Веб-бібліотека - головна сторінка


Проектування інформаційних систем / За ред. В. С. Пономаренка:

Загальнотеоретичні засади проектування автоматизованих інформаційних систем. Системотехнічні аспекти теорії проектування автоматизованих інформаційних систем. Системний підхід, цілі та принципи проектування інформаційних систем. Декомпозиція інформаційної системи. Якість та ефективність інформаційної системи. Процес проектування інформаційної системи. Сутність процесу проектування, його стадії та етапи. Учасники процесу проектування. Трудомісткість етапів проектування. Методи і засоби проектування інформаційних систем. Сутність і класифікація методів проектування інформаційних систем. Засоби проектування інформаційних систем та їх класифікація. Методи і моделі прийняття проектних рішень...

Давиденко Г.Й. Історія зарубіжної літератури XX століття: Французька література. Екзистенціалізм у французькій літературі. Ж. П. Сартр, А. Камю. Модерністська проза початку XX століття. Розвиток німецької драматургії. Б. Брехт. Тема війни у німецькій літературі XX століття. Е. М. Ремарк, Г. Белль. Філософське підґрунтя творчості Томаса Манна. Австрійська література XX століття. Р.-М. Рільке, П. Целан, Ф.Кафка. Англійська література. Новітня англійська література. Т. Еліот, У. Голдінг. Норвезька література. Г. Ібсен, К. Гамсун. Американська література. Джек Лондон. Ернест Міллер Хемінгуей. Особливості розвитку літератури США. Г. Лонгфелло, О' Генрі, Т.Драйзер. Латиноамериканська література. Г. Марксе. Література Сходу. Японія. Китай. Роман - антиутопія XX ст...
Коляда Т.А. Правове регулювання туристської діяльності: Законодавчі акти в сфері туризму. Цивільно-правові зобов'язання та договори. Правовий режим міжнародної туристичної діяльності. Міжнародні нормативні акти. Регламентація міжнародної туристської діяльності в законодавстві України. Порядок оформлення виїзду українських громадян за кордон. Поняття і види підприємницької діяльності в галузі туризму. Правове регулювання підприємницької діяльності в галузі туризму. Правові засади державного регулювання підприємницької діяльності в галузі туризму. Юридична відповідальність за порушення у сфері підприємницької діяльності. Захист прав суб'єктів підприємницької діяльності. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності...

ИДЕАЛИЗМ

У термина "идеализм" по крайней мере четыре значения. Рассмотрим прежде всего моральный идеализм - позицию человека, верящего в моральные идеалы или даже принимающего идеал за действительность. В этом значении идеализм не обязательно является суеверием и может быть вполне разумной позицией. Во-вторых, речь может идти об онтологическом идеализме, выдающимся представителем которого был греческий философ Платон, а сторонников идеализма в этом смысле слова иногда называют платониками. Платоники полагают, что наряду с реальными предметами (такими как коровы и стулья) есть идеальные объекты (такие как математические законы и ценности). Существуя в человеческом познании, идеальные объекты представляют собой нечто объективное. В третьем значении слова речь идет о теоретико-познавательном (субъективном) идеализме, согласно которому за пределами мысли ничего не существует - человек познает только свои собственные мысли, "идеи". Наконец, четвертый, самый утонченный вид идеализма - это трансцендентальный идеализм, с точки зрения которого объекты познания существуют не только в человеческом сознании; однако вне сознания они не существуют. Как говорят сторонники этого направления, объекты познания обусловлены a priori трансцендентальными формами познания.
Два последних вида идеализма - не что иное, как заблуждения. Согласно воззрениям субъективного идеализма, выходит, например, что хирург, оперирующий на мозге, видит не мозг пациента (ведь с точки зрения субъективного идеализма мы не можем знать ничего, что находится вне нас), а свой собственный мозг (Рассел). Этот взгляд несовместим со здравым смыслом и, кроме того, отягощен массой внутренних противоречий. В отличие от XVIII и XIX вв., когда такая философия была модной (см. философия Нового времени), в XX веке очень немногие философы разделяют это суеверие. Трансцендентальный идеализм заблуждается не в такой сильной степени, однако в конечном итоге оказывается, что слова, которыми он оперирует, невозможно объяснить по-человечески, т. е. они представляют собой невнятицу. Таким образом, теоретико-познавательный идеализм - и в той и в другой разновидности - это суеверие.