Веб-бібліотека

Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії:

Основи теорії економічної і соціальної географії. Методологічні основи. Наукові підходи і категорії, деякі терміни і поняття. Ландшафтна оболонка як глобальний об'єкт досліджень у географії. Інтеграція наук і сутність географічного підходу. Взаємодія суспільства і природи та її закономірності. Єдність природи і суспільства, їх взаємодія. Закономірності взаємодії. Екологічний підхід. Природокористування і його місце у взаємодії суспільства і природи. Закономірність комплексності у природі і суспільстві. Гсокомплексологічна концепція. Системні об'єкти в економічній і соціальній географії. Суспільно-територіальний комплекс як найбільш інтегрований об'єкт досліджень...

Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення: Роль і значення мови в суспільному житті. Українська мова серед інших мов світу. Функції мови. Мовна норма. Функціональні стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль. Мова документів. Загальні вимоги до укладання та оформлення. Документ та його функції. Критерії класифікації документів. Вимоги до укладання та оформлення документів. Оформлення сторінки. Текст і його оформлення. Скорочування слів і словосполучень. Стандартизація ділового тексту. Реквізити ділових паперів. Дата. Індекс. Заголовок до тексту. Адресат. Гриф затвердження. Резолюція. Віза. Підпис. Терміни та їх місце в діловому мовленні. Професійна лексика. Використання неологізмів та запозичень. Документування в управлінській діяльності...
Андрушенко В.П. Історія соціальної філософії: (Західноєвропейський контекст): Загальна концепція історії західноєвропейської соціальної філософії: проблеми пошуку. Предмет соціальної філософії в його історії. Головне питання соціальної філософії в історичному розвитку. Проблема наукової інтерпретації історії соціально-філософського знання. Європоцентристська спрямованість гегелівської періодизації історії соціально-філософських вчень. Матеріалізм та ідеалізм в історії соціально-філософських вчень (К.Маркс, Ф. Енгельс). К. Поппер про дві лінії розвитку соціальної філософії в історії: пошук демократичного суспільства (Демокріт, Ж.Ж. Руссо, І.Кант) та шлях до тоталітаризму (Геракліт, Платон, Г.Гегель. К.Маркс). Головні етапи розвитку соціологічної думки...

ИНТЕРПРЕТАНТ

- одно из центральных понятий семиотической теории Пирса, включенное в базисное триадическое отношение "объект - знак - И." ("interpr?tant" следует отличать от "интерпретатора"). Без И. знак как таковой не возможен: знак не функционирует как знак до тех пор, пока он не осмысливается как таковой. Иными словами, знаки должны быть определенным образом интерпретированы, чтобы быть знаками. Осуществляется это благодаря И.: именно она заполняет онтологическую "пропасть" между реальностью (Динамическим Объектом) и знаком. И. - это новый знак, возникающий в сознании человека, пользующегося данным знаком; это перевод, истолкование, концептуализация отношения знак/объект в последующем знаке (например, определенная реакция человека на воспринимаемый знак и т.д.); это то, что "производится знаком в интерпретаторе". Первая возникающая у нас мысль при восприятии потенциального знака и есть И. Не случайно Пирс дает следующее определение знака: "знак есть репрезентамен, некоторая интерпретанта которого познается разумом". При этом И. - есть иная форма репрезентации, которая связывает уже не знак и его объект, а знак и другой знак. Поскольку каждый знак способен порождать И., постольку этот процесс фактически бесконечен. Если же предположить гипотетическое существование самой последней, самой сложной, исчерпывающей и завершающей И. данного объекта, то, по мнению Пирса, эта И. должна быть ни чем иным как самим объектом, целиком явленным нашему сознанию. Но такой объект, а равно и такой знак - как физически тождественные друг другу - не возможны и не существуют. Стало быть, процесс интерпретации безграничен. На этом постулате основана пирсовская идея о неограниченном семиозисе. Семиозис - это деятельность знака по производству своей И. Пирс разграничивал непосредственную, динамическую и конечную И.; а также И. эмоциональную, энергетическую и логическую. Обе трихотомии не тождественны, но взаимопересекаемы. Пирс не до конца прояснил смысл каждой из вводимых им разновидностей И., однако, по крайней мере, одну из них - а именно "непосредственную И." характеризовал как собственно значение знака. (См. Знак, Интерпретация, Семиозис, Пирс.) А.Р. Усманова


© 2009-2020  lib.ltd.ua