Веб-бібліотека

Юридична психологія / За ред. Я. Ю. Кондратьєва:

Теоретичні та методологічні засади юридичної психології. Поняття та основні категорії психології. Предмет, система та завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Рання історія юридичної психології. Розвиток юридичної психології у XX столітті. Психологічна характеристика юридичної діяльності. Психологічна структура юридичної діяльності. Психологічні особливості юридичної діяльності. Психологія особистості. Особистість та діяльність. Сутність та структура особистості. Психологія діяльності. Будова та різновиди діяльності. Психічні пізнавальні процеси особистості. Відчуття та сприймання. Пам'ять. Мислення та уява. Увага. Емоційно-вольова сфера особистості працівників правоохоронних органів...

Луцишин П.В. Теорія міжнародних відносин: Теоретичні джерела і концептуальні основи міжнародних відносин. Міжнародні відносини в історії соціально-політичної думки. Що таке теорія міжнародних відносин. Сучасні теорії міжнародних відносин. Об'єкт і предмет міжнародних відносин. Поняття і критерії міжнародних відносин. Світова політика. Взаємозв'язок внутрішньої і зовнішньої політики. Предмет міжнародних відноси. Види міжнародних відносин. Історична еволюція об'єкта аналізу. Реальність у міжнародних відносинах. Генеза і розвиток міжнародних відносин. Міжнародні відносини як дисципліна. Фактори формування міжнародних відносин. Класифікація факторів. Умовні фактори. Реалізаційні фактори. Закономірності міжнародних відносин. Про характер законів у сфері міжнародних відносин...

ХАТЧЕСОН (HUTCHESON) Фрэнсис

(1694-1747) - шотл. философ-моралист, один из представителей субъективно-идеалистической школы нравственного чувства. Исходным пунктом для X. является положение Шефтсбери о врожденном предрасположении человека к порядку и гармонии, одинаково проявляющемся в добродетели и красоте. Чувство благосклонности в нравственном мире - прирожденная и непреходящая часть человеческой природы и аналогично всеобщему тяготению в мире физическом. Согласно X., человеку присущи разнообразные чувства, к-рые отражают окружающий мир и направляют действия людей, напр. чувство, к-рое позволяет постигать "добро или зло в нас или в других". Это чувство прирожденное и проявляется непосредственно в характере действий и склонностей, в одобрении добра и в осуждении зла, ибо, с т. зр. X., творец природы сделал добро осн. формой побуждения к действиям и дал человеку сильные страсти в качестве стимула к добродетельным поступкам. Критерий добродетельности поступка - его направленность к содействию общему благу. Поэтому действия, источником к-рых является самолюбие, по X., морально безразличны. Но поскольку человек является частью разумной системы, он может "быть частично объектом своей собственной благосклонности" и "личные добродетели" могут рассматриваться как объекты моральной оценки. Осн. произв. X. по вопросам этики: "О красоте, порядке, гармонии и форме" (1725), "Исследование моральных понятий о добре и зле" (1725), "О природе страстей и наклонностей и об управлении ими" (1728).


© 2009-2020  lib.ltd.ua