Веб-бібліотека

Ющук І. П. Українська мова:

Сучасна українська мова як предмет вивчення. Походження української мови. Українська мова - державна. Стилі української мови. Мова як система. Фонетика і письмо. Звуки і фонеми. Звуки мови як фізичне явище. Звуки мови як фізіологічне явище. Членування мовленнєвого потоку. Звуки мови як соціальне явище. Фонеми в мовленнєвому потоці. ПИСЬМО. Виникнення і розвиток письма. Становлення писемності в Україні. Сучасний український алфавіт. Унормування українського правопису. Вживання великої букви. Транскрипція і транслітерація. Приголосні фонеми. Система приголосних фонем. Сонорні, дзвінкі і глухі приголосні. М'які і тверді приголосні. Вживання м'якого знака. Вживання апострофа. Подовження приголосних і подвоєння букв. Випадання приголосних...

Правик Ю.М. Маркетинг туризму: Особливості маркетингової діяльності туристичних компаній. Організація і технологія роботи туристичних фірм. Види туристичної діяльності. Туристичні послуги та їх правове забезпечення. Процес укладення туристичного договору. Розробка туристичного продукту. Формування туристичного продукту. Міжнародні принципи розрахунків у туристичному бізнесі. Канали збуту туристичних послуг. Маркетингові дослідження туристичної галузі. Загальна сутність маркетингових досліджень на підприємстві. Сутність і функції маркетингового дослідження у туристичній галузі. Доцільність проведення та нормативна база маркетингових досліджень. Стандарти якості маркетингових досліджень у маркетингу послуг...

ИДЕАЛИЗМ

(от греч. idea - вид) - метафизическая позиция, согласно которой реальность в конечном счете идеальна. Типично идеалистичен тезис Г.Гегеля: "Все действительное разумно, все разумное действительно", а также убеждение, что в глубине реальности действует Ум, Мысль, София. Идеализм восходит к учению Платона об идеях, согласно которому в горнем мире есть идеальные прообразы сущего, которые реальнее и ценнее самих вещей - слабых и несовершенных воплощений идей в нашем мире. Учение Платона - еще не идеализм в чистом виде, т.к. здесь не все в мире чисто идеально. В идеализме Дж.Беркли (XVII в.) вещи реальны потому, что они существуют в мысли Бога. Его мысли - это сами вещи, и восприятие их разумом человека становится знанием вещей. Гегель - законченный идеалист - считал, что есть только одна реальность - Абсолютная Идея, порождающая из себя все многообразие действительности. Когда идеализм последователен до конца, он отрицает за религией право на свой предмет: если вся реальность идеальна, то она постижима разумом, следовательно в ней нет тайн, для углубления в которые понадобилась бы религиозная вера. Идеализм более трезвый и осторожный признает мистичность реальности и не абсолютизирует возможности разума. Не обязательно становиться идеалистом, если верить, что в основах мира действует дух. В ХХ в. для этого обращались к теизму, персонализму и этике, описывали мир как иерархию духов, над которой есть их Творец. Кн. С.Трубецкой считал, что идеализм должен исходить из учения о Логосе - Премудрости Божией, открывающей человеку внутреннее понимание сущего. "Антилогосная" тенденция в современной философии оставила это без внимания. Ряд философов ХХ в. настаивали на том, что идеализм должен быть преодолен как опасная ошибка метафизики, где идеи ставились выше личности.


© 2009-2020  lib.ltd.ua