Веб-бібліотека - головна сторінка


М'ясоїд П. А. Загальна психологія:

Система понять і категорій психології. Психологія як наука. Становлення психології. Етапи історичного поступу психології. Міфологічний етап. Філософський етап. Науковий етап. Формування засад наукової психології. Напрямки психології у XX ст. Психологія у пошуках свого предмета. Психологія як система знань. Психологія серед інших наук. Методологічні принципи психології. Методи психологічного дослідження. Основна проблема психології. Мозок і психіка. Буття і свідомість. Людина і світ. Розвиток психіки. Психіка у філогенезі та історіогенезі. Типи і форми поведінки організмів. Стадії розвитку психіки. Виникнення первісної свідомості. Онтогенез психіки. Психічний розвиток на рівні організму. Психічний розвиток на рівні індивіда...

Сало Я. М. Організація обслуговування населення на підприємствах харчування: Характеристика ресторанів та кафе. Історія виникнення ресторанів та кафе. Характеристика приміщень ресторанів. Характеристика допоміжних приміщень ресторану. Матеріально-технічне забезпечення ресторану. Меблі та обладнання торгового залу. Меблі та обладнання банкетних залів. Асортимент скляного посуду. Асортимент скляного посуду для ресторанів. Асортимент столового посуду з порцеляни. Асортимент металевого посуду. Столове приладдя. Столова білизна. Підготовка до обслуговування відвідувачів. Санітарно-гігієнічна підготовка торгового залу. Розставляння меблів. Сервірування столів. Особливості розміщення посуду та столового приладдя. Естетика в сервіруванні стола...
Чирва Ю. О., Баб'як О. С. Безпека життєдіяльності: Засади формування безпеки життєдіяльності. Формування безпеки життєдіяльності. Людський фактор у проблемі безпеки життєдіяльності. Правові засади управління в галузі безпеки життєдіяльності. Захист населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Державне управління, сили та засоби захисту населення від надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру та поведінка людини. Класифікація надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації техногенного характеру. Надзвичайні ситуації природного характеру та поведінка людини. Геологічні небезпечні явища...
Беззубко Л.В. та ін. Управління трудовими конфліктами: Теоретичні основи вивчення конфліктів. Загальна характеристика конфлікту як явища. Конфлікт як об'єкт вивчення і управління. Основні типи конфліктів. Стадії трудових конфліктів. Основні причини трудових конфліктів. Вивчення проблем трудових конфліктів. Дослідження трудових конфліктів. Вивчення трудових конфліктів (на прикладі підприємств Донецької області). Методичні підходи до вивчення стану трудових конфліктів. Нормативно-правові і соціальні основи управління конфліктами. Характеристика існуючої в Україні системи соціального захисту. Вивчення проблем трудових конфліктів. Характеристика нормативно-правової бази вирішення трудових конфліктів. Стратегія управління конфліктами...
Запаско Я. та ін. Початки українського друкарства: Степан Гунько. Книга - культура духовна. Яким Запаско. Про дофедорівське книгодрукування в Україні. Орест Мацюк. Чи було книгодрукування на Україні до Івана Федорова. Орест Мацюк. Ще про початки книгодрукування на Україні. Володимир Стасенко. Проблемні питання історії початку українського кириличного друкарства...

Инстинкт

(философ., от лат. глаг. instinguere, то же что instigare - побуждать; побуждение, точнее - побудок), означ. способность и стремление (у животных и людей) к таким действиям, которые соединяют целесообразность с безотчетностью и приводят к результату полезному не только для действующего индивида, но еще более для его рода. Исключая ясную сознательность и преднамеренность, понятие инстинктивного действия не совпадает, однако, с понятием действия механического или машинального, но требует известного внутреннего ощущения и стремления, хотя и безотчетного; поэтому, говоря, напр., о половом И. у животных, мы не употребляем того же термина относительно высших растений, хотя и размножающихся тем же способом, именно потому, что вся жизнь растений, а следовательно и функция размножения у них, представляется как чисто физический процесс, не сопровождаемый никаким внутренним чувством или стремлением в самом организме (насколько основательно такое представление - другой вопрос). В мире животном инстинкт есть единственный способ внутреннего присутствия и действия общего (рода) в единичном и целого в частях; в мире человеческом это есть лишь основной элементарный способ, все более и более теряющий свое преобладание. "Всеобщее" присутствует в человеке не только как родовой И., но, нераздельно с тем, и как разумное сознание( так, напр., язык, основное средство общения между людьми, будучи порождением инстинктивным, есть вместе с тем откровение разума и начаток сознания); точно также связь целого, или взаимность частных существ выражается в человеке не только как невольная симпатия, но и как нравственно-обязательное сознание солидарности с другими.
Как род, человечество отличается от животных тем, что оно прогрессирует, оставаясь самим собою, т.е. не переходя в новые органические формы. Этот прогресс существенно характеризуется тем, что инстинкты, первоначально общие у человека с животными, не теряя своей реальной силы, перестают быть темными стихийными влечениями, просветляются сознанием и одухотворяются высшим идеальным содержанием. Так, инстинкт самосохранения теряет свой исключительно физический характер, переходя в охранение человеческого достоинства; инстинкт половой превращается в супружескую любовь; инстинкт родительский становится выражением нравственной связи и преемственности поколений, началом предания; инстинкт политический, начатки которого встречаются у общественных и стадных животных, получает новое и огромное значение, переходя в чувство гражданского долга, в патриотизм и, наконец, в начало всеобщей солидарности или братства.
Уже в животном царстве различные И. находятся в отношении подчинения между собою; так, И. самосохранения приносится в жертву половому и родительскому (самцы, гибнущие в бою за обладание самкой, матери - при защите детенышей); у муравьев и пчел И. политический господствует над всеми другими, и частное приносится в жертву общественной организации целого. Тем более в мире человеческом следует признать такое подчинение низших инстинктивных требований высшим, имеющим здесь характер нравственных обязанностей; и если непозволительно, напр., оправдывать инстинктом самосохранения какое-нибудь отступление от патриотического долга, то нельзя опираться и на этот последний против высшего требования всечеловеческой солидарности. С другой стороны, по мере духовного развития человечества взаимоотношение различных групп и элементов в нем теряет свойство внешней исключительности и несовместимости; единство целого понимается все более и более как внутренняя нравственная солидарность всех, предполагающая и требующая самостоятельного бытия и свободного развития каждого. Когда, таким образом, все истинное содержание многоразличных инстинктов примет форму разумного сознания, тогда осуществится всеобщий нравственный порядок, вне которого останутся только слепые разрушительные страсти, лишенные всякого оправдания, а потому бессильные.
Вл. С.