Веб-бібліотека

Максимюк С.П. Педагогіка:

Загальні основи педагогіки. Дидактика. Стан освіти в Україні та нові нормативні документи про її організацію і реформування. Стан освіти в Україні. Глобальна освіта й українська школа. Система освіти в Україні та її диференціація. Основні принципи організації освіти в Україні. Закон України «Про загальну середню освіту». Національна доктрина розвитку освіти (витяг). Концепція 12-річної загальноосвітньої школи (витяг). Предмет педагогіки, її становлення як науки. Методи педагогічних досліджень. Предмет педагогіки: визначення, стадії розвитку, історія формування як самостійної науки. Визначення основних понять педагогіки. Методологія педагогіки. Структура педагогічної науки, її галузі. Зв'язок педагогіки з іншими науками...

Чекман І. С. та ін. Фармакологія: Фармакологія в системі медичних і біологічних наук. Історія лікознавства і фармакології. Загальна фармакологія. Взаємодія організму й лікарської речовини. Чинники, що зумовлені лікарською речовиною. Чинники, що зумовлені організмом. Вплив навколишнього середовища на взаємодію організму й лікарської речовини. Фармакокінетика. Головні поняття фармакокінетики. Шляхи введення лікарської речовини організм. Вивільнення лікарської речовини лікарської форми. Абсорбція лікарської речовини організмі. Розподіл лікарської речовини в органах тканинах. Біотрансформація лікарської речовини організмі. Мікросомне окиснення. Немікросомне окиснення. Реакція кон'югації. Виведення лікарської речовини організму. Фармакодинаміка. Види дії лікарської речовини...
Шепітько В. Ю. Психологія судової діяльності: Вступ до психології судової діяльності. Поняття психології судової діяльності та її закономірності. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток наукових основ психології судової діяльності. Методи психології та можливості їх застосування у правозастосовчій практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Психологія особистості в судовій діяльності. Поняття про особистість. Структура психічних властивостей та їх характеристика. Емоції і почуття. Психічні стани. Психологія судді. Поняття професіографії та професіограми. Професійна деформація та шляхи її усунення. Психологія потерпілого і свідка. Провокуюча поведінка...

ИНТЕРЕСА ТЕОРИЯ

- направление в совр. буржуазной этике и аксиологии, сторонники к-рого моральную ценность явлений действительности, в т. ч. добро н зло, рассматривают как результат направленного на данный объект интереса. И. т. - разновидность современного натурализма в этике. По своему содержанию она во мн. сходна с учением прагматизма Возникла в 20-х гг. XX в, и продолжает существовать до сих пор, хотя и не имеет уже столь широкого влияния Гл. ее представителями являются: в США - Р. Перри. Д. Паркер; в Англии -Ф. Теннант. Сторонники этого направления определяют значимость для человека того или иного предмета или явления (его ценность), исходя не из той роли, к-рую он выполняет в об-ве, а из субъективного отношения к нему, из проявляемого к нему интереса. Сам же интерес понимается чисто психологически - как желание, расположение, склонность, любовь, симпатия (или, наоборот, отвращение, антипатия, ненависть), испытываемые человеком по отношению к тому или иному объекту. При этом, в сущности, игнорируется социальная обусловленность интересов людей способом их жизнедеятельности, объективными законами бытия и развития об-ва. Буржуазный характер И. т. особенно наглядно проявляется в том, что ее сторонники понимают нравственность как средство взаимного согласования и примирения частных интересов. Отсюда вытекает и специфически буржуазное истолкование морального долга: поступай так, чтобы удовлетворить наибольшее количество частных интересов. Тем самым борьба за преодоление противоречий между личными и общественными интересами, за удовлетворение коренных общих интересов человечества подменяется удовлетворением интересов частных предпринимателей, взаимным соглашением конкурентов. Марксистская этика, признавая связь морали с интересами людей, вместе с тем не просто выводит нравственность из любых интересов, а обосновывает (или подвергает критике) эти интересы как подлинно человеческие (или аморальные, эгоистические, обращающиеся против человека), исходя при этом из анализа исторических законов развития человечества в целом. Подлинно человеческими потребностями, имею щпми нравственное оправдание, являются интересы трудящихся в противовес интересам эксплуататоров.


© 2009-2020  lib.ltd.ua