Веб-бібліотека - головна сторінка


Калінін Ю.А. Релігієзнавство:

Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика. Матеріалістична концепція релігії. Марксистська релігієзнавча концепція. Об'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Суб'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Натуралістична концепція релігії. Соціологічна концепція релігії. Релігія як суспільне явище і складова частина духовної культури. Сутність і походження релігії. Релігія як сфера духовної культури, її елементи і структура. Функції релігії та її роль у житті суспільства. Релігії світу. Родоплемінні культи. Магія. Фетишизм. Анімізм. Тотемізм. Землеробські культи. Шаманізм. Ранні національні релігії. Релігія Стародавнього Єгипту...

Предко О. I. Психологія релігії: Психологія релігії як релігієзнавча дисципліна. Предмет психології релігії. Психологія релігії і релігійна психологія. Структура психології релігії та її методи. Тенденції психології релігії в контексті української релігієзнавчої думки. Відношення «людина - Бог» в контексті пошуку передумов психологічного осягнення релігії. Креативно-антропологічні можливості осягнення відношення «людина - Бог» в процесі становлення святоотцівської думки. Особливості трансформації змісту ідеї «внутрішньої» людини у філософії Г. Сковороди. «Відчуття» як засіб дослідження релігії у філософії Ф. Шлейєрмахера. Виникнення і розвиток психології релігії у другій половині XIX - на початку XX ст. Тенденції розвитку американської психології релігії...
Афанасьєв І. Діловий етикет. Етика ділового спілкування: Що таке етикет і протокол. Основи етикету. Знайомство. У гостях. Після того, як вас відрекомендували. Вітання. На вулиці. У приміщенні. Як відповідати на вітання. Звертання. Вживання титулів і звань при звертанні. "Ви" і "ти". Прощання. Візит у гості. Як приймати і як відхиляти запрошення. Коли йдете в гості. Коли і як приходити. У гостях. Коли і як іти. Прийом гостей. Незвані гості. Як запрошувати гостей. Підготовка до прийому гостей. Як зустрічати гостей. Як розмістити гостей. Проведення застілля. Правила поведінки за столом. Як сідати за стіл. Я[о робити із серветкою. Як їсти і користуватися столовими приборами. Як розливати алкогольні напої. Коли і як слід цокатися чарками...
Дейтус К. Сміт, молодший. Посібник книговидавця: Книговидання і національний розвиток. Генеральна стратегія та головні цілі. Партнери у книгосвіті. Процес книговидання. Економіка книговидання. Редакційна робота: від ідей до книжок. Редагування рукопису. Оформлення книжки. Книговиробництво: друк і оправа. Книготоргівля. реклама: Як заохотити людей до купівлі книжок. Види книговидання. прибуткові видання та інші види книжок. Підручники. Дитяча література. Масове розповсюдження. Книжкові клуби та передплатні видання. Переклади - вікна у світ. Розбудовуючи майбутнє. Бібліотеки, розвиток письменності та читання. співробітництво видавців. Окремі питання. Видавничі права і контракти. Кілька нотаток про бухгалтерію. Книгарня. Навчання книгоіндустрії...

ИЛАРИОН

(сер. 11 в.) - древнерусский писатель, мыслитель, церковно-политический деятель. Автор древнейшей в отечественной мысли историософской концепции. Под 1051 г. "Повесть временных лет" сообщает об избрании Илариона общерусским митрополитом (это был первый митрополит Киевский из русского духовенства), до поставления Иларион был священником церкви Святых Апостолов в княжеской пригородной резиденции Берестово. По оценкам современников первый митрополит-"русин" был "муж благ, книжен и постник". Ядром творческого наследия Илариона является "Слово о законе и благодати", создание которого датируется временем между 1037 и 1050. Его перу принадлежат также "Молитва", "Исповедание веры" и "Слово на обновление Десятинной церкви". Иларион прослеживает вселенский ход истории, судьбы христианизируемой Руси и дает объяснение причин и движущих сил эпохальных событий. Иларион убежден, что мировая история вершится по определенному Богом плану, а само движение ее воплощается в приобщении все новых и новых народов к "благодати" (христианству). Славянам, как и другим народам, уготовано пройти две стадии, два состояния. Внеприродный источник благодати с неизбежностью ведет древних славян из несовершенного прошлого (язычества) в совершенное будущее (обращение в христианство). Исходя из идеи равенства всех народов утверждается право молодого славянского народа "быть новыми мехами для старого вина", осуждаются претензии Византии на монопольное обладание "благодатью" и кичливость греков перед "молодыми народами" как лишенными собственной истории варварами. Иларион высказывает патриотическую мысль о великом предназначении Руси, ее способности творить великие свершения. С одной стороны, русская история - это часть мировой, а с другой - богатое и славное событиями прошлое, в котором прославляются даже великие деяния языческих князей. Вселенское мировоззрение христиан у Илариона оплодотворено патриотической идеей. Его философско-историческая доктрина служила обоснованием национальной независимости страны. В вопросах онтологии мыслитель склонялся к гармонизации идеального и материального начал бытия. Он был уверен, что "смысленный разум" открывает возможность познания общества, истории и Бога. Идейное наследие Илариона сообщало творческие импульсы русской духовности, искавшей в рамках православия собственных путей самовыражения.
Соч.: Молдаван А. М. Слово о законе и благодати Илариона. К., 1984; Идейно-философское наследие Илариона Киевского, ч. 1. M., 1986. Лит.: Жданов И. Н. Слово о законе и благодати и Похвала кагану Владимиру. - Соч. т. 1.СП6., 1904; Мильков В. В. "Слово о законе и благодати" Илариона и теория "казней Божиих". - "Альманах библиофила", в. 26. M., 1988, с. 114 - 121; Макаров А. И. Нравственные воззрения Илариона Киевского. - Там же, с. 76 - 88.
В. В. Мильков