Веб-бібліотека

Усі українські письменники / Упорядники Ю.І. Хізова, В.В. Щоголева:

Анатолій Дімаров. Богдан-Ігор Антонич. Валер'ян Підмогильний. Василь Барка. Василь Стус. Василь Симоненко. Володимир Сосюра. Іван Нечуй-Левицький. Іван Франко. Василь Королів-Старий. Леся Українка. Максим Рильський. Олександр Олесь. Олесь Гончар. Ольга Кобилянська. Павло Тичина. Панас Мирний. Улас Самчук. Валерій Шевчук. Володимир Винниченко. Григір Тютюнник. Григорій Квітка-Основ'яненко. Григорій Косинка. Григорій Сковорода. Іван Багряний. Іван Карпенко-Карий. Іван Котляревський. Леонід Глібов. Ліна Костенко. Микола Куліш. Микола Хвильовий. Михайло Коцюбинський. Михайло Старицький. Олександр Довженко. Остап Вишня. Тарас Шевченко. Українське шестидесятництво. Андрій Малишко. Борис Грінченко...

Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: "Етика ділового спілкування" як навчальна дисципліна та її завдання. Спілкування як основа життєдіяльності людей та їхньої взаємодії. Ділове спілкування та його особливості. Культура ділового спілкування. Гуманістична спрямованість спілкування. Спілкування як науково-практична проблема. Етика й культура спілкування в пам'ятках історії та літератури. Початок формування в Україні наукової думки про спілкування. Дослідження етики й культури спілкування на сучасному етапі. Напрямки вивчення культури та етики спілкування в Україні. Моральні передумови ділового спілкування. Моральна культура як етична основа спілкування. Моральна культура спілкування та її рівні...
Мухін В.М. Фізична реабілітація: Історія лікувального застосування фізичних вправ та масажу. Становлення реабілітації. основи реабілітації. Деякі загальні питання реабілітації. Завдання, мета і принципи реабілітації. Види, періоди і етапи реабілітації. Фізична реабілітація. Лікувальна фізична культура. Механізми лікувальної дії фізичних вправ. Засоби лікувальної фізичної культури. Форми лікувальної фізичної культури. Періоди застосування лікувальної фізичної культури. Загальні вимоги до методики проведення занять з ЛФК. Рухові режими. Ефективність застосування ЛФК. Лікувальний масаж. Механізми лікувальної дії масажу. Вплив масажу на окремі системи організму. Форми і методи лікувального масажу. Фізіотерапія...
Орбан-Лембрик Л.Е., Кощинець В.В. Юридична психологія: Юридична психологія в системі наукового знання. Предмет і завдання юридичної психології. Структура юридичної психології. Принципи і методи юридичної психології. Історія становлення і розвитку юридичної психології. Передумови виникнення юридичної психології. Оформлення юридичної психології як науки. Сучасний етап розвитку юридичної психології. Психологія особистості й діяльності. Психологія особистості. Психологія діяльності. Психологія юридичної діяльності. Психологічна специфіка юридичної діяльності. Морально-психологічні засади юридичної діяльності. Емоції, воля і мотиви в юридичній діяльності. Соціалізація особистості. Соціально-психологічна характеристика особистості...
Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література: Від античності до початку XIX ст: Антична література. Основні риси античної літератури. Давньогрецька міфологія. Гомерів епос. Лірика ранньої класики. Афінська трагедія. Давня аттична комедія. Греко-римський еллінізм. Література доби Августа. Література пізньої античності і початку середніх віків. Література середніх віків. Література раннього середньовіччя. Література високого середньовіччя. Данте Аліг'єрі. Література Відродження. Відродження в Італії. Відродження у Франції. Відродження в Німеччині і Нідерландах. Відродження в Англії. Вільям Шекспір. Відродження в Іспанії і Португалії. Література XVII століття. Естетика і поетика літератури Бароко. Творчість письменників Бароко. Класицизм у французькій літературі...

ИНТЕЛНЕТ

(inteLnet, сокращение от intellectual network, интеллектуальная сеть; буква "Л" посередине - прописная, как знак отличия от "интернет") - межкультурное и междисциплинарное сообщество для создания и распространения новых идей и интеллектуальных движений через электронное пространство.
http://comm.cudenver.edu/-inteLnet/
http://www.russ.ru/antolog/intelnet/rus_ukaz.html
ИнтеЛнет - старейший интеллектуальный проект русской сети (1995) и первое интерактивное устройство в области обмена и регистрации гуманитарных идей в англоязычном интернете (награда лондонского Института социальных изобретений за 1995).
Интернет в середине 1990-х гг. был, да и сейчас в основном остается, каталогом разных ресурсов, информационной выставкой, а не рабочим инструментом сознания. В интернет переносится то, что может существовать и вне интернета, т.е. дублируются традиционные, бумажные средства коммуникации. Отсюда и необходимость "осетить" ум, разбежаться мыслью по древу отсылок, сцеплений - соединить интернет и интеллект. Так родился ИнтеЛнет (Михаил Эпштейн, 1995) - попытка наполнить интеллектуальным содержанием технические возможности Сети, чтобы движение сигналов было и движением мысли, чтобы электронный импульс был концептуальным. Тут уместно вспомнить, что богиня мудрости Афина была также богиней прядильного искусства, и Паутина в какой- то степени - дело ее рук.
ИнтеЛнет - интеллектуальная реплика Интернета, его уменьшенное и углубленное подобие. Скорость электронных связей, заимствованная у человеческой мысли, должна в мысль и вернуться, из технической сферы перейти в гуманитарную. Сеть - новый инструмент сознания, гораздо более пластичный, чем ручка, бумага, книга... Сеть так много говорит уму, потому что сам ум сетеобразен. Философский ум обычно мыслит гипертекстуально, мысли ветвятся в пространстве, и необходимость выстроить их на бумаге, в линейно-временной последовательности, искажает и уплощает мысль. Бумага - это двумерная плоскость плюс однонаправленное время, а интернет - это трехмерный континуум, где можно двигаться в любом направлении, как в смысловом пространстве. В руки пишущему попадает как бы колоссальный, сверхчеловеческий мозг, к которому он может по цепочке нейронов-линков подключиться своим мозгом.
ИнтеЛнет возник как электронное развитие Банка новых идей, маленькой московской институции, работавшей с конца 1986 г. в рамках московского объединения "Образ и мысль". Электронный Банк - программа приема, регистрации (патентования) и публичного обсуждения гуманитарных идей, выходящих за рамки определенной специальности. Впоследствии интеЛнет вместил в себя такие проекты, как "Книга книг. Словарь-антология альтернативных идей", Виртуальная библиотека М. Эпштейна, "Дар слова. Проективный лексикон", "Веер будущностей. Техно-гуманитарный вестник" и др. В электронном пространстве возник пункт приема и раздачи новых идей - терминов, понятий, теорий, которые могут лечь в основание последующих книг и проектов, вырастить генерацию новых умов, составить гуманитарную библиотеку будущего.
На первых порах создания Сети ведущую роль играл образ Паутины (нужно было ее соткать). С переходом интернета в стадию интеЛнета выдвигается образ Улья и Сот. Паутина - это красивая, сложно сплетенная ткань, когда же встает вопрос о наполнении сети, о том, чтобы ее ячейки не просто сквозили, но держали и копили "мед мысли", то нужны соты и ульи, пасеки и пасечники. "Ах, тяжелые соты и нежные сети...!" (О. Мандельштам). Электронные "нежные сети" уже сплетены, пора загружать "тяжелые соты".
Мы находимся сейчас в самой ранней стадии электронной соборности. Интернет - прообраз того интеЛнета, который свяжет все мыслящие существа в единую интеллектуальную сеть и станет средством интеграции множества сознаний, началом новой формы сознания - Синтеллекта (см.).
См. также Нетософия, Нооценоз.
-----------------------------------------------------
М. Эпштейн. О виртуальной словесности. "Русский журнал", 10.06.1998
М. Эпштейн. Из тоталитарной эпохи - в виртуальную. К открытию Книги Книг. "Русский журнал", 17.04.1998
М. Эпштейн. Книга, ждущая соавторов. Иностранная литература, 1999, #5, 217-228.
М. Эпштейн. Из тоталитарной эпохи - в виртуальную: Введение в Книгу книг. "Континент", #102, 1999, 355-366.
М. Эпштейн. От Интернета к ИнтеЛнету, в кн. Русский интернет: Накануне больших перемен. М., IREX, 2000, 196-204.
Михаил Эпштейн


© 2009-2020  lib.ltd.ua