Веб-бібліотека - головна сторінка


Пашутинський Є.К. Діловодство кадрової служби:

Основна організаційна документація. Штатний розпис. Правила внутрішнього трудового розпорядку. Положення про структурний підрозділ. Колективний договір. Трудовий договір. Посадова інструкція. Документація з особового складу. Розпорядчі документи з особового складу. Прийняття на роботу. Переведення на іншу роботу. Звільнення працівників. Надання відпусток. Відрядження. Заохочення. Стягнення. Матеріальна відповідальність. Трудова книжка. Облік кадрів. Особова картка. Особова справа. Табельний облік робочого часу. Охорона праці. Організація охорони праці. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій. Зберігання кадрової документації...

Проектування інформаційних систем / За ред. В. С. Пономаренка: Загальнотеоретичні засади проектування автоматизованих інформаційних систем. Системотехнічні аспекти теорії проектування автоматизованих інформаційних систем. Системний підхід, цілі та принципи проектування інформаційних систем. Декомпозиція інформаційної системи. Якість та ефективність інформаційної системи. Процес проектування інформаційної системи. Сутність процесу проектування, його стадії та етапи. Учасники процесу проектування. Трудомісткість етапів проектування. Методи і засоби проектування інформаційних систем. Сутність і класифікація методів проектування інформаційних систем. Засоби проектування інформаційних систем та їх класифікація. Методи і моделі прийняття проектних рішень...
Русинка І.І. Психологія: Психологія як наука. Еволюція наукових поглядів на природу психічного. Розвиток психологічних знань у рамках вчення про душу. Розвиток психологічних знань у рамках вчення про свідомість. Розвиток психології як науки про свідомість у період до формування експериментальної психології. Становлення психології як самостійної науки. Мозок і психіка. Будова мозку. Принципи роботи мозку. Принцип динамічного стереотипу. Принцип домінанти. Свідомість і підсвідоме: взаємодія та взаємозалежність. Основні теорії особистості. Основні теорії особистості. Теорія З. Фрейда. Теорія А. Адлера. Теорія В. Франкла. Теорія Г.Олпорта. Теорія Д. Келлі. Теорія А. Маслоу. Психологічна структура особистості та особливості її розвитку і поведінки. Свідомість...
Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління: Загальні засади психології управління. Психологія управління як галузь психологічної науки. Предмет, об'єкт і завдання психології управління. Структура, функції та основні категорії психології управління. Методологія і методи психології управління. Методологічні засади психології управління. Методи психології управління. Історія і сучасний стан розвитку психології управління. Основні джерела та передумови виникнення психології управління як самостійної галузі знання. Зародження і розвиток ідей психології управління в лоні філософії та соціології. Формування психологічних знань про управління в теорії управління та у сфері психології. Становлення і розвиток зарубіжної психології управління...
Адорно Т. Теорія естетики: Теорія естетики. Мистецтво, суспільство, естетика. Втрата самоочевидності мистецтва - Проти питання про походження - Правдивий зміст і життя художніх творів - Про відносини мистецтва і суспільства - Критика психоаналітичної теорії мистецтва - Теорії мистецтва Канта і Фройда - "Насолода від мистецтва" - Естетичний гедонізм і щастя пізнання. Ситуація. Дезінтеграція матеріалу - Деестетизація мистецтва, критика індустрії культури - Мова страждання - Нове і його історія філософії. Проблема інваріантності; експеримент - Захист измів - Ізми як секуляризовані школи - Робленість і випадок; модерн і якість - "Друга рефлексія" - Нове і тривалість діалектика інтеграції і "суб'єктивна точка" - Нове, утопія і негативність...

ИНФОРМАЦИИ ТЕОРИЯ

- специальная научная дисциплина, обычно представляемая как раздел кибернетики, анализирующая математические аспекты процессов сбора, передачи, обработки и хранения информации. Главная особенность теории информации состоит в широком использовании методов теории вероятностей и математической статистики, поскольку процесс извлечения информации связывают с уменьшением неопределенности наших сведений об объекте. Теорию информации часто используют как синоним теории передачи информации, изучающей оптимальные или близкие к оптимальным методы передачи информации по каналам связи. Возникновение теории передачи информации связывают с именем К. Шеннона, который в 1948 предложил решение задачи нахождения оптимальной скорости передачи информации (пропускной способности канала), при которой вероятность ошибки при передаче информации будет сколь угодно мала. Шеннон ввел понятие количества информации, выражающее сложность строения объекта через понятие энтропии. Существуют и другие формальные методы определения количества информации - алгоритмический, комбинаторный, подход, основанный на теории формальных логических систем и пр., которые не предполагают наличия априорной вероятностной меры на множестве сигналов.
Многочисленные попытки рассматривать информацию как инвариантную по отношению к видам человеческой деятельности форму представления идеального объекта (знание, художественный образ, естественный или искусственный языки и т. п.) и использовать понятия, принципы и формальный аппарат теории информации в широком культурном, языковом или науковедческом контекстах (А. Моль, В. В. Налимов, Ю. А. Шрейдер и др.) не привели к сколько-нибудь значительным успехам. Не удалось, в частности, построить строгую семантическую теорию информации, а также формализовать концепции, базирующиеся на понятии "ценность" информации. Однако эти работы существенно расширили теоретико-познавательное значение теории информации.
В общенаучном (нематематическом) плане информацию обычно связывают с получением новых сведений об объекте, явлении или событии. Считают, что сообщение ценно для получателя тогда, когда оно изменяет его предыдущие знания об объектах и их взаимоотношениях с другими объектами. Поэтому важнейшей составной частью теории информации в ее нематематической интерпретации является изучение информационных взаимодействий. Информационные взаимодействия можно рассматривать (Н. А. Кузнецов) как взаимодействия трех классов систем: 1) искусственных (технических) - от простейших регуляторов до глобальных компьютерных сетей; 2) естественных (живых) - от генов до социальных сообществ; 3) смешанных, напр., взаимодействие искусственного органа и живого организма или системы "человек - машина". Исследования информационных взаимодействий предполагают широкое использование лингвистических и семантических подходов и процедур (поскольку участники информационного взаимодействия должны обладать согласованной информацией об используемых кодах, языках и их семантиках), а также аксиологических, когнитологических и психологических подходов и методов к большому количеству факторов, обусловливающих информационные взаимодействия между людьми (В. 3. Коган). Концепция информационного взаимодействия представляет значительный интерес для гносеологии и социальной философии, педагогики, политологии и социологии, так как позволяет понять закономерности развития многих природных и социальных процессов.
Лит.: Брилтэн Л. Наука и теория информации. М., 1960; Шеннон К. Работы по теории информации и кибернетике. М., 1963; Харкевчч А. А. Борьба с помехами, 2-е изд., М., 1965; Колмогоров А. Н. Проблемы передачи информации. 1963, т. 1, с. 3 - 11; МольА. Теория информации и эстетическое восприятие. М., 1966; Налимов В. В. Вероятностная модель языка. М., 1973; Коган В. 3. Теория информационного взаимодействия: философско-социологические очерки. Новосибирск, 1991; Проблемы инфовзаимодействия. Новосибирск, 1993, вып. 1; 1995, вып. 2.
Г. Д. Смолян