Веб-бібліотека - головна сторінка


Пономаренко В. С. Інформаційні системи і технології в економіці:

Інформація як продукт і предмет управління об'єктами. Сутність та особливості економічної інформації. Види економічної інформації. Структура і властивості економічної інформації. Інформація як ресурс управління економікою. Сутність інформаційної системи в економіці. Призначення і роль інформаційної системи в економіці. Структура та функції інформаційної системи управління. Інформаційний процес в управлінні економікою як об'єкт автоматизації. Сутність інформаційного процесу управління. Задачі управління, що реалізують інформаційний процес. Автоматизація документообігу в інформаційній системі. Організація інформаційного процесу управління на основі нових інформаційних технологій...

Бабарицька В. К., Малиновська О. Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг: Понятійно-термінологічні основи туроперейтинга. Подорожі і туризм. Визначення туризму. Поняття «внутрішній туризм». Критерії відокремлення понять «туризм» і «подорожі». Суб'єкти господарської взаємодії в туризмі. Визначення поняття «турист». Поняття «міжнародний (іноземний) турист». Поняття «внутрішній турист». Співвідношення понять «подорожуючий», «відвідувач», «турист» та «одноденний відвідувач». Класифікац і я видів та форм туризму. Туристичні потреби і мотиви туризму. Класифікаційні підходи в туризмі. Туристичний продукт. Специфіка змісту поняття «турпослуга». Відмінність понять «турпослуга» і «турпродукт». Поняття «турпакет». Структура туристичного продукту. Туроперейтинг...

ИНТЕНЦИОНАЛЬНОСТЬ

(от лат. intentio - стремление, внимание) - имманентная направленность на предмет или имманентная предметность сознания безотносительно к тому, является ли предмет реальным или только воображаемым. История понятия И. восходит к средневековой схоластике, различающей реальное и интенциональное существование объекта. В XIX в. понятие И. вновь было введено в философию немецким философом Ф. Брентано, в системе которого И. является основным свойством психических феноменов, выступая как их данность в сознании и направленность сознания на них. Понятие И. разрабатывалось в "теории предметности" А. Мейнонга и в феноменологии Э. Гуссерля, где намечается тенденция к онтологизации интенциональной структуры сознания. У Гуссерля И. становится ключевым термином, толкуется в совершенно новом и фундаментальном для всей феноменологии смысле. И. - фундаментальное свойство переживания быть "сознанием о...".
В феноменологии И. трактуется очень широко в силу изначально принятой посылки о коррелятивности между способами данности человеку различных аспектов мира и сознанием о мире. Каждому феномену присуща собственная интенциональная структура. В самом деле, существуют многообразные типы отношения человека к определенному предмету. Восприятие всего этого многообразия предполагает в качестве предпосылки наличие единого и центрированного сознания о некоем константном предмете во всех многообразных типах отношения. И, соответственно, существуют различные модусы явления предмета сознанию: восприятие, воображение и т. д. В целом, структура И. такова: интенциональный акт, интенциональное содержание и предмет.
Понятие И. в начале XX в. было воспринято экзистенциализмом, неотомизмом, аналитической философией персонализмом, а также значительное влияние оказало на т. н. "целостный подход" в психологии (гештальтпсихология и т. п.).
Т. X. Керимов