Веб-бібліотека

Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / За ред. В.В. Ковалевського:

Розміщення продуктивних сил як наука. Предмет, методологія та завдання курсу. Закономірності й принципи розміщення продуктивних сил. Форми розміщення й територіальної організації продуктивних сил. Систематизація основних термінів і визначень. Поняття про територіальний поділ праці. Вплив територіального поділу праці на структуру господарства. Сучасна концепція енерговиробничих циклів. Територіально-виробничі й портово-промислові комплекси, науково-технологічні зони. Основи економічного районування. Передумови розміщення продуктивних сил. Природні передумови. Класифікація природних ресурсів. Природно-ресурсний потенціал...

Скобло Ю. С., та ін. Безпека життєдіяльності: Концепція дисципліни БЖДЛ. Концепти БЖДЛ. Правове забезпечення розробки концепції БЖДЛ (на базі «Концепції освіти з напряму «Безпека життя і діяльності людини», затвердженої Міносвіти і науки 12 березня 2001 року). Структура концептів БЖДЛ (етапні завдання). Концепція розвитку науки і практики «Безпеки життєдіяльності». Концепція освітянської діяльності. Мета, завдання і структура посібника. Сучасні обставини, що формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Терміни та їх визначення. Теоретичні основи (їх елементи), що формують систему знань дисципліни «безпека життєдіяльності». Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих чинників...
Єгоров О. Б. Митна економіка (Україна - СОТ - ЄС): Концептуальні засади митно-тарифного регулювання в теорії і практиці міжнародної торгівлі. Сутність та генезис митно-тарифного регулювання міжнародної торгівлі. Система митно-тарифних відносин. Об'єкт митно-тарифних відносин. Основні суб'єкти митно-тарифних відносин. Сутність митного тарифу. Генезис митної економіки. Митно-тарифна політика в умовах глобалізації у контексті норм та правил ГАТТ/СОТ. Основні напрями глобалізації. Цілі і завдання зовнішньоекономічної політики. Міжнародна економічна інтеграція. Основні фактори митних економічних відносин. Системний рівень митно-тарифних відносин. Вплив митно-тарифних інструментів на розвиток економіки. Роль митного тарифу у торговельному та платіжному балансі...
Горгашич В. О. Морфологія української мови: Поняття про граматику. Граматичне значення. Граматична форма. Граматична категорія. Об'єкт і предмет морфології. Частини мови і принципи їх класифікації. Система частин мови за В. Виноградовим. Проблема поділу слів на частини мови в сучасному мовознавстві. Самостійні частини мови. Іменник. Загальна характеристика іменника як частини мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Іменники конкретні і абстрактні. Іменники загальні і власні. Іменники предметні і речовинні. Іменники збірні і одиничні. Морфологічні ознаки іменника. Категорія істот і неістот. Категорія роду іменника. Засоби вираження категорії роду. Граматичний і семантико-граматичний рід іменників. Класифікація іменників за родами. Рід абревіатур...

ИМЯ (в логике)

- выражение языка, обозначающее предмет (собственное или единичное имя) или множество (класс) предметов (общее имя), "Платон", "Афины" - это собственные имена, а "человек" и "растение" - имена классов. Имена выполняют две функции: коммуникативную и познавательную. Указывая на объект, имя в то же время представляет его как объект мысли. Отношение между именем и объектом называют отношением именования, которое является предметом логического анализа (см. Именования теория). В вопросе о происхождении имен общепринятого мнения не существует, хотя основные позиции определились еще в античности. Так, согласно Платону (Кратил 434 b, 389 d, и др.), "первые имена" рождаются из самих вещей - "подражают вещам". По Аристотелю (Об истолковании, 16 а 26 - 30), "имена имеют значение в силу соглашения". Особую трудность в объяснении вызывают "общие имена". У Платона значениями общих имен являются "идеи", существующие реально в особом мире. Напр., имя "Человек" обозначает некоторую идею человека, а отдельные люди являются только ее материальным выражением. Аристотель рассматривал значение общего имени как некоторую сущность, содержащуюся в отдельных вещах некоторого класса. В средневековой философии спор о природе общих имен, начатый Платоном и Аристотелем, принял форму спора об универсалиях между реализмом, номинализмом и концептуализмом. Определенный вклад в учение об именах внесли также Т. Гоббс, Дж. С. Милль, Г. Фреге, Б. Рассел, А. Чёрч, Р. Карнап, С. Льюис, П. Флоренский, А. Ф. Лосев и др.
Обозначаемый именем предмет или класс предметов называется объемом (экстенсионалом) понятия, носящего это имя. В терминологии Фреге - Чёрча предмет или класс предметов называется денотатом имени. Совокупность признаков характеризующих данное имя называется его смыслом (иятенсионалом). В терминологии Фреге-Чёрча - концептом имени. В традиционной логической терминологии совокупность признаков называется содержанием понятия. Эта триада "имя - денотат - концепт" образует т. н. семантический треугольник, в котором имя обозначает свой денотат и выражает свой концепт, т. e. выступает именем для денотата, а не для концепта. Существенным при построении формализованных языков является выполнение требования, согласно которому денотат имени является однозначной функцией его концепта, но не наоборот. Эта необходимо для выделения имен обозначающих один и тот же предмет, но имеющих различный смысл. Напр., имена "Столица России" и "Столица летней олимпиады 1980-го года" имеют различный смысл, фиксируя, в одном случае, политико-географическое положение города, а в другом - место проведения спортивного мероприятия. Однако денотат у этих имен общий - город Москва.
В семантике формальной логики предложение также может рассматриваться в качестве имени. Согласно Фреге - Черчу, денотатом предложения является его значение (истина или ложь), а смыслом - содержание выражаемого им суждения. Напр., предложения "Москва - столица России" и "Платон - основатель Академии" имеют, с точки зрения Фреге - Чёрча, один и тот же денотат, поскольку они оба истинны, но различный смысл. Однако в естественном языке могут встречаться предложения, имеющие смысл, но не имеющие денотата. Напр., "Земля - планета, расположенная между Марсом и Юпитером". Построение формализованных языков позволяет избежать введения подобных имен. Отношения, связанные с именами, исследуются в семантике и семиотике.
Лит.: Карнап Р. Значение и необходимость. М., 1959; Чёрч А. Введение в математическую логику, т. 1. M.,1960.
А. Н. Павленко


© 2009-2020  lib.ltd.ua