Веб-бібліотека - головна сторінка


Свинко Й. М., Сивий М. Я. Геологія:

Загальна геологія. Основні відомості про Землю. Сучасні уявлення про Землю. Земля - планета Сонячної системи. Походження Землі. Будова й фізичні властивості Землі. Мінерали - складова земної кори. Хімічний склад земної кори. Кристалографічні властивості та форми мінералів у природі. Діагностичні ознаки мінералів. Найпоширеніші мінерали. Процеси зовнішньої і внутрішньої геодинаміки. Магматизм. Магма й утворення магматичних порід. Інтрузивний магматизм. Ефузивний магматизм. Класифікація магматичних гірських порід. Вивітрювання порід (гіпергенез). Фізичне вивітрювання. Хімічне вивітрювання. Продукти вивітрювання. Робота вітру. Вітри й вітрові процеси. Руйнівна робота вітру. Транспортна діяльність вітру. Акумулятивна робота вітру...

Запольський А. К., Салюк А. І. Основи екології: Прикладні аспекти екології як науки. Визначення межі і методи екології. Короткий історичний нарис розвитку екології. Розділи і тематика екології та зв'язок її з іншими науками. Охорона навколишнього природного середовища як розділ екології. Екологічний стан в Україні. Екологічні проблеми сучасності. Кодекс екологічної етики спеціаліста. Всесвіт, Земля і біосфера. Всесвіт і Земля. Природне середовище. Еволюція біосфери. Еволюція людини. Еволюція антропогенної діяльності та взаємовідносин людини з біосферою. Ноосфера. Природні ресурси. Класифікація природних ресурсів. Вода. Атмосферне повітря. Енергія. Сировина. Ґрунти. Клімат. Простір для життя. Продовольство. Генетичний фонд та надбання людського інтелекту...
Семків О. І. Політологія: Предмет і метод політології. Політика та її соціальність. Предмет політології. Методи і способи вивчення політики. Основні віхи історії політичної думки. Політична думка Стародавнього світу. Проблеми держави в країнах Стародавнього Сходу. Політичні доктрини античності. Платон і Арістотель. Римське право і політика. Становлення політичної науки нового часу. Проблеми теорії політики в епоху Відродження. Протиставлення політики богослов'ю. Н. Макіавеллі та макіавеллізм. Раціоналістичні концепції політики. Просвітництво. Ф. Бекон і Дж. Локк про державу та правові основи людського буття. Раціоналістичне трактування політики в працях французьких просвітників. Політично-правові вчення в Німеччині у XVIII- XIX ст...
Єлісовенко Ю.П. Ораторське мистецтво: Історичні основи ораторського мистецтва:. Два погляди на походження риторики. Реформи Солона та їх вплив на розвиток риторики. Розвиток риторики у Давній Греції в V ст. до н.е. Сицилійська школа судової риторики V-IV ст. до н.е. Ораторське мистецтво Сократа та його «мандрівна» школа. Теоретичні основи ораторського мистецтва:. Виховна роль ораторського мистецтва. Переконливість в ораторському мистецтві та умови її створення. Культура і техніка мовлення оратора. Практичне опанування мистецьких основ риторики. Логічні паузи в тексті і мовленні. Риторичні фігури в українському красномовстві. Методичні основи ораторського мистецтва:. Методика вибору теми та створення промови. Методика оволодіння фонаційним диханням...
Беззубко Л.В. та ін. Управління трудовими конфліктами: Теоретичні основи вивчення конфліктів. Загальна характеристика конфлікту як явища. Конфлікт як об'єкт вивчення і управління. Основні типи конфліктів. Стадії трудових конфліктів. Основні причини трудових конфліктів. Вивчення проблем трудових конфліктів. Дослідження трудових конфліктів. Вивчення трудових конфліктів (на прикладі підприємств Донецької області). Методичні підходи до вивчення стану трудових конфліктів. Нормативно-правові і соціальні основи управління конфліктами. Характеристика існуючої в Україні системи соціального захисту. Вивчення проблем трудових конфліктів. Характеристика нормативно-правової бази вирішення трудових конфліктів. Стратегія управління конфліктами...
Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті. Предмет і основні категорії психології вищої школи як нової галузі психологічної науки. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні. Зв'язок психології вищої школи з іншими науками. Методологія і принципи психологічного дослідження. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження. Дослідницькі вміння. Етика дослідника. Загальна психологічна характеристика студентського віку. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості...
Давиденко Г.Й. Історія зарубіжної літератури XX століття: Французька література. Екзистенціалізм у французькій літературі. Ж. П. Сартр, А. Камю. Модерністська проза початку XX століття. Розвиток німецької драматургії. Б. Брехт. Тема війни у німецькій літературі XX століття. Е. М. Ремарк, Г. Белль. Філософське підґрунтя творчості Томаса Манна. Австрійська література XX століття. Р.-М. Рільке, П. Целан, Ф.Кафка. Англійська література. Новітня англійська література. Т. Еліот, У. Голдінг. Норвезька література. Г. Ібсен, К. Гамсун. Американська література. Джек Лондон. Ернест Міллер Хемінгуей. Особливості розвитку літератури США. Г. Лонгфелло, О' Генрі, Т.Драйзер. Латиноамериканська література. Г. Марксе. Література Сходу. Японія. Китай. Роман - антиутопія XX ст...
Оборудование предприятий торговли и общественного питания / Под ред. В.А. Гуляева: Основные сведения о механизмах и машинах. Классификация торгово-технологического оборудования. Машина. Основные понятия, классификация, структурная схема. Структурная схема машины. Механизмы. Основные понятия, классификация, устройство. Рычажные механизмы. Фрикционные передачи. Ременные передачи. Цепная передача. Зубчатые передачи. Муфты. Опоры. Оси и валы. Соединение деталей. Привод машины. Тип и структура. Электромеханический привод. Кинематический и силовой расчет электропривода. Гидропривод. Пневмопривод. Основные технико-экономические характеристики торгово-технологического оборудования. Производительность, мощность и КПД машины. Мощность машины...
Кислюк К. В., Кучер О. М. Релігієзнавство: Релігія як духовний феномен людства. Сутність і складові частини релігії. Феномен релігійної свідомості. Основні теорії походження релігії. Функції релігії. Класифікація релігій. Релігієзнавство як галузь наукового знання. Предмет і структура релігієзнавства. Релігієзнавство та богослов'я (теологія). Філософія релігії. Соціологія релігії. Психологія релігії. Географія релігії. Історія релігії. Феноменологія релігії. Первісні форми релігії. Особливості первісних форм релігії. Фетишизм. Тотемізм. Анімізм. Племінні культи. Магія. Табу. Шаманізм. Етнічні і регіональні релігії. Особливості первісних форм релігії. Іудаїзм: історія, віровчення, культ. Зороастризм: звичаї і вірування. Індуїзм - релігія давньої і сучасної Індії...
Іванова Т. В., Піддубна Л. П. Муніципальне діловодство: Документ і документаційне забезпечення управління. Документ, його роль та місце в муніципальному управлінні. Нормативно-методична база діловодства. Види документів та їх класифікація. Стандартизація, уніфікація і трафаретизація управлінських документів. Документування та документальне забезпечення управлінської діяльності. Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів. Формуляр документа, його основні реквізити та їх характеристика. Бланк документа, вимоги, що пред'являються до нього. Загальні вимоги до оформлення тексту документів. Оформлення організаційно-розпорядчої документації. Класифікація організаційно-розпорядчої документації за функціональною ознакою...
Андрушенко В.П. Історія соціальної філософії: (Західноєвропейський контекст): Загальна концепція історії західноєвропейської соціальної філософії: проблеми пошуку. Предмет соціальної філософії в його історії. Головне питання соціальної філософії в історичному розвитку. Проблема наукової інтерпретації історії соціально-філософського знання. Європоцентристська спрямованість гегелівської періодизації історії соціально-філософських вчень. Матеріалізм та ідеалізм в історії соціально-філософських вчень (К.Маркс, Ф. Енгельс). К. Поппер про дві лінії розвитку соціальної філософії в історії: пошук демократичного суспільства (Демокріт, Ж.Ж. Руссо, І.Кант) та шлях до тоталітаризму (Геракліт, Платон, Г.Гегель. К.Маркс). Головні етапи розвитку соціологічної думки...

Панчишин С. М. Макроекономіка:

Макроекономіка як наука. Потреби й ресурси. Національна економіка та економічна система. Предмет та функції макроекономіки. Методологія макроекономіки. Модель кругопотоку. Основні макроекономічні показники. Показники обсягу національного виробництва. Показники рівня зайнятості. Показники рівня цін. Тема 3. Виробництво і розподіл національного доходу. Виробництво національного доходу. Функціональний розподіл національного доходу. Родинний розподіл національного доходу. Тема 4. Споживання та інвестиції. Споживання і заощадження. Моделі поведінки споживача. Інвестиції. Економічне зростання. Суть, фактори й типи економічного зростання. Неокласична модель економічного зростання: нагромадження капіталу...

ИНФОРМАЦИЯ

- одно из центральных понятий современной философии и науки, широко вошедшее в научный обиход с 50-х гг. XX в. Данное понятие все чаще рассматривается в качестве третьего компонента бытия - наряду с веществом и энергией. Этимологически "информация" (лат. Informatio - разъяснение, изложение, осведомление) - термин обыденного языка, относящийся к познавательно-коммуникативной сфере человеческой деятельности и обозначающий совокупность сведений о каких-либо событиях или фактах. Т. о., И. в обыденном смысле есть прежде всего определенное содержание, однако именно эта - содержательная - сторона И. остается до настоящего времени наиболее неясной.
В стремлении дать определение понятию И. ученые прошли за последние 50 лет эволюцию от формальных (преимущественно теоретико-математических) дефиниций того, что собой представляет и как может измеряться количество И., до новейших попыток построения универсальных концепций информационного общества, универсального метаязыка, всеобщей метатеории и т. п. Парадоксальность многих из этих концепций заключается в том, что само понятие И. в них не определяется, а принимается на интуитивном уровне. Отсюда понятен профессиональный интерес к осмыслению феномена И. среди философов.
Разработки в области теории И. содействовали сдвигам в методологии научного познания, которые нашли выражение в смещении акцентов от вещи к отношению, от поисков универсальной первоосновы бытия к признанию разнообразия в качестве базового принципа научного исследования. Именно эти категории философии - отношение и разнообразие - занимают сегодня центральное место в попытках определить природу информационных явлений.
Вместе с тем многочисленные исследования феномена И. обнаружили его связь с организацией, системностью, упорядоченностью, структурой, а также с функциональными состояниями и процессами в сложных системах управления. И тогда И. предстает как функциональное свойство процессов управления, неотделимое от последних, а теория И. - как раздел кибернетики.
Из научно-технических разработок по теории И. родились специализированные научные дисциплины. Это информатика (комбинация из слов "информация" и "автоматика") - область изучения научно-технической И., ориентирующаяся на автоматизированную обработку данных, массивов знаний производственно-технического и социального назначения с использованием вычислительной техники, средств связи и математико-программного обеспечения. Другая научная дисциплина - информология (наука об И.) - область изучения И. как фундаментального фактора бытия, закономерностей производства, передачи, получения, хранения и использования И.
Теория И. в узком смысле (математическая теория связи) - область изучения информационных процессов со стороны количества И., проходящей по каналам связи, запоминаемой и т. п.; в ней рассматриваются вопросы оптимального кодирования сообщений в форму сигнала, максимальной пропускной способности каналов связи и др., (вопрос о содержании сообщения (сигнала) обычно выносится за рамки этой теории).
Основные исторические этапы информационной эволюции общества обусловлены появлением различных носителей информации: письменности, книгопечатания, современной информационно-кибернетической (в частности, вычислительной) техники. В наше время понятие И. ассоциируется с компьютерами, рекламой, издательской деятельностью, телевидением, радио- и телеграфной связью, другими средствами массовой информации (СМИ). В науку это понятие введено в 1928 г. Р. Хартли (США) для обозначения меры количественного измерения сведений, распространяемых по техническим каналам связи (заметим, безотносительно к содержанию этих сведений). Последние, ввиду ограниченных возможностей фиксации и передачи устной речи, преобразуются источником И. сначала в форму языкового (знакового) сообщения, а затем передатчиком во вторичную, удобную для трансляции по техническим каналам связи форму сигнала, что предполагает операцию кодирования с последующим декодированием на стороне приемника. Тем самым получатель имеет на выходе приемника сообщение, которое при минимизации помех ("шума") представляет собой, с определенной степенью соответствия, копию сообщения на стороне источника. Заметим, что доведение И. до адресата (получателя), если эта И. не является ложной (дезинформацией), всегда приводит к уменьшению неопределенности в знаниях и действиях последнего. Хартли предложил логарифм при основании два для вычисления количества И. как меры неопределенности, устраняемой в результате получения И. у того, кто эту И. получает. Так возникла единица И. - бит, или "одно из двух": либо "да", либо "нет" по отношению к вопросу, фиксирующему неопределенность знаний или сведений получателя о чем-либо его интересующем. В 40-е гг. другой американский ученый К. Шеннон, специализировавшийся в вопросах пропускной способности каналов связи и кодирования сообщений, придал этой мере количества И. более универсальную форму: количество И. стало пониматься как величина энтропии, на которую уменьшается общая энтропия системы в результате получения этой системой И. Формула эта выражает энтропию через сумму целого ряда вероятностей, помноженных на их логарифмы, и относится только к энтропии (неопределенности) сообщения.
Иными словами, информативность сообщения обратно пропорциональна его очевидности, предсказуемости, вероятности: чем менее предсказуемо, неочевидно и маловероятно сообщение, тем больше И. оно несет для получателя. Совершенно очевидное (с вероятностью, равной 1) сообщение столь же пусто, сколь полное отсутствие такового (т. е. сообщения, вероятность которого заведомо равна 0). Оба они, согласно допущению Шеннона, неинформативны, не несут получателю никакой И. По ряду причин, относящихся к математике и связанных с удобствами формализации, энтропия сообщения описывается Шенноном как функция распределения случайных величин.
Проблема И. многоаспектна не только в общенаучном, но и в философском смысле. В онтологическом и мировоззренческом аспектах предпринимаются попытки раскрыть соотношение И. с веществом и энергией, ее природу и статус в структуре бытия; в гносеологическом аспекте - соотнести И. с содержанием и формой знания, с образами, знаками, моделями и т. п.; в логико-методологическом аспекте - выявить количественно-математические, измеримые стороны информационных процессов в математической теории связи, моделях массовых коммуникаций, кибернетике.
В 60 - 80-е гг. многие результаты, полученные в исследованиях предыдущего двадцатилетия, были эксплицированы в связи с исследованиями кибернетических моделей машинного перевода с одного языка на другой, теории игр и принятия решений, распознавания образов. Наряду с дальнейшей разработкой статистической (синтаксической) концепции И. появились семантические и прагматические концепции. Стало ясно, что работы Фишера, Найквиста, Хартли и Шеннона, будучи попыткой количественной экспликации качественного понятия И. как сведений, сообщений, не дают ответа на вопрос, о количестве какого качества идет речь. Интерпретация И. в этих работах носит формальный, абстрактно-математический характер. Исходным принципом создания сообщения служит принцип последовательного выбора его знак за знаком, буква за буквой из бесконечного резервуара готовых сообщений (ансамбля), и создание индивидуального сообщения есть его статистический выбор из ансамбля. Сообщения между собой статистически однородны (свойство эргодичности), поэтому математическую теорию связи интересуют индивидуальные различия сообщений, равно как и количество И., содержащейся в индивидуальном сообщении. Определимо лишь среднее количество И., приходящейся на одно сообщение в случае его выбора. Но И. выбора сообщения не есть И.. самого сообщения (Е. К. Войшвилло). Индивидуальность события не должна исчезать в однородности статистического ансамбля. Более того, А. Н. Колмогоровым и его учениками было показано, что статистическое понятие И. выражает не абсолютное ее количество, а дополнительную И., дополнение к имеющемуся у получателя информационному содержанию.
Этим был дан толчок, во-первых, разработке т. н. тезаурусной модели и, как следствие, семантической и прагматической концепций И., во-вторых, уточнению взаимосвязи между И. и разнообразием.
В 80-е и особенно в 90-е гг. обозначилась тенденция заметного размежевания специалистов в области теории И. на пессимистов и оптимистов, критиков и апологетов. Из области семантики и математических проблем теории связи дискуссии переместились в социально-этическую и политическую сферы проблем информационного общества. Объективной основой этих изменений стали громадные преимущества, которые дает развитие информационной инфраструктуры обладающим ею государствам и регионам, организациям и физическим лицам: возможность сжатой во времени переработки больших массивов И., практически мгновенной коммуникативной связи в пределах земного шара, проектирования сложных систем и управления ими и др. В ряде работ термин "информационное общество" символизирует по существу новую социальную парадигму (О. Тоффлер), исторически новый и особый тип цивилизации, идущей на смену сельскохозяйственной и индустриальной. Реальные преимущества, в возрастающей степени получаемые государствами и регионами (США, Европа, Япония) с развитыми И. технологиями и компьютерными сетями, приводят к изменению характера экономических, политических и социальных отношений, семьи, быта, досуга, образа жизни, переворачивают традиционные представления о ценности сельскохозяйственного и индустриального производства. И одновременно информатизация всех сфер жизнедеятельности современного человека, с т. зр. ее пессимистически настроенных критиков, сопровождается дегуманизацией, порождает новую и неизвестную предыдущим эпохам виртуальную реальность существования в иллюзорном мире. С социально-психологической т. зр., информатизация разрушает привычные природные ритмы и циклы жизнедеятельности людей; с нравственно-этической - вытесняет ценность и привлекательность живого общения, сопереживания, понимания; с политической - резко усиливает возможности манипулирования массовым и индивидуальным сознанием, влияния "четвертой власти" - СМИ, изменяет потенциал властных элит, в т. ч. посредством перемещения полномочий и возможностей последних из внутригосударственной сферы в область иерархии межгосударственных отношений.
С социально-исторической т. зр., негативные проявления информатизации могут быть обозначены как апофеоз рациональности, доведение европейского классического типа рациональности до логически завершенной формы информационного господства в масштабах планеты. В современной типологии исследований И. среди "оптимистов" заметна тенденция разработки на основе теории И. всеобщей метатеории и всеобщего информационного метаязыка для научных и вненаучных областей знания. Известный российский исследователь И. И. Юзвишин, разрабатывая новую обобщенную науку - информациологию (1993), предлагает концепции И. кода человека и Вселенной, информационные подходы к сохранению здоровья и увеличению долголетия, построению нового мирового сообщества и др. Цель будущего видится в создании единого мирового распределенного информационно-сотового сообщества новой информационной цивилизации, а в гносеологическом аспекте - в революционном прорыве посредством И. в трансцендентные миры.
Дальнейшие исследования проблемы И. связаны с трудностями, с которыми столкнулись разработчики кибернетических моделей распознания образов, машинного перевода с одного языка на другой, теории игр и принятия решений. Смысловые характеристики естественного языка, образного и понятного мышлению человека, многозначны и континуальны, их представление в виде дискретных множеств с четко и однозначно фиксируемыми различиями между элементами ("буквами", "словами") возможно лишь в ограниченной степени.
В. И. Кашперский