Веб-бібліотека

Любіцева О.О. та ін. Туристичні ресурси України:

Науково-методичні засади вивчення туристичних ресурсів. Глобальні тенденції розвитку туризму. Місце України на світовому туристичному ринку. Класифікація туристичних ресурсів. Інформаційні джерела та методи обробки інформації. Характеристика туристичних ресурсів. Природно-рекреаційні ресурси. Кліматичні ресурси та умови. Бальнеологічні ресурси. Водні туристичні ресурси. Туристичні ресурси природно-заповідного фонду України. Біотичні туристичні ресурси. Рельєф як туристичний ресурс. Культурно-історичні ресурси. Етнічні ресурси. Інфраструктурні умови використання туристичних ресурсів. Розвиток сфери гостинності. Санаторно-курортне господарство. Транспорт і транспортна інфраструктура. Туристичні підприємства...

Роменець В. А. Історія психології: Алгебра і гармонія світової душі. Предмет і методологічні основи історії психології. Історичне формування предмета психології. Методологічні основи і становлення логічного осередку історії психології. Старовинна легенда як історико-психологічний феномен. Загальний поділ історії психології. Ситуативне визначення вчинку. Стародавній світ і Середні віки. Мотиваційне визначення вчинку - від Ренесансу до Просвітництва. Дійове визначення вчинку - від виникнення марксизму до сучасності. Ситуативне визначення вчинку в історії психології. СИТУАЦІЯ ЗНАЧЕНЬ: Міфологічна і народна психологія. Психологічна природа анімізму. Виникнення і суть анімізму. Метемпсихоз і метаморфоза. Тотемістичне тлумачення психічної діяльності живих істот...
Рутинський М. Й., Стецюк О. В. Музеєзнавство: Основи музеєзнавства. Музейні установи в системі освіти, культури і туризму. Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки. Історія розвитку музейної справи в Україні. Класифікація музеїв України. Основні напрями роботи музеїв. Фондова робота. Експозиційна діяльність. Комерційна та фандрайзингова діяльність. Нові інформаційні технології музейної справи. Ринкові засади музейного менеджменту й маркетингу. Суть та завдання музейного менеджменту. Організація ефективного музейного маркетингу. Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством. Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами. Географічно-туристична пам'яткознавча характеристика визначних музеїв України...
Бабарицька В. К., Малиновська О. Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг: Понятійно-термінологічні основи туроперейтинга. Подорожі і туризм. Визначення туризму. Поняття «внутрішній туризм». Критерії відокремлення понять «туризм» і «подорожі». Суб'єкти господарської взаємодії в туризмі. Визначення поняття «турист». Поняття «міжнародний (іноземний) турист». Поняття «внутрішній турист». Співвідношення понять «подорожуючий», «відвідувач», «турист» та «одноденний відвідувач». Класифікац і я видів та форм туризму. Туристичні потреби і мотиви туризму. Класифікаційні підходи в туризмі. Туристичний продукт. Специфіка змісту поняття «турпослуга». Відмінність понять «турпослуга» і «турпродукт». Поняття «турпакет». Структура туристичного продукту. Туроперейтинг...

ИНТЕНЦИОНАЛЬНОСТЬ

(от лат. intentio - стремление) - в феноменологии - первичная смыслообразую-щая. устремленность сознания к миру, смыслоформи-рующее отношение сознания к предмету, предметная интерпретация ощущений. Термин "И.", точнее "интенция", широко использовавшийся в схоластике, в современную философию ввел Ф. Брентано, для которого И. - критерий различия психических и физических феноменов. Ключевым это понятие становится у Э. Гуссерля, понимавшего И. как акт придания смысла (значения) предмету при постоянной возможности различения предмета и смысла. Направленность сознания на предметы, отношение сознания к предметам - все эти определения И. требуют дальнейших структурных описаний, ибо речь идет не об отношении двух вещей или части и целого. С т.зр. Гуссерля, ошибочно полагать, что является предмет и наряду с ним интенциональное переживание, которое на него направлено. Сознание направлено на предмет, но не на значение предмета, не на переживание смысла предмета - последнее и есть направленность сознания в феноменологическом смысле слова. И. - структура переживания, фундаментальное свойство переживания быть "сознанием о...". В отличие от Брентано, у Гуссерля И. не есть признак, различающий внутреннее и внешнее - психические и физические феномены. Не все, относящееся к сфере психического, интенционально, напр., простые данные ощущений, которые предметно интерпретируются. Структура переживания не зависит от того, реален или нереален предмет сознания. В общем виде структура И. - различие и единство интенционального акта, интен-ционального содержания и предмета. Для описания общей структуры И. Гуссерль вводит в "Идеях к чистой феноменологии и феноменологической философии" термины антич. философии "ноэсис" и "ноэма". Ноэ-тические компоненты переживания (ноэсис) характеризуют направленность сознания на предмет как акт придания смысла. Вместе с "оживляемым" ими чувственным материалом, или "гилетическими данными" (от. греч. hyle - материя), они составляют предмет "реального" анализа, в котором переживание предстает как непрерывная вариация, поток феноменологического бытия с его определенными частями и моментами, актуальными и потенциальными фазами. Ин-тенциональный анализ направлен на ноэматический коррелят акта (ноэму) - предметный смысл как таковой, а также на устойчивое единство смысловых слоев предмета. Корреляция между ноэсисом и ноэмой (необходимый параллелизм между актом и его содержанием) не тождественна направленности сознания на предмет. Эта корреляция должна быть охарактеризована не только с ноэтической (акт), но и с ноэматичес-кой стороны: в структуре ноэмы различаются предмет в определенном смысловом ракурсе (содержание) и "предмет как таковой", который выступает для сознания как чистое предметное "нечто". В экзистенциализме Ж.П. Сартра И. выражает постоянное напряжение между человеческой реальностью и миром, их нераздельность и взаимную несводимость, которая обнаруживает онтологическую значимость человеческого бытия. В аналитическую философию тема И. вошла благодаря книге Э. Энскомб "Интенция" (1957), в которой она обсуждала возможности описания интенци-онального поведения. Затем это понятие стало широко использоваться в аналитической философии сознания (напр., у Дж. Сёрла).


© 2009-2020  lib.ltd.ua