Веб-бібліотека

Яценко Т. С. Теорія і практика групової психокорекції:

Теоретичні передумови активного соціально-психологічного навчання. Психологічні засоби групової психокорекційної роботи. Практична психологія і психокорекційна практика. Поняття психокорекції. Природа психічних явищ, які підлягають психокорекції. Спрямованість психокорекційного процесу АСПН. Поняття особистісної деструкції та особистісної проблеми спілкування. Особливості психокорекційного процесу в групі АСПН. Особливості процесуальної діагностики в групі АСПН. Результативність психокорекційного процесу в групі АСПН. Групова динаміка як чинник психокорекції. Поняття «дезінтеграція» та «інтеграція» в контексті групової психокорекції за методом АСПН. Механізми особистісних змін суб'єкта...

Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства: Предмет і завдання товарознавства. Споживна цінність товарів - предмет товарознавства. Зв'язок товарознавства з іншими науками. Споживні властивості товарів і показники, що їх визначають. Хімічний склад харчових продуктів. Неорганічні речовини харчових продуктів. Органічні речовини харчових продуктів. Речовини, що формують біологічну цінність харчових продуктів. Речовини, які формують органолептичні властивості харчових продуктів. Енергетична цінність харчових продуктів і раціональне харчування. Фізичні властивості товарів. Густина, шпаруватість. Структурно-механічні властивості. Оптичні властивості. Теплофізичні властивості. Сорбційні властивості. Якість товарів і методи оцінки якості...
Білявський Г. О. та ін. Основи загальної екології: Теоретичні аспекти загальної екології. Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища. Структура природного середовища. Природне середовище. Атмосфера. Літосфера. Гідросфера. Природні ресурси. Біосфера. Загальні властивості біосфери. Склад і функціонування біосфери. Проблема походження життя на Землі. Еволюція біосфери. Еволюція людини. Ноосфера. «Біосфера-2». Кругообіг речовин та енергії в біосфері. Організми та середовище. Великий кругообіг речовин й енергії. Вплив антропогенного фактора на кругообіг. Природні ресурси Землі. Біологічні ресурси. Мінеральні й енергетичні ресурси. Кліматичні ресурси. Життєвий простір. Генетичний фонд. Структура сучасної екології. Предмет екології. Основні екологічні поняття...

Идеи чистого разума

(Ideen der reinen Vernunft - нем.)
Термин, используемый Кантом в сочинениях критического периода для
обозначения основных понятий чистого разума. Под идеей Кант понимает
"необходимое понятие разума, которому не может быть дан в чувствах точно
соответствующий ему предмет" (И.Кант. Критика чистого разума, A 327 / B
383). Идеи, в отличие от первоначальных понятий рассудка, категорий, не
являются элементарными понятиями. Идеи состоят из "notiones", т.е.
понятий чистого рассудка и представляют собой доведенные до
безусловного категории. К примеру, понятие причины - категория,
первопричины - идея. Всякая идея есть предельное понятие, и в качестве
такового может стимулировать расширение и углубление всегда
незавершенного эмпирического познания. Стягивая к себе ряды
обусловленного, идеи вносят единство в наше знание. Систематика идей
основана на привязке последних к формальным моментам трех основных
видов умозаключений, способностью к которым является чистый разум в
его логическом применении, - категорического, гипотетического и
дизъюнктивного. Форма первого из них порождает идею абсолютного
субъекта (предмет рациональной психологии), второго - мира (предмет
рациональной космологии), третьего - идею бога (предмет рациональной
теологии). Кант предлагает и другой принцип систематизации идей,
приводящий к тому же результату, но основанный на различении трех
возможных типов отношения представлений, а именно: к субъекту,
явлениям и вещам вообще. Идея в таком случае оказывается
представлением о целокупности условий в данной области сущего. Сами по
себе идеи играют немаловажную регулятивную роль в познании, однако
приписывание им объектов неправомерно, так как при этом осуществляется
запрещенный, по мнению Канта, выход познания за пределы возможного
опыта (границы опыта можно переступить только в виде практических
постулатов). Такой ход мысли, вызванный почти неизбежной
трансцендентальной видимостью, Кант называет "диалектическим
умозаключением". Критика подобных выводов, основанных на
неправильной трактовке идей, составляет главную задачу
"Трансцендентальной диалектики". Идеям чистого разума противоположны
"эстетические идеи" - чувственные образы, не могущие быть исчерпанными
никакими понятиями.


© 2009-2020  lib.ltd.ua