Веб-бібліотека - головна сторінка


Іванова Т. В., Піддубна Л. П. Муніципальне діловодство:

Документ і документаційне забезпечення управління. Документ, його роль та місце в муніципальному управлінні. Нормативно-методична база діловодства. Види документів та їх класифікація. Стандартизація, уніфікація і трафаретизація управлінських документів. Документування та документальне забезпечення управлінської діяльності. Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів. Формуляр документа, його основні реквізити та їх характеристика. Бланк документа, вимоги, що пред'являються до нього. Загальні вимоги до оформлення тексту документів. Оформлення організаційно-розпорядчої документації. Класифікація організаційно-розпорядчої документації за функціональною ознакою...

Кунченко-Харченко В.І. Документалістика: Інформаційно-документаційне забезпечення управління. Значення документаційного забезпечення управління. Документ, системи документації. Державна система документаційного забезпечення управління. Автоматизована система документаційного забезпечення. Складання та оформлення документів. Державний стандарт на УСОРД. Вид документа. Бланк документа. Порядок адресування документів. Погодження документів. Посвідчення документа. Відмітки на документах. Вимоги до тексту документа. Складання організаційно-розпорядчих документів. Структура та оформлення кадрової документації. Систематизація документів та їх зберігання. Систематизація документів. Номенклатура справ. Формування справ. Зберігання справ...
Мигович І.І. Соціальна робота: Чому стає актуальною соціальна робота в Україні. Що таке соціальна робота. Історичні корені й традиції благодійництва. Морально-гуманістичні витоки соціальної роботи. Взаємозв'язок соціальної роботи з іншими галузями суспільної практики. Структура і функції органів соціальної роботи в Україні. Принципи і методи соціальної роботи. Яким має бути соціальний працівник...
Аболіна Т. Г. Етика: Предмет і завдання етики. Етика як філософська теорія моральності. Предмет етики й особливості етичних знань. Актуальні проблеми етики та їх значення для розв'язання загальнолюдських проблем. Основні етапи й напрями розвитку етики. Періодизація історії етики. Етична проблематика марксистської філософії. Основні лінії розвитку вітчизняної етичної думки. Типологізація етичної думки. Походження та історичний розвиток моралі. Значення філософсько-етичного дослідження процесу походження та розвитку моралі для духовно-морального самовизначення людини. Особливості морального життя в умовах первісно-родової общини. Історичне виділення моралі у сферу вільного вибору особистості між добром і злом...
Старушенко Л.І. Анатомія і фізіологія людини: Історичний нарис. Основні відомості про структуру та функції клітин, тканин, органів і систем. Апарат руху й опори. Кістки. Осьовий скелет. Скелет голови. Кістки мозкового черепа. Кістки лицевого черепа. Хребтовий стовп. Грудна клітка. Додатковий скелет. Кістки верхньої кінцівки. Кістки нижньої кінцівки. Суглоби кінцівок. М'язи. М'язи частин тіла. Системи крові та кровообігу. Система крові. Склад, кількість і фізико-хімічні властивості крові. Клітини крові. Зсідання крові (гемокоагуляція). Групи крові. Система кровообігу. Діяльність серця. Кровоносна система. Лімфатична система. Дихальна система. Дихання. Вентиляція легенів. Газообмін в легенях і тканинах. Регуляція дихання. Травна система. Травлення. Обмін речовин...
Пятницкая Н. А., Лазарев Б. Г. Организация обслуживания в предприятиях общественного питания: Характеристика торговой части предприятий общественного питания. Значение организации обслуживания в предприятиях общественного питания. Торговые помещения. Торговая мебель. Буфеты. Организация работы моечной столовой посуды и сервизной. Столовая посуда, приборы и столовое белье. Меню и прейскуранты. Общая характеристика меню и прейскуранта. Меню со свободным выбором блюд. Меню дневного рациона питания. Оформление меню и прейскуранта. Подготовка торговых помещений к обслуживанию посетителей. Уборка помещений. Расстановка торговой мебели. Получение и подготовка посуды, приборов и столового белья. Складывание полотняных салфеток. Подготовка специй, цветов...

ИНТЕРНАЦИОНАЛИЗМ

(от лат. inter - между и natio - народ), пролетарский интернационализм, общность интересов и солидарность рабочих, трудящихся различных наций и рас, проявляющиеся в их психологии, идеологии и социальной практике; междунар. солидарность рабочего класса, коммунистов всех стран в борьбе за общие цели, солидарность их с борьбой народов за нац. освобождение ц социальный прогресс, добровольное сотрудничество братских партий при соблюдении равноправия и независимости каждой из них, И. обеспечивает единство пролет. содержания и нац. формы обществ. развития, является гл. предпосылкой реализации нац. и интернац. интересов всех народов.
И. возник в условиях капитализма, в ходе освободит. борьбы пролетариата разных стран. "Так как положение рабочих всех стран одинаково, - говорил Ф. Энгельс, - так как их интересы одинаковы, враги у них одни и тс же, то и бороться они должны сообща..." (Маркс К. и Энгельс Ф., Соч., т. 4, с. 373). Началом объединения рабочего класса стал 1-й Интернационал, к-рый "... заложил фундамент международной организации рабочих для подготовки их революционного натиска на капитал" (Ленин В. И., ПСС, т. 38, с. 302). Дело интернац. сплочения мирового пролетариата было продолжено 2-м Интернационалом. Вместе с тем его крах, наступивший после начала 1-й мировой войны в результате шовинистич. политики его оппортунистич. лидеров, показал, как неизбежно наказывается измена пролет. И.
И. получил развитие в деятельности ленинской партии, выступившей инициатором создания 3-го, Коммунистич. Интернационала. После Окт.революции 1917 В. И. Ленин открыл новые формы И. "Мы, действительно, выступаем теперь не только как представители пролетариев всех стран, но и как представители угнетенных народов", - говорил он и одобрил лозунг: "Пролетарии всех стран и угнетенные народы, соединяйтесь!" (там же, т. 42, с. 71).
С победой социализма И. становится И. социалистическим и охватывает все сферы взаимоотношений социалистич. стран и наций. Объективными основами социалистич. И. являются социалистич. образ жизни, общность интересов и целей трудящихся различных национальностей в деле строительства нового общества. Социалистич. И. - это новый тип межнац. отношений, складывающийся и развивающийся на основе дружбы, равноправия, взаимоуважения, всестороннего братского сотрудничества, политич., экономия., воен. и культурной взаимопомощи наций и народностей, ставших на путь социализма. Социалистич. И. способствует расцвету и сближению наций, совпадает с социалистич. патриотизмом и противоположен космополитизму, нац. нигилизму.
Объективность основ И. не означает, однако, что люди становятся интернационалистами стихийно. Коммунисты считают своей первостепенной обязанностью воспитывать трудящихся в духе интернационализма и социалистического патриотизма, непримиримости к любым проявлениям национализма и шовинизма. Интернациональное воспитание трудящихся - важнейшая составная часть коммунистического воспитания. Идейной основой И. является марксизм-ленинизм. И. несовместим с национализмом. "Буржуазный национализм и пролетарский интернационализм - вот два непримиримовраждебных лозунга, соответствующие двум великим классовым лагерям всего капиталистического мира и выражающие две политики (более того, два миросозерцания) в национальном вопросе" (Ленин В. И., ПСС, т. 24, с. 123). Ленин словесному И. противопоставлял И. на деле, И. цельный, действенный, обеспечивающий беззаветную работу над развитием революционной борьбы в своей стране и всестороннюю поддержку такой же борьбы во всех странах. И. на деле можно осуществить под руководством класса, осознающего международный характер условий своей жизни, борьбы и освобождения, а потому и наиболее заинтересованного в интернац. сплочении всех трудящихся и способного возглавить этот процесс. Такой гл. революц. силой, объединяющей все освободит. течения современности, выступает рабочий класс. И. по охвату социальных классов и слоев непрерывно обогащается в ходе развития мирового революционного процесса. Возникают новые формы проявления И., новые задачи, которые он решает.
Опыт показывает, что правый оппортунизм и "левый" ревизионизм, проводящие в теории и политике национализм и шовинистич. гегемонизм, представляют большую опасность, особенно если на определ. этапе из уклона отд. лиц и групп они превращаются в основу политики правящей партии. Именно в подобных случаях И. становится словесным, сводится на деле к национализму. Это может привести к деформации социализма в данной стране и ослабить тем самым позиции мирового социализма.
И. в совр. эпоху предполагает борьбу как против абсолютизации нац. особенностей, так и против их игнорирования; использование вклада каждой нации в обществ. прогресс, решение нац. и интернац. задач в единстве. Развитие содружества социалистич. стран, борьба прогрессивных сил мира против империализма показывают, что все крупные нац. проблемы успешно решаются интернац. усилиями. И. - важнейшее условие борьбы против воен. опасности и войны, развития мирового революц. процесса, эффективного строительства социализма и коммунизма.