Веб-бібліотека - головна сторінка


Яценко Т. С. Теорія і практика групової психокорекції:

Теоретичні передумови активного соціально-психологічного навчання. Психологічні засоби групової психокорекційної роботи. Практична психологія і психокорекційна практика. Поняття психокорекції. Природа психічних явищ, які підлягають психокорекції. Спрямованість психокорекційного процесу АСПН. Поняття особистісної деструкції та особистісної проблеми спілкування. Особливості психокорекційного процесу в групі АСПН. Особливості процесуальної діагностики в групі АСПН. Результативність психокорекційного процесу в групі АСПН. Групова динаміка як чинник психокорекції. Поняття «дезінтеграція» та «інтеграція» в контексті групової психокорекції за методом АСПН. Механізми особистісних змін суб'єкта...

Проектування інформаційних систем / За ред. В. С. Пономаренка: Загальнотеоретичні засади проектування автоматизованих інформаційних систем. Системотехнічні аспекти теорії проектування автоматизованих інформаційних систем. Системний підхід, цілі та принципи проектування інформаційних систем. Декомпозиція інформаційної системи. Якість та ефективність інформаційної системи. Процес проектування інформаційної системи. Сутність процесу проектування, його стадії та етапи. Учасники процесу проектування. Трудомісткість етапів проектування. Методи і засоби проектування інформаційних систем. Сутність і класифікація методів проектування інформаційних систем. Засоби проектування інформаційних систем та їх класифікація. Методи і моделі прийняття проектних рішень...
Мухін В.М. Фізична реабілітація: Історія лікувального застосування фізичних вправ та масажу. Становлення реабілітації. основи реабілітації. Деякі загальні питання реабілітації. Завдання, мета і принципи реабілітації. Види, періоди і етапи реабілітації. Фізична реабілітація. Лікувальна фізична культура. Механізми лікувальної дії фізичних вправ. Засоби лікувальної фізичної культури. Форми лікувальної фізичної культури. Періоди застосування лікувальної фізичної культури. Загальні вимоги до методики проведення занять з ЛФК. Рухові режими. Ефективність застосування ЛФК. Лікувальний масаж. Механізми лікувальної дії масажу. Вплив масажу на окремі системи організму. Форми і методи лікувального масажу. Фізіотерапія...

ИНТЕНЦИОНАЛЬНОСТЬ

понятие идеалистич. философии; в ср.-век. схоластике - целесообразность, смысловая направленность чувств.-воспринимающего и духовного познания; в различных разновидностях феноменологии - направленность сознания на предмет, толкуемая как основополагающая характеристика сознания и его актов.
Понятие И. неявно содержится в антич. философии (учение Аристотеля об энтелехии, учение антич. стоицизма об огненном логосе, наделённом разумной направленностью, неоплатонич. представление о "сущем, стремящемся к благу"). В ср.-век. философии И. понимается как один из принципов познания, протекающего на уровне интеллекта (см. Интенция).
Учение об И. возрождается в идеалистич. философии 19-20 вв., прежде всего у Брентано и Гуссерля. Согласно Брентано, характерным признаком всех психич. феноменов выступает их И. - предметность, соотнесённость с к.-н. объектом. Исходя из типов отношения сознания к предмету, Брентано строит классификацию психич. феноменов. И. - одно из центр. понятий феноменологии - трактуется у Гуссерля как существ. свойство всех актов сознания, поскольку последнее всегда направлено на чтонибудь, выступает сознанием чегонибудь. Все предметные акты сознания - восприятие, воспоминание, фантазия, желание, формы мышления и рефлексии - определены соответств. предметным содержанием. При этом, согласноГуссерлю, И. как бы конституирует сознание, наполняя его значением и смыслом. Для характеристики взаимодополнит, аспектов И. Гуссерль и феноменологич. школы используют термины антич. философии - наэзис и поэма: предметная направленность мыслящего сознания есть ноэзис; то, что мыслится в качестве предметного содержания интенционального отношения, есть ноэма.
Понятие И. присуще гносеологии совр. неотомизма, пытающегося объединить идеи Фомы Аквинского и поздней схоластики с нек-рыми аспектами феноменологич. философии Гуссерля. Оно используется также в феноменологической социологии (А. Шюц и др.), к-рая рассматривает феноменологию и систему её понятий (в частности И.) как основу социологич. теории.