Веб-бібліотека - головна сторінка


Пазенок B.C., Федорченко В.К. Філософія туризму:

Філософія туризму. Осмислення феномена туризму в європейській історико-філософській традиції. Гуманістична функція туризму. Антропологія туризму. Етика туризму. Соціо-інтегративна сутність туризму (соціально-філософський та праксеологічний аспекти). Туризм у контексті міжетнічних та кроскультурних відносин. Туристська діяльність як чинник глобальної синергії культур. Міжнародний туризм як чинник міжцивілізаційної взаємодії і взаємозбагачення культур. Соціологія туризму. Філософський аспект паломницького (релігійного) туризму в Україні. Туризм і політологія. Філософські аспекти проблеми безпеки і правового захисту особистості в туризмі. Необхідність туризмології. Філософія туризмології...

Шоботов В.М. Цивільна оборона: Організація цивільної оборони в сучасних умовах. Основні положення міжнародного права по захисту людини. Цивільна оборона деяких закордонних країн. Цивільна оборона Росії. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини. Цивільна оборона США. Цивільна оборона України. Державна система цивільної оборони України. Завдання цивільної оборони України. Організаційний устрій і порядок функціонування цивільної оборони України. Організація цивільної оборони на об'єктах господарювання (ОГ). Сили і засоби цивільної оборони. Війська цивільної оборони України. Спеціалізовані формування. Невоєнізовані формування. Постійна комісія з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання. Єдина державна система органів виконавчої влади...
Палеха Ю.І. Ділова етика: Етичні проблеми управління та бізнесу. Етичні установки. Діловий протокол. Розвиток суспільства й стилі управління. Формування етики підприємництва. Соціальна відповідальність і економічна етика. Адміністративна етика. Взаємостосунки представників держави і підприємництва. Підготовка та проведення ділових зустрічей. Домовленість про ділову зустріч. Підготовка приміщень. Зустріч делегації. Привітання. Розміщення учасників зустрічі. Офіційна мова. Ділова атрибутика. Візитні картки. Ділові подарунки. Діловий одяг. Організація ділового спілкування. Функції ділового спілкування. Перепони у спілкуванні, його рівні. Соціальні типи в діловому спілкуванні. Закономірності міжособових стосунків. Сучасні теорії міжособових стосунків...
Гончарук П. С. Історія України з найдавніших часів до початку ХХ століття: Давня історія України. Київська Русь. Виникнення людської цивілізації на українських землях. Східні слов'яни. Київська Русь та її історичне значення (у двох частинах). Політична історія Київської Русі (ІX-XIІІ ст. Соціально-економічний та етнічний розвиток Русі (ІX-XIII ст. Культура Київської Русі (ІX-XIII ст. Галицько-Волинське князівство. Українські землі у складі Литви та Польщі (XIV - перша половина XVII ст. Визволення України з-під влади Золотої Орди і боротьба за створення української держави (XIV-XV ст. Соціально-економічне та суспільно-політичне життя українського народу в кінці XV - першій пол. XVІІ ст. Консолідація та національно-духовні процеси у формуванні української народності у XV ст...

ХРЕСТОС, ХРИСТОС

(Греч.) Ранняя гностическая форма Христа. Она
употреблялась в пятом веке до Р.Х. Эсхилом, Геродотом и другими.
Первый упоминает ("Choeph.", 901) Manteumata pythochresta, или
"пророчества, сообщенные богом пифий" через пифию. Хрестерион
есть не только "место оракула", но и пожертвование оракулу или
для него. Хрестес есть тот, кто разъясняет прорицания, "пророк и
предсказатель", а Хрестериос - тот, кто служит оракулу или богу.
Самый ранний христианский писатель Юстин Мученник в своей первой
"Апологии" называет своих товарищей по религии христианами. "Лишь
по невежеству люди называют себя христианами вместо христиан",
говорит Лактантий (кн. iv, гл. vii). Термины Христос (Christ) и
христиане (Christians), были заимствованы из храмового словаря
язычников. В этом словаре Христос (Chrestos) означал ученика на
испытании, кандидата на иерофантство. Когда он достигал этого,
проходя через посвящение, длительные испытания и страдания, и был
"помазан" (т.е. "натерт маслом", как Посвященные и даже идолы
богов, что было последним штрихом ритуального обряда), его имя
изменялось на Христос (Christos), "очищенный" - на эзотерическом
или языке мистерий. В мистическом символизме Христес, или
Христос, означало, что "Путь", Тропа уже пройдена и цель
достигнута; когда плоды ревностного труда, соединяя личность из
бренного праха с неразрушимой Индивидуальностью, преобразил ее
этим в бессмертное Эго. "В конце Пути стоит Хрестес", Очиститель,
и как только это соединение состоялось, Христос, "человек
скорби", становился самим Христом. Павел, Посвященный, знал это,
и имел в виду именно это, когда, в плохом переводе, в его уста
влагаются слова: "Я опять мучаюсь в родах, пока Христос (Christ)
не оформится в вас" ("Гал.", IV, с. 19), правильный перевод
которых будет... "до тех пор, пока вы не создадите Христа
(Christos) в вас самих". Но профаны, знавшие лишь то, что Хрестес
каким-то образом был связан со жрецом и пророком, и ничего не
ведавшие о сокровенном значении Христа, настояли - как например
Лактаний и Юстиан Мученик - на том, чтобы называться христианами
вместо христиан. Потому каждая добрая личность может найти Христа
в своем "внутреннем человеке", как это выражает Павел
("Ефесянам", III, с. 16,17), будь то еврей, мусульманин, индус
или христианин. Кеннет Маккензи, похоже, считал, что слово
Хрестос было синонимом Сотера, "имени, относимого к божествам,
великим царям и героям", означающего "Спаситель" - и он был прав.
Ибо, как он добавляет: "Оно было излишне отнесено к Иисусу
Христу, имя которого Иисус или Иошуа имеет такое же значение. Имя
Иисус, фактически, есть скорее почетный титул, чем имя, -
настоящее имя Сотера Христианства есть Эммануэль, или Бог с нами
("Матф.", I, с. 23)... Великие божественные личности у всех
народов, представленные как искупляющие или жертвующие собой,
наделены тем же титулом." ("R.M.C.") Асклепий (или Эскулап)
греков имел титул Сотер.