Веб-бібліотека

Комова М.В. Складання ділових документів:

Стилі сучасної української мови. Мовна норма. Загальна характеристика функціональних стилів. Науковий стиль. Офіційно-діловий стиль. Жанроструктурні різновиди офіційно-ділового стилю. Специфіка мовних засобів офіційно-ділового стилю. Публіцистичний стиль. Художній стиль. Розмовний стиль. Лексичні засоби стилістики ділових та інформаційних документів. Основні типи лексики за формою Вживання в системі функціональних систем. Стилістичні опозиції в лексичній системі мови. Сполучуваність слова. Багатозначність. Тропи. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми. Іншомовні слова. Неологізми. Застарілалексика. Діалектизми. Жаргонізми. Тірофесіоналізми. Терміни. Морфологічні засоби стилістики ділових та інформаційних документів...

Курило Т.В. Митне право України: Загальні положення митного права. Історичний розвиток митного права в Україні. Митна політика України. Митні органи України. Тарифне та нетарифне регулювання в митному праві. Митні платежі. Митна вартість товарів та методи її визначення. Митні режими. Поняття та зміст митного режиму. Характеристика митних режимів. Митне оформлення та декларування товарів. Класифікація товарів при митному оформленні. Документи для проведення митного оформлення. Вантажна митна декларація (ВМД). Основні етапи митного оформлення товарів. Декларування товарів. Діяльність митного брокера. Товари, які не підлягають пропуску через митний кордон України. Митне оформлення зовнішньоекономічних операцій. Контракт як документ необхідний для митного оформлення вантажів...
Посудін Ю.І. Методи неруйнівної оцінки якості та безпеки сільськогосподарських і харчових продуктів: Якість сільськогосподарської продукції. Параметри якості рослинної продукції. Внутрішній склад. Густина. Визначення густини. Густина та критерій якості. Розмір. Форма і конфігурація. Текстура. Колір. Кондиція та дефекти. Смак. Запах. Безпека рослинних продуктів. Зараження рослинних продуктів. Фальсифікація рослинних продуктів. Фактори, що впливають на якість рослинних продуктів. Основні визначення. Фізичні стресові фактори. Механічні стресові фактори. Температурні стресові фактори. Водні стресові фактори. Світлові стресові фактори. Ультрафіолетові стресові фактори. Іонізаційні стресові фактори. Хімічні стресові фактори. Біологічні стресові фактори...
Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови: Фразеологізм як лінгвістична одиниця. Ознаки фразеологізму. Обсяг фразеології. Олександр Потебня - предтеча української фразеології. Ідеографічна характеристика фразеології. Вибірковість фразеології. Ідеографічна класифікація фразеологізмів. Семантика фразеологізму. Фразеологічне значення. Співвіднесеність фразеологізму і слова. Творення слів на базі фразеологізмів. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів. Системні відношення у фразеології. Багатозначність фразеологізмів. Синонімія у фразеології. Фразеологічні варіанти. Антонімія фразеологічних одиниць. Класифікація фразеологізмів. Семантична класифікація. Генетична класифікація. Функціональна класифікація...
Локазюк В. М. Мікропроцесори та мікроЕОМ у виробничих системах: Функціонування, проектування та архітектура мікропроцесорних пристроїв і систем. Загальні відомості про мікропроцесорну техніку. Основні поняття та визначення мікропроцесорної техніки. Класифікація мікропроцесорів та їх основні параметри. Вибір мікропроцесорного комплекту для проектування обчислювальних пристроїв і систем. Загальні питання організації та функціонування мікропроцесорних пристроїв і систем. Структура мікропроцесорних пристроїв і систем. Інтерфейси мікропроцесорних пристроїв і систем. Керування роботою мікропроцесорних пристроїв (систем). Адресний простір. Механізм та способи адресації. Формалізація процесу проектування мікропроцесорних пристроїв і систем...

ХОРКХАЙМЕР (HORKHEIMER) Макс

(1895-1973) - нем. социолог, философ, один из основателей Франкфуртской школы.
Согласно Х., философия в XX в., должна помочь индивиду выстоять под натиском тотальности, уклониться от тех форм организации, которые навязываются авторитарными режимами. При этом X. решительно отвергает концепцию революционного вмешательства. Все виды практики в тотально интегрированном обществе характеризуются иррациональностью; единственным неотчужденным видом труда остается критическое мышление, которое не просто воздействует на политическую жизнь, но само является по преимуществу политикой. Не-тождественность между всеобщим и особенным может осуществиться первоначально именно в критической теории, пробивающей брешь в "универсальной связи ослепления". Критическая теория должна стать адекватной современности философией.
В философской эволюции X. можно выделить три этапа. Первый связан с формированием критической теории в традиции неомарксизма, второй - с отдалением от марксизма и совместной с Адорно работой над "Диалектикой просвещения", третий - с разработкой "негативной теологии" и возвращением к приватным опытам.
Наиболее сильное влияние на творчество X. первого периода оказали учения А. Шопенгауэра и К. Маркса. Духовное развитие X. в то время определялось общением с молодыми интеллектуалами, группировавшимися вокруг возглавлявшегося им Франкфуртского института социальных исследований (Маркузе, Ф. Поллок, Фромм, Адорно и др.). X. ставит в начале 30-х годов задачу разработки теории общественного процесса современной эпохи с целью определения возможностей "праведной жизни" на основе анализа экономических структур и культурных феноменов. Наиболее значительное сочинение тех лет - статья "ТРАДИЦИОННАЯ И КРИТИЧЕСКАЯ ТЕОРИЯ" (1937). В отличие от науки философия не имеет точного ориентира и масштаба, задаваемого существующим обществом. Ее роль заключается в противостоянии наличному, в новом прочтении привычного, традиционного. Осознание общественной функции философии означает, что сама философия должна быть модифицирована: теория, конструирующая образ целого, не может сохранять форму системы уже потому, что само это целое находится в процессе постоянного изменения.
Второй период творчества X. связан с эмиграцией Франкфуртской школы из нацистской Германии в США. В эмиграции критический настрой теоретиков школы значительно радикализовался. Марксистский анализ, акцентирующий политико-экономические механизмы господства, был признан малоэффективным для объяснения современного "прогресса". В совместном с Адорно программном труде "ДИАЛЕКТИКА ПРОСВЕЩЕНИЯ" (1947) X. осуществляет принципиально иную мыслительную операцию: анализ внеэкономических, метафизических структур власти, начиная с подчинения внешней природы и кончая формированием буржуазной "самости" как субъекта власти. Господство выражается через тождественность, которая является характерной чертой всей западной культуры - от олимпийской мифологии до культурной индустрии.
Третий период в творчестве X. наименее изучен. В своем духовном завещании "ЗАМЕТКИ С 1950 ПО 1969 И СУМЕРКИ" (1974) он не просто воспроизводит пессимистические мотивы философии Шопенгауэра. Не народы и классы, а индивиды составляют конкретную историческую реальность. Они могут объединяться, но только из чувства солидарности - все они должны страдать, они умирают, они есть конечные сущности. Эту солидарность поддерживает надежда, что наше существование в этом мире - не последнее и абсолютное, что свершится справедливость и убийца не будет больше справлять торжество над жертвой. Смысл негативной теологии заключается в утверждении, что Абсолют не познается позитивно, но присутствует в нашем страстном желании.
(совместно с Т.Адорно) Диалектика просвещения. М., 1997; The Eclipse of Reason. N.Y., 1947; Dialektik der Aufklarung (mit Th. Adorno). Amsterdam, 1948; Sociologica. 2 Bde. (mit Th. Adorno). Fr./M., 1962; Kritische Theorie. Bde. 1-2. Fr./M., 1968.


© 2009-2020  lib.ltd.ua