Веб-бібліотека - головна сторінка


Пшенко А.В. Документационное обеспечение управления (Делопроизводство):

Роль документационного обеспечения в управлении. Развитие информационных технологий и документов. Роль документационного обеспечения управления в современной организации. Нормативно-правовая база документационного обеспечения управления. Реквизиты документов и общие правила их оформления. Придание юридической силы различным видам документов. Общие требования к бланкам. Особенности оформление наиболее распространенных видов документов. Системы и формы документов. Управление составом документов организации. Технологии документационного обеспечения управления. Типовые технологии документооборота. Структура баз данных документального фонда организации. Технологии работы с конфиденциальными документами...

Карачинська Е. Т., Удалова В. К. Бібліотечні каталоги: Бібліотечні каталоги, їх значення і види. Централізована каталогізація. Значення каталогів. Види каталогів. Форма бібліотечних каталогів. Обладнання для карткових каталогів. Централізована каталогізація. Бібліографічний опис. Бібліографічний опис: поняття, значення і вимоги. Стандартизація бібліографічного' опису. Загальні правила складання бібліографічного опису. Складання бібліографічного опису під заголовком індивідуального автора. Бібілографічні описи під назвою. Бібліографчні описи на твори авторів-укладачів. Бібліографічні описи збірників. Бібліографічні описи на офіційні видання. Бібліографічні описи багатотомних видань. Бібліографічні описи серіальних видань. Бібліографічні описи частини книги...
Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення: Роль і значення мови в суспільному житті. Українська мова серед інших мов світу. Функції мови. Мовна норма. Функціональні стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль. Мова документів. Загальні вимоги до укладання та оформлення. Документ та його функції. Критерії класифікації документів. Вимоги до укладання та оформлення документів. Оформлення сторінки. Текст і його оформлення. Скорочування слів і словосполучень. Стандартизація ділового тексту. Реквізити ділових паперів. Дата. Індекс. Заголовок до тексту. Адресат. Гриф затвердження. Резолюція. Віза. Підпис. Терміни та їх місце в діловому мовленні. Професійна лексика. Використання неологізмів та запозичень. Документування в управлінській діяльності...
Рутинський М. Й., Стецюк О. В. Музеєзнавство: Основи музеєзнавства. Музейні установи в системі освіти, культури і туризму. Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки. Історія розвитку музейної справи в Україні. Класифікація музеїв України. Основні напрями роботи музеїв. Фондова робота. Експозиційна діяльність. Комерційна та фандрайзингова діяльність. Нові інформаційні технології музейної справи. Ринкові засади музейного менеджменту й маркетингу. Суть та завдання музейного менеджменту. Організація ефективного музейного маркетингу. Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством. Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами. Географічно-туристична пам'яткознавча характеристика визначних музеїв України...
Цюрупа М.В., Ясинська B.C. Основи сучасної політології: Становлення предмету політології - історико-наукові методологічні проблеми. Політологія в структурі політичного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Політологія - інтегральна соціальна наука і навчальна дисципліна. Методологічні засади, категорії та принципи політології. Основні парадигми політичного мислення. Функції політології. її соціальна роль у формуванні політичної культури керівника і громадянина. Основні етапи становлення і розвитку політичних поглядів і концепцій (доктрин). Протополічні погляди у країнах Стародавнього Сходу. Політичні ідеї та погляди представників класичної античної науки. З.Теологічні парадигми політичного мислення у епоху Середньовіччя...

ХОРНИ Карен (1885-1952)

- немецко-американский социальный философ, психоаналитик и психолог, один из основателей и лидеров неофрейдизма. Родилась и получила образование в Германии. Основные работы: "Невротическая личность нашего времени" (1937), "Новые пути в психоанализе" (1939), "Самоанализ" (1942), "Наши внутренние конфликты" (1945), "Неврозы и развитие человека" (1950) и др. В 1932 эмигрировала в США. Стремясь сформулировать "новые пути в психоанализе", X. подвергла критической переработке ряд базовых положений психоаналитической парадигмы Фрейда (теорию либидо, концепцию Эдипова комплекса, учение об инстинктах, концепции бессознательного, неврозов и пр.) и отдельные техники психоаналитической терапии. Как подчеркивала X., "поскольку многие из многих интерпретаций отличаются от фрейдовских, некоторые читатели могут спросить, надо ли считать мои теории психоанализом. Ответ зависит от того, что принимать за главное в психоанализе. Если понимать под психоанализом все до одной теории, выдвинутые Фрейдом, тогда изложенная мной концепция не есть психоанализ. Если, однако, считать, что основные идеи психоанализа заключаются в определенной системе взглядов относительно роли бессознательных процессов и путей их выражения, а также в определенной форме терапии, с помощью которой эти процессы доводятся до сознания, то тогда моя система есть психоанализ". Упрекая Фрейда за игнорирование им "культурных факторов", X. постулировала существенное влияние культуры на бессознательное психическое, социокультурное порождение неврозов и внутриличностных конфликтов, историческую изменчивость неврозов и т.п. По мнению X., необходимо исследовать не столько "универсальные, общечеловеческие проблемы, сколько вопросы, вызванные к жизни специфическими условиями конкретной культуры". Согласно X., сущность человека базируется на чувстве беспокойства, формирующемся как результат раздражительности, лицемерия, жестокости взрослых по отношению к ребенку. В итоге чувство "сопринадлежности к мы", по X., замещается комплексом ощущений "изолированности, беспомощности, одиночества и отчуждения". Согласно схемам X., глобальными принципами, направляющими поведение человека в норме и патологии, выступают стремление к безопасности и - одновременно - борьба индивида за осуществление собственных желаний. Результирующими тенеденциями оказываются определенные "стратегии" поведения: 1) "стремление к людям" (поиск привязанности к ним с целью обретения поддержки); 2) "стремление от людей" (отчуждение от социального мира, стремление построить хотя бы и иллюзорный, но самодостаточный и гармоничный мир); 3) "стремление против людей" (сценарии бунта, установка на разрушение внешнего мира как способ обретения гармонии с ним). С точки зрения X., указанным стратегиям соответствуют "устойчивый", "устраненный" и "деструктивный" типы личности. Проблемное поле творчества X. включало также психоаналитические трактовки сексуальности, агрессии, влечения к смерти, невротического конфликта и др. В частности, X. выделила "великие неврозы" нашего времени - наиболее распространенные и значимые формы современных неврозов, к которым, по ее мнению, относятся: 1) невроз навязчивости (поиск любви и одобрения любой ценой); 2) невроз власти (погоня за властью, престижем и обладанием); 3) невроз покорности (автоматический конформизм); 4) невроз изоляции (бегство от общества). Главным основанием данных неврозов X. полагала всевозрастающий разрыв между искусственным стимулированием потребностей и физической невозможностью их полного удовлетворения, характерный для значимой части населения современных западных обществ.