Веб-бібліотека

Аболіна Т. Г. Етика:

Предмет і завдання етики. Етика як філософська теорія моральності. Предмет етики й особливості етичних знань. Актуальні проблеми етики та їх значення для розв'язання загальнолюдських проблем. Основні етапи й напрями розвитку етики. Періодизація історії етики. Етична проблематика марксистської філософії. Основні лінії розвитку вітчизняної етичної думки. Типологізація етичної думки. Походження та історичний розвиток моралі. Значення філософсько-етичного дослідження процесу походження та розвитку моралі для духовно-морального самовизначення людини. Особливості морального життя в умовах первісно-родової общини. Історичне виділення моралі у сферу вільного вибору особистості між добром і злом...

Ткаченко А. О. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства: МИСТЕЦТВО СЛОВА. Феномен мистецтва. Види мистецтва, їх походження, класифікації. Мистецтво слова. Література як система. Проблеми генології. Лірика. Різновиди, види, жанри. Епос. Різновиди, види, жанри. Драма. Різновиди, види, жанри. Межиродові підсистеми. Ліро-епос. Ліро-драма. Епо-драма. Кіносценарій як межисистемне явище. Поетика літературного твору. Формозміст як єдність. Елементи змісту, або ж змістові прояви художньої форми. Елементи форми, або ж формальні проявники художнього змісту. Тема, проблема, ідея, тенденція, пафос/тональність, конфлікт/колізія. Фабула, мотив, сюжет, композиція. Художня мова. Етимологічне коріння експресії слова. Лексична сфера художньої мови...

ИНСТРУМЕНТАЛИЗМ

- одна из важнейших методологических установок прагматизма. Согласно Джеймсу, сознание есть средство приспособления к действительности, а не отражения объективной реальности. Для И. в трактовке Дьюи понятия, идеи, гипотезы, научные теории являются интеллектуальными инструментами, служащими для решения задач и ориентации в проблемных ситуациях, возникающих в различных сферах опыта. Хотя каждая ситуация, по Дьюи, уникальна и требует специфического способа ее решения, некоторые используемые для этой цели понятия и идеи могут оказаться пригодными для употребления и в других ситуациях в качестве некоторых общих инструментов. Вместе с тем все понятийные средства предназначены лишь для преобразования опыта, предвидения и учета последствий и не являются образами реальности как таковой. В соответствии с этим для И. характерно функциональное понимание истины как знания, обеспечивающего успех в конкретной ситуации.
В философии науки И. выражается в виде трактовки научных законов и теорий как свободных изобретений ученых, не имеющих дескриптивного значения (т.е. не описывающих и не объясняющих реальный мир) и представляющих собой совокупности правил, инструкций для вывода одного фактуального суждения из других фактуальных суждений В этом смысле И. пересекается с конвенционализмом и операционализмом, и его модификации обнаруживаются у Беркли, Маха, Дюэма, Пуанкаре и некоторых представителей неопозитивизма. Оппозицией И. в этом отношении являются различные виды реализма и прежде всего научный реализм.
Поппер К. Три точки зрения на человеческое познание // Поппер К. Логика и рост научного знания. М., 1983.


© 2009-2020  lib.ltd.ua