Веб-бібліотека

Калакура Я.С. Архівознавство:

Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкти і методи архівознавства. Джерельна база та історіографія архівознавства. Місце і роль архівознавства у підготовці фахівців. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви адміністративних та судових установ литовсько-польської доби (15 ст. - 1-а половина 17 ст.). Архіви центральних установ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Литовська та Коронна метрики. Волинська метрика. Архіви судових установ. Магістратські архіви. Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина 17-18 ст.). Український державний архів 17 ст...

Суховірський Б. І. Регіональна стратегія економічного розвитку України: Теорія і практика сучасного репоналізму. Методологія і маркетинг регіональних умов господарювання. Сучасні форми світогосподарської інтеграції. Інноваційна регіональна політика і програми. Геоінформаційні системи в економіці. Особливості європейського регіоналізму. Організаційні засади європейського регіоналізму. Загальноєвропейські принципи регіонального співробітництва. Правові основи європейського регіоналізму. Зарубіжний досвід утворення єврорегіонів та прикордонної співпраці. Регіоналізація відкритої економіки України. Пріоритетні напрями світової господарської інтеграції. Конкурентноздатність відкритої економіки. Перспективи українського регіоналізму. Геоекономіка і регіональна політика...
Москаленко, Л. В. та ін. Масова комунікація: Концепції масової комунікації. Світовий інформаційний простір і демократичне суспільство. Проблеми становлення інформаційного суспільства. Ера інформації і гуманістична парадигма трансформації сучасного соціального знання. Соціологічні теорії розвитку мас медіа. Масова комунікація і суспільство. Соціальне функціонування журналістики. ЗМІ у соцієнтальних системах суспільства. Журналістика і духовність суспільства. ЗМІ і національна ідея. Результативність масово-інформаційної діяльності. Свобода преси: теорія і практика. Правові основи функціонування мас медіа. Законодавче поле діяльності українських мас медіа. Громадський контроль за діяльністю засобів масової комунікації. Самоконтроль у ЗМІ...
Філософія / За ред. І.Ф. Надольного: Філософія буття і пізнання. Вступ до філософії та основні етапи її історичного розвитку. Філософія. Специфіка філософського осмислення дійсності. Світогляд як духовно-практичний феномен. Філософія, її предмет та функції. Роль філософії у житті суспільства. Історичний розвиток світової філософії. Філософія Стародавньої Індії. Філософія Стародавнього Китаю. Філософія стародавніх Греції і Риму. Середньовічна філософія. Філософія епохи Відродження. Філософія Нового часу. Проблема субстанції у філософії XVII ст. Філософія просвітництва XVIII ст. Німецька класична філософія. Марксистська філософія. Сучасна світова філософія. Некласична філософія кінця XIX - початку XX ст. Психоаналіз і неофрейдизм. Екзистенціальна філософія...
Інформаційні системи: Основи інформаційних технологій. Основи організації автоматизованого опрацювання інформації. Мета впровадження та використання автоматизованих інформаційних систем і технологій. Інформація в управлінні економічними об'єктами. Дослідження системи управління. Класифікація АІС. Організація АІС. Основні принципи створення АІС. Життєвий цикл АІС. Автоматизовані інформаційні технології. Класифікація автоматизованих інформаційних технологій. Режими автоматизованого опрацювання інформації. Деякі найпоширеніші комп'ютерні інформаційні технології. Інформаційні мережні технології. Технологія "клієнт-сервер". Міжнародна комп'ютерна мережа Internet. Технології розподіленого оброблення та збереження інформації...

ИДЕАЛЬНЫЙ ОБЪЕКТ

- воображаемый объект, полностью лишенный затемняющих и искажающих факторов (напр. идеальная плоскость лишена кривизны, идеальная медь состоит только из атомов меди и т. д.). Идеальный объект отличается, с одной стороны, от порождающей его идеи, а с другой, - от замещающего его в эксперименте идеализированного объекта. Идеальный объект вторичен по отношению к идее; он возникает в результате наделения того, что выражает идея (идеальная прямая, идеальная медь, идеальный человек и т. д.), воображаемым существованием.
Уже первобытный человек различал в предметах контрадикторные противоположности, А и не-А. И уже тогда возникала задача выделить одну из этих противоположностей в чистом виде. Попытки создать идеальные объекты на практике или обнаружить их в реальном пространстве-времени неизменно заканчивались крахом, что вынудило Платона поместить их в "надмировое пространство", т. е. вне сферы, доступной эмпирической проверке, а К. Поппера - в "третий мир", отличный как от материального мира, так от мира человеческого сознания.
Идеальный объект - это не только чистое воплощение одной ю противоположностей, образующих "смешанный" предмет; это также общий объект, состоящий только из общих признаков. Задающая его идея - это общее понятие, определяемое через ближайший род и видовое отличие. Поэтому признаки, менее общие, чем видовые, и более общие, чем ближайшие родовые, в ней не фиксируются. Отсутствуют они и в идеальном объекте. Третий дефинитивный признак идеального объекта - абстрактность, которая является логическим следствием общности: чем более общим является понятие, задающее идеальный объект, тем оно абстрактнее; тем абстрактнее, следовательно, и сам идеальный объект.
Таким образом, идеальный объект можно определить как абстрактный и общий объект, содержание которого исчерпывается одной из противоположностей, образующих реальный ("смешанный") объект, и который мыслится как существующий вне сферы, доступной эмпирической проверке.
К. Маркс называл идеальный объект предметом, выделенным в чистом виде. М. Вебер использовал для его обозначения термин "идеально-типическая конструкция". Поскольку идеальный объект порождается абсолютизацией - мысленным устранением из реальных объектов затемняющего и искажающего содержания, его называют также абсолютным (напр. "абсолютно черное тело").
Идеальные объекты существуют вне сферы, доступной экспериментальной проверке. Поэтому они полностью соответствуют воле исследователя. В физике Аристотеля, напр., движущееся тело, лишенное сопротивления среды, мгновенно приобретает бесконечно большую скорость. Оперирование с идеальными объектами защищало зарождающуюся теорию от преждевременного испытания фактами и было, таким образом, условием самой возможности зарождения чистой науки. Возможность превращения этой умозрительной науки в экспериментальную стала реальностью лишь к нач. 17 в., когда чистая теория настолько окрепла, что отказалась от мира идеальных объектов и вышла в открытый мир идеализированных объектов. Идеализированный объект - это реальный объект, лишь условно, в границах решаемой задачи истолкованный как идеальный. Напр., лишь в узких границах эксперимента Галилей рассматривал механическое движение как полностью лишенное трения. Возникновение идеализированного объекта за счет отождествления идеального объекта с реальным, эмпирическим предметом вело к революционным изменениям в методе исследования. Если идеальный объект выполняет все желания исследователя, то поведение идеализированного объекта соответствует им только в том случае, когда они сами соответствуют законам природы. Именно в переходе от исследования идеального объекта к исследованию идеализированных объектов суть революции, совершенной Галилеем.
В современной науке идеальные объекты выполняют две функции. Во-первых, они служат эталонами для оценки реальных, эмпирических объектов; во-вторых, продолжают оставаться сверхцелью практической деятельности. Напр., попытки на основе современных высоких технологий создать абсолютно чистые вещества, идеальные по форме кристаллы и т. д. - это не что иное, как попытки создать идеальные, платоновские сущности в реальном пространстве-времени.
Г.Д.Левин


© 2009-2020  lib.ltd.ua