Веб-бібліотека - головна сторінка


Желібо Є.П. та ін. Безпека життєдіяльності:

Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Безпека життєдіяльності як категорія. Наукові засади безпеки життєдіяльності. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності. Системно-структурний підхід та системний аналіз - методологічна основа безпеки життєдіяльності. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти. Рівні системи «людина - життєве середовище». Ризик як оцінка небезпеки. Загальна оцінка та характеристика небезпек. Концепція прийнятного (допустимого) ризику. Управління ризиком. Якісний аналіз небезпек. Теми для курсових, рефератів і контрольних робіт...

Запольський А. К., Салюк А. І. Основи екології: Прикладні аспекти екології як науки. Визначення межі і методи екології. Короткий історичний нарис розвитку екології. Розділи і тематика екології та зв'язок її з іншими науками. Охорона навколишнього природного середовища як розділ екології. Екологічний стан в Україні. Екологічні проблеми сучасності. Кодекс екологічної етики спеціаліста. Всесвіт, Земля і біосфера. Всесвіт і Земля. Природне середовище. Еволюція біосфери. Еволюція людини. Еволюція антропогенної діяльності та взаємовідносин людини з біосферою. Ноосфера. Природні ресурси. Класифікація природних ресурсів. Вода. Атмосферне повітря. Енергія. Сировина. Ґрунти. Клімат. Простір для життя. Продовольство. Генетичний фонд та надбання людського інтелекту...
Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення: Роль і значення мови в суспільному житті. Українська мова серед інших мов світу. Функції мови. Мовна норма. Функціональні стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль. Мова документів. Загальні вимоги до укладання та оформлення. Документ та його функції. Критерії класифікації документів. Вимоги до укладання та оформлення документів. Оформлення сторінки. Текст і його оформлення. Скорочування слів і словосполучень. Стандартизація ділового тексту. Реквізити ділових паперів. Дата. Індекс. Заголовок до тексту. Адресат. Гриф затвердження. Резолюція. Віза. Підпис. Терміни та їх місце в діловому мовленні. Професійна лексика. Використання неологізмів та запозичень. Документування в управлінській діяльності...
Наливайко Д. С., Шахова К. О. Зарубіжна література XIX сторіччя. Доба романтизму: Німецький романтизм. Ієнський гурток романтиків. Новаліс. Л. Тік і В. Вакенродер. Ф. Гельдерлін. Гейдельберзький гурток романтиків. А. фон Арнім. К. Брентано. Г. фон Клейст. Е. Т. А, Гофман. Г. Гейне. Французький романтизм. Період Консульства і Першої імперії. Ж. де Сталь. Б. Констан. Ф. Р. де Шатобріан. Періоди Реставрації і Липневої монархії. А. де Ламартін. А. де Віньї. Віктор Гюго. Жорж Санд. А. де Мюссе. Ж. де Нерваль. Італійський романтизм. Література 1797-1815 років. У. Фосколо. Література 1816-1848 років. А. Мандзоні. Д. Леопарді. Англійський романтизм. Вільям Блейк. Вільям Вордсворт. Семюель Тейлор Колрідж. Вальтер Скотт. Джордж Ноель Гордон Байрон...
Геврик Є. О. Охорона праці: Соціально-економічні, правові та організаційні питання охорони праці. Основні правові та нормативні положення про охорону праці. Основні законодавчі акти. Гарантії прав громадян на працю, на відпочинок, охорону здоров'я та на охорону праці. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці. Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці. Організація охорони праці на підприємстві. У правління охороною праці. Основні принципи управління охороною праці. Функції управління охороною праці. Організація управління охороною праці. Організація навчання з охорони праці. Виробничий травматизм та захворюваність. Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання...
Геврик Є. О. Охорона праці: Соціально-економічні, правові та організаційні питання охорони праці. Основні правові та нормативні положення про охорону праці. Основні законодавчі акти. Гарантії прав громадян на працю, на відпочинок, охорону здоров'я та на охорону праці. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці. Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці. Організація охорони праці на підприємстві. У правління охороною праці. Основні принципи управління охороною праці. Функції управління охороною праці. Організація управління охороною праці. Організація навчання з охорони праці. Виробничий травматизм та захворюваність. Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання...
Білявський Г. О. та ін. Основи загальної екології: Теоретичні аспекти загальної екології. Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища. Структура природного середовища. Природне середовище. Атмосфера. Літосфера. Гідросфера. Природні ресурси. Біосфера. Загальні властивості біосфери. Склад і функціонування біосфери. Проблема походження життя на Землі. Еволюція біосфери. Еволюція людини. Ноосфера. «Біосфера-2». Кругообіг речовин та енергії в біосфері. Організми та середовище. Великий кругообіг речовин й енергії. Вплив антропогенного фактора на кругообіг. Природні ресурси Землі. Біологічні ресурси. Мінеральні й енергетичні ресурси. Кліматичні ресурси. Життєвий простір. Генетичний фонд. Структура сучасної екології. Предмет екології. Основні екологічні поняття...

ХОМЯКОВ Алексей Степанович (1804-1860)

- русский религиозный философ, богослов, литературный критик, писатель и поэт. Наряду с И.В. Киреевским стоял у истоков славянофильства; его ведущий идеолог. Окончил физико-математический факультет Московского университета. Участник русско-турецкой войны за освобождение Болгарии. В России был под запретом; печатался за границей (Париж, Берлин. Лейпциг). Основные философские и богословские работы X.: "О старом и новом" (1839 - этим годом датируется возникновение славянофильства), "Опыт катехизического изложения учения о Церкви" (1840-е), "Несколько слов православного Христианина о западных вероисповеданиях" (1853), "Несколько слов православного Христианина о западных вероисповеданиях по поводу одного послания Парижского архиепископа" (1855), "Еще несколько слов православного Христианина о западных вероисповеданиях по поводу разных сочинений Латинских и Протестантских о предметах веры" (1858). Центральное понятие в философском и богословском наследии X. - "соборность", выражающая принцип любого организма: сознания, личности, Церкви, государства; соборность есть свободное объединение на основе любви, имеющее своим следствием "органическое единство" как залог истины. Сердцевиной соборности является любовь. В учении о Церкви соборность трактовалась X. как гарант обретения божественной истины и Благодати, как принцип организации и духовной жизни Церкви как единого и цельного "духовного организма". Церковь - не просто коллектив, "ассоциация", а объединение любящих людей. "Церковь не авторитет, а истина", т.к. организована на единстве, свободе и любви к Богу. Только в Церкви личность обретает подлинную свободу как свободу от внешних сил и авторитетов, как единомыслие с Церковью, в Церкви личность становиться свободной, творческой и цельной. "Живой и неразрушимый организм, разумная, взаимной любовью освященная свобода" - это, по X., признаки апостольской христианской Церкви. Католицизм и протестантизм, подвергшиеся эрозии рационализмом античного наследия, потеряли эти признаки: рассудочность в католицизме отдала истину и единство во власть авторитета папы, а в протестантизме - в жертву "субъективной искренности". В православной Церкви эти признаки сохранены: свобода, любовь, единство и истина как сущность жизни. С учением о Церкви X. связывает свою гносеологию и антропологию. Бердяев заметил, что X. утверждает "соборную, т.е. церковную гносеологию", в которой развивает идею "цельного знания", "целостного разума", целостности духа. Гносеология X. во многом была реакцией на панлогизм Гегеля, который "принял рассудок за цельность духа, за единственную основу всего мышления...". Гегель, по X., - продукт протестантской культуры, которая отделила "рассудочно-логическое мышление от целостного разума" и впала в односторонность, которая никогда не приведет к истине. Концепцию "цельного знания" X. можно свести к следующим тезисам: полной истиной обладает только Церковь, в лоно которой ложь в принципе проникнуть не может; мудрость человеку дана не лично, а как члену Церкви и не подавляет в нем полностью лжи и греха; для избежания лжи надо свой разум или "самый способ мышления возвести до сочувственного согласия с верой" на путях соединения всех внутренних способностей человека в единство, проникнутое верой; истина постигается целостным разумом, который в самом себе устроен в нравственном согласии с "цельной жизнью духа". Целостный разум познает мир в несколько этапов: "живознание" (непосредственное, интуитивное единство с объектом) - рассудочно-логическое осмысление данных "живознания" (отрыв от объекта) - "всецелый разум" (соединение рассудка с "нравственными силами духа", "со всеми законами духовного мира"). Историософия X. признает естественную закономерность исторического бытия в сочетании с Провидением (Промыслом), последнее не исключает свободы и ответственности человека. История, по X., духовный процесс, движителем которого является вера, религиозность народного духа. Соборность общественной жизни является мерилом ее истинности и соответствия христианским началам. Русская культура и общество всегда несли в себе признаки соборности: православие; самодержавие (в его допетровских формах гармоничной жизни сословий); общинность, основанную на хоровом начале и обеспечивающую сочетание свободы личности и общественных интересов. Соборность общества как "коллективной личности" зависит от того, под влиянием каких исторических начал общество находится - "кушитства" (магизм, подчиненность логической и вещной зависимости) или "иранства" (свобода творческого духа, обращенность к личности; православие, по X., наиболее полное ее воплощение). Тема "Россия - Запад (Европа)" пронизана у X. мессианскими мотивами, покоящимися на критике односторонности западноевропейской культуры, которая "развивалась не под влиянием христианства, а под влиянием латинства, т.е. христианства, односторонне понятого". X. видит неполноценность западной культуры в ее опоре на религию несоборного типа. Россия должна стать впереди всемирного просвещения, - история дает ей право на это "за всесторонность и полноту ее начал". Идея мессианизма России у X. лишена национализма и нетерпимости и никогда не мешала ему видеть в Европе "страну святых чудес", - культуру, у которой можно многому поучиться.
Д.К. Безнюк