Веб-бібліотека - головна сторінка


Максимюк С.П. Педагогіка:

Загальні основи педагогіки. Дидактика. Стан освіти в Україні та нові нормативні документи про її організацію і реформування. Стан освіти в Україні. Глобальна освіта й українська школа. Система освіти в Україні та її диференціація. Основні принципи організації освіти в Україні. Закон України «Про загальну середню освіту». Національна доктрина розвитку освіти (витяг). Концепція 12-річної загальноосвітньої школи (витяг). Предмет педагогіки, її становлення як науки. Методи педагогічних досліджень. Предмет педагогіки: визначення, стадії розвитку, історія формування як самостійної науки. Визначення основних понять педагогіки. Методологія педагогіки. Структура педагогічної науки, її галузі. Зв'язок педагогіки з іншими науками...

Цюрупа М.В. Основи конфліктології та теорії переговорів: Конфліктологія як міждисциплінарна галузь наукового знання. Становлення предмета конфліктології. Конфліктологія як комплексна система знань: об'єкт, предмет, методи дослідження, функціональна роль. Понятійний апарат і система категорій конфліктології. Історія становлення та розвитку конфліктологічних знань. Знання про природу конфліктів у давньому світі та античному суспільстві. Соціальні конфлікти як предмет аналізу мислителів Середньовіччя та Нового часу. Сучасні західноєвропейські конфліктологічні вчення та конфліктологія представників американської науки. Поняття, структура та анатомія конфлікту. Природа і поняття конфлікту. Структура конфлікту. Анатомія конфлікту. Об'єднана типологія конфліктів...
Русинка І.І. Психологія: Психологія як наука. Еволюція наукових поглядів на природу психічного. Розвиток психологічних знань у рамках вчення про душу. Розвиток психологічних знань у рамках вчення про свідомість. Розвиток психології як науки про свідомість у період до формування експериментальної психології. Становлення психології як самостійної науки. Мозок і психіка. Будова мозку. Принципи роботи мозку. Принцип динамічного стереотипу. Принцип домінанти. Свідомість і підсвідоме: взаємодія та взаємозалежність. Основні теорії особистості. Основні теорії особистості. Теорія З. Фрейда. Теорія А. Адлера. Теорія В. Франкла. Теорія Г.Олпорта. Теорія Д. Келлі. Теорія А. Маслоу. Психологічна структура особистості та особливості її розвитку і поведінки. Свідомість...
М'ясоїд П. А. Загальна психологія: Система понять і категорій психології. Психологія як наука. Становлення психології. Етапи історичного поступу психології. Міфологічний етап. Філософський етап. Науковий етап. Формування засад наукової психології. Напрямки психології у XX ст. Психологія у пошуках свого предмета. Психологія як система знань. Психологія серед інших наук. Методологічні принципи психології. Методи психологічного дослідження. Основна проблема психології. Мозок і психіка. Буття і свідомість. Людина і світ. Розвиток психіки. Психіка у філогенезі та історіогенезі. Типи і форми поведінки організмів. Стадії розвитку психіки. Виникнення первісної свідомості. Онтогенез психіки. Психічний розвиток на рівні організму. Психічний розвиток на рівні індивіда...

ИНСТИТУТ СОЦИАЛЬНЫЙ

(от лат.institutum - устройство, установление), элемент социальной структуры, историч. формы организации и регулирования обществ. жизни. С помощью И. г. упорядочиваются отношения между людьми, их деятельность и поведение в обществе; обеспечивается устойчивость обществ. жизни. В марксистской социологии в качестве И. с. рассматриваются: определ. совокупность учреждений, соответствующих социальной структуре общества; совокупность социальных норм и культурных образцов, определяющих устойчивые формы социального поведения и действия: система поведения в соответствии с этими нормами. В классовом обществе И. с. носят классовый характер.
Понятие "И. с." заимствовано социологией из юридич. науки, где оно обозначало совокупность юридич. норм, регулирующих социально-правовые отношения (институт наследования, брака и пр.). В марксистской социологии впервые предпринята попытка социологич. обобщения этого понятия. Основоположники марксизма проанализировали нек-рые "гос. институты", в частности институт майората (см. Маркс К. и Энгельс Ф., Соч., т. 1, с. 294, 345), экономич. институты - разделение труда, "институты родового строя" (см. там же, т. 21, с. 130), частную собственность, гос-во и др. В. И. Ленин подчёркивал зависимость института наследования от института частной собственности (ПСС, т. 1, с. 136, 258), взаимопроникновение политич. и экономич. II. с. в эпоху империализма, усиление гос. вмешательства в экономику, процесс бюрократизации И. с.
В зависимости от сфер обществ. отношений вычленяют: 1) экономич. И. с. (разделение труда, собственность, заработная плата и др.); 2) политич. И. с. - гос-во, армия, суд, партии; 3) институты родства, брака и семьи; 4) воспитат. И. с.; 5) И. с. в сфере культуры. Характер И. с. определяется способом произ-ва, обществ. отношениями. В первобытном обществе социальные нормы фиксируются в обычаях, традициях, в институте родства. Вместе с возникновением классов и гос-ва возникает право как И. с. В марксистской социологии большое внимание уделяется процессам институализации - становления и упрочения социальных норм и организаций. Для возникновения и утверждения нового И. с. необходим ряд условий, в частности выдвижение новых целей и норм в той или иной сфере обществ. жизни, определение специфич. средств для функционирования нового И. с., напр. политич. поддержка новых социальных групп для формирования нового политич. И. с.
Социализм, сохранив И. с. как способ организации обществ. жизни, изменил их цели, функции и содержание деятельности, выдвинул на первый план роль политич. и экономич. И. с., прежде всего гос-ва, его ин-тегративную функцию сохранения, упрочения и развития общественной структуры и социалистического порядка.