Веб-бібліотека - головна сторінка


Бедь В.В. Юридична психологія, 2002:

Предмет, завдання і система юридичної психології. Предмет і завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Система юридичної психології. Методологічні основи і методи юридичної психології. Методологічні принципи в юридичній психології. Методи пізнання в юридичній психології. Методи психологічного впливу на особистість. Загально-психологічні та соціально-психологічні основи в юридичній психології. Поняття про психіку і свідомість особистості. Психічні процеси. Психічні властивості особистості. Психічні стани особистості. Соціально-психологічні аспекти юридичної діяльності. Правова психологія. Правова соціалізація. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості...

Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Місце проблем особистості і спілкування в загальній парадигмі соціальної психології. Особистість і спілкування у процесі уточнення предмета соціальної психології. Особистість і спілкування в загальній структурі соціальної психології. Сфера особистості і спілкування в контексті функцій і поняттєвого апарату соціальної психології. Методологічна основа соціальної психології особистості і спілкування. Еволюція соціально-психологічних знань про особистість і спілкування: як це відбувалося. Основні джерела та передумови виникнення соціальної психології як самостійної галузі знання. Розвиток зарубіжної соціальної психології. Становлення вітчизняної соціально психології...

ИДЕАЛИЗМ

установка живущего ради идеала. Философская доктрина, отрицающая существование внешнего мира, сводящая его к имеющимся у нас о нем представлениям. Принцип абсолютного идеализма выражает фраза Беркли: "Быть - значит быть воспринимаемым" (Esse est percipij. Следовательно, идеализм представляет собой один из двух возможных ответов на вопрос о природе и границах нашего познания: его положение - на первый взгляд парадоксальное, - что мы знаем лишь свои собственные представления, на самом деле довольно сложно теоретическим путем опровергнуть. Знаменитое "опровержение идеализма" Кантом просто соотносимо с опытом "эмпирически определенного сознания", опытом "шока", чувством реальности. Идеализм разрабатывался Платоном (для которого понятия, позволяющие нам думать о мире, представляют собой не что иное, как чисто интеллектуальные отношения, выражающие "интеллигибельные" сущности), Кантом (все, что мы знаем о мире - - интуиция и понятия - чистый продукт духа), Фихте (чье "Наукоучение" представляет собой философию "Я" - субъективный идеализм) , Шеллингом (объективный идеализм: Природа тождественна Знанию), Гегелем (абсолютный идеализм) . Идеализм - философия, оправдывающая все данные сознания, "объяснительная" философия. Но реальный человек здесь остается за рамками философии: современная философия, чрезвычайно конкретная и не отрешенная от жизни, отражает чисто реалистические тенденции. Идеализм в его отношении к границам нашего познания противостоит реализму (согласно которому мы познаем вещи именно такими, какими они реально являются в себе); не стоит путать его со спиритуализмом - теорией, относящейся к природе бытия (например, Лейбниц: природа реальных вещей духовна), - который противостоит материализму (вся реальность, и даже дух, по природе своей материальна).