти. Організація роботи з охорони праці в навчально-виховних закладах. Організація служби охорони праці у навчально-виховних закладах. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах. Контроль і нагляд за станом охорони праці...

Злобін Ю.А. Основи екології: Загальна екологія. Екологія як загальнобіологічна та гуманітарна наука. Розвиток екологічних знань та їх роль у становленні цивілізації.Ідея системності в екології. Соціальні аспекти екології.Об'єкти вивчення в екології. Методи екологічних досліджень. Метод моделювання в екології. Короткий нарис історії екології. Українська екологічна школа. Екологія на межі XX та XXI століть. Біосфера. Поняття біосфери. Структура біосфери. Потік енергії на Земній Кулі. Біогеохімічні цикли. Місце людини в біосфері. Поняття середовища. Людська цивілізація як новий фактор в існуванні біосфери. Екосистеми. Екосистеми - основні структурні одиниці біосфери. Абіотичні компоненти біосфери...

ИНТЕРСУБЪЕКТИВНОСТЬ

(от лат. между субъектами) - согласие (явное или неявное) среди субъектов познания относительно принятия различных когнитивных решений,  консенсус  в  научном  сообществе,  особая  общность  между познающими субъектами (условие взаимодействия и передачи знания одного для другого). Этот консенсус, как показывает история науки, всегда имеет условный и временный  характер и открыт для пересмотра. Вплоть до XX века гарантией достоверности познания выступала универсальная структура познающего субъекта.  Гуссерль  предпринял  попытку  обоснования  что  Я  естественным  образом выстраивает в себе Других и складывает общность субъектов (то есть интерсубъективную общность), каждый из которых имеет мир в своем опыте. В интерсубъективности Я фиксирует своеобразие своего опыта в отношении других возможных опытов. Позднее Гуссерль вводит понятие "жизненного мира" - духовного образования, которое служит основой интерсубъективности. В дальнейшем тема рассматривается в аналитической философии (Рассел, Карнап, Куайн), феноменологии (Сартр, Мерло-Понти) и феноменологической социологии (Шюц).  Здесь интерсубъективность интерпретируется как внутренняя социальность индивидуального сознания. Шюц рассматривает интерсубъективность в свете двух правил интерпретации социальной жизни - взаимозаменяемости точек зрения Я и Другого и признания схожести интерпретации общих фактов и программ поведения при несущественных различиях (так им обосновывается возможность построения социальной теории).