Веб-бібліотека

Фіцула М.М. Педагогіка:

Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Предмет і основні категорії педагогіки. Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками. Завдання педагогіки. Напрями, течії зарубіжної педагогіки. Логіка і методика педагогічних досліджень. Наукові дослідження - шлях до розв'язання проблем педагогіки. Методологія педагогіки. Методи науково-педагогічного дослідження. Етапи педагогічного дослідження. Розвиток, виховання і формування особистості. Процес розвитку і формування особистості. Спадковість і розвиток. Вплив середовища на розвиток і формування особистості. Розвиток і виховання. Діяльність як чинник розвитку особистості. Зарубіжні теорії розвитку особистості...

Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти: Законодавство в галузі охорони праці. Організація охорони праці в навчально-виховних закладах. Законодавча та нормативна база України про охорону праці. Законодавство про охорону праці. Нормативно-правові акти з охорони праці. Гарантії прав громадян на охорону праці. Час відпочинку працюючих. Охорона праці жінок і молоді. Організація роботи з охорони праці в системі Міністерства освіти і науки України. Організація роботи з охорони праці управління освіти. Організація роботи з охорони праці в навчально-виховних закладах. Організація служби охорони праці у навчально-виховних закладах. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах. Контроль і нагляд за станом охорони праці...
Жорняк Т.С. Вища освіта України і Болонський процес: Європейська освітня інтеграція. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Системи вищої освіти у країнах Європи та Америки. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу. Європейська кредитно-трансферна система накопичення - ECTS. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської сис-теми перезарахування кредитів (ECTS) у вищу освіту України. Запровадження кредитно-модульної системи...

ХАРАКТЕР МОРАЛЬНЫЙ

(греч. character - черта, особенность) -совокупность нравственных качеств личности, являющихся объектом моральной оценки и предметом нравственного воспитания. X; м. того или иного человека проявляется в поведении. Составляющие X. м. качества можно условно подразделить на идейно-общественные (идейность, сознательность, принципиальность, инициативность, убежденность), характеризующие отношение данного человека к труду (трудолюбие и тунеядство), к собственности (бережливость и корыстолюбие), к др. людям (человечность и человеконенавистничество, уважение и высокомерие, вежливость и грубость), к самому себе (гордость, самолюбие и тщеславие, зазнайстство, чванство), а также качества, раскрывающие честность человека (правдивость, верность, искренность и лицемерие, вероломство), наконец, волевые качества (самообладание, выдержка, мужество, смелость и малодушие, трусость). Иногда одно и то же качество (скажем, верность или самоотверженность) может одновременно характеризовать как общественные убеждения личности, так и ее отношение к себе и людям, ее волевые свойства. Мораль каждой общественно-экономической формации создавала свои специфические представления о X. м, - образы положительных и отрицательных людей - и соответственно формулировала цели нравственного воспитания. Христианская мораль создала образ "святого праведника" - аскета, преодолевшего "земные страсти" (Аскетизм); ранняя буржуазная мораль - образ бережливого накопителя, чуждающегося роскоши и осуждающего праздность дворянства. Но все эти представления, выражавшие классовые устремления различных социальных групп, были крайне односторонни. Они исходили не из объективных социальных предпосылок, формирующих психологию личности, а из моральных требований и оценок, к-рые предъявлялись к человеку и считались определяющими его чертами. В коммунистической нравственности понимание X. м. свободно от такой односторонности. Правда, на разных ступенях ее утверждения и развития первоочередное значение могут приобретать те или иные моральные качества. Однако ни один из вырабатывающихся в моральном сознании народа положительных или отрицательных образов не претендует на универсальную значимость. В качестве же нравственного идеала выдвигается представление о всесторонне развитой и гармоничной личности (Всестороннее, целостное развитие личности).


© 2009-2020  lib.ltd.ua