Веб-бібліотека

Соціальна робота: технологічний аспект / За ред. А.Й. Капської:

Теоретичні основи соціальної роботи. Соціальна робота як практична діяльність. Взаємозв'язок соціальної політики і соціальної роботи. Соціальна робота як вид професійної діяльності. Об'єкти і суб'єкти соціальної роботи. Функції, структура, рівні соціальної роботи. Принципи соціальної роботи. Професійна компетентність спеціаліста соціальної роботи. Професійна компетентність соціального працівника. Методи соціальної роботи. Організаційні форми соціальної роботи. Технологізація соціальної роботи як умова її оптимізації. Технології соціальної роботи: сутність, специфіка, класифікації. Діагностика соціальної роботи як умова успішного її прогнозування. Експертиза й оцінка ефективності соціальної роботи...

Фіцула М.М. Педагогіка: Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Предмет і основні категорії педагогіки. Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками. Завдання педагогіки. Напрями, течії зарубіжної педагогіки. Логіка і методика педагогічних досліджень. Наукові дослідження - шлях до розв'язання проблем педагогіки. Методологія педагогіки. Методи науково-педагогічного дослідження. Етапи педагогічного дослідження. Розвиток, виховання і формування особистості. Процес розвитку і формування особистості. Спадковість і розвиток. Вплив середовища на розвиток і формування особистості. Розвиток і виховання. Діяльність як чинник розвитку особистості. Зарубіжні теорії розвитку особистості...
Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Моральні цінності в сучасному світі. Що таке етика. Етос і мораль. Етика як філософська наука. Завдання науки етики. Мораль як соціальний феномен. Попереднє зауваження. Мораль і проблема її соціальної детермінації. Первісні форми регуляції людської поведінки. Процес виокремлення моралі. Мораль та інституційна регуляція. Мораль і право. Мораль і звичай. Мораль і спільноти. Універсальність і спільнотність у системі етичних пріоритетів. Мораль і соціальна диференціація суспільства. Етичні проблеми національних відносин. Загальнолюдське в моралі. Чи існує прогрес у царині людської моральності. Поняття і структура моральної свідомості. Місце моральної свідомості в системі моралі (Порядок дальшого викладу)...
Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література: Від античності до початку XIX ст: Антична література. Основні риси античної літератури. Давньогрецька міфологія. Гомерів епос. Лірика ранньої класики. Афінська трагедія. Давня аттична комедія. Греко-римський еллінізм. Література доби Августа. Література пізньої античності і початку середніх віків. Література середніх віків. Література раннього середньовіччя. Література високого середньовіччя. Данте Аліг'єрі. Література Відродження. Відродження в Італії. Відродження у Франції. Відродження в Німеччині і Нідерландах. Відродження в Англії. Вільям Шекспір. Відродження в Іспанії і Португалії. Література XVII століття. Естетика і поетика літератури Бароко. Творчість письменників Бароко. Класицизм у французькій літературі...
Сало Я. М. Організація обслуговування населення на підприємствах харчування: Характеристика ресторанів та кафе. Історія виникнення ресторанів та кафе. Характеристика приміщень ресторанів. Характеристика допоміжних приміщень ресторану. Матеріально-технічне забезпечення ресторану. Меблі та обладнання торгового залу. Меблі та обладнання банкетних залів. Асортимент скляного посуду. Асортимент скляного посуду для ресторанів. Асортимент столового посуду з порцеляни. Асортимент металевого посуду. Столове приладдя. Столова білизна. Підготовка до обслуговування відвідувачів. Санітарно-гігієнічна підготовка торгового залу. Розставляння меблів. Сервірування столів. Особливості розміщення посуду та столового приладдя. Естетика в сервіруванні стола...
Оборудование предприятий торговли и общественного питания / Под ред. В.А. Гуляева: Основные сведения о механизмах и машинах. Классификация торгово-технологического оборудования. Машина. Основные понятия, классификация, структурная схема. Структурная схема машины. Механизмы. Основные понятия, классификация, устройство. Рычажные механизмы. Фрикционные передачи. Ременные передачи. Цепная передача. Зубчатые передачи. Муфты. Опоры. Оси и валы. Соединение деталей. Привод машины. Тип и структура. Электромеханический привод. Кинематический и силовой расчет электропривода. Гидропривод. Пневмопривод. Основные технико-экономические характеристики торгово-технологического оборудования. Производительность, мощность и КПД машины. Мощность машины...
Федорченко В.К. та ін. Історія екскурсійної діяльності в Україні: Зародження екскурсійної діяльності на українських землях (друга половина XIX - початок XX ст.). Виникнення і розвиток освітянських екскурсій. Екскурсійна діяльність наукових товариств. Перше бюро подорожей та екскурсій. Екскурсійна діяльність у період Української революції (1917-1920 pp.). Підготовка кадрів екскурсоводів у дорадянський період. Екскурсійна діяльність в Україні в 20-30-х роках XX століття. Створення та розвиток системи екскурсійних закладів. Діяльність системи екскурсійних закладів. Екскурсійна діяльність навчальних закладів. Екскурсійна діяльність наукових установ. Екскурсія як засіб ідейно-політичного виховання в Радянській Україні...
Лубський В.І., Лубська М.В. Історія релігій: Виникнення релігії. предмет, об'єкт і структура релігієзнавства. релігії народів Дворіччя. Релігія Стародавнього Єгипту. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Зороастризм. Іудаїзм. Релігії Стародавньої Індії. Індуїзм. Буддизм. Релігія в Стародавньому Китаї. Релігія в Японії. Релігія античного світу. Походження християнства. Православ'я. Католицизм. Протестантизм. Іслам. Нетрадиційні релігії. Секулярні вчення релігійного характеру...
Соціологічна теорія: традиції та сучасність / За ред. А.Ручки: Концептуальні основи соціології XXI століття. Виклики соціології XXI століття: глобалізація, посткласицизм, постмодернізм. Інтегралістська соціологія Пітирима Сорокіна. Феноменологічна соціологія: досвід аналізу повсякденного світу. Етносоціологія: сучасний контекст. Сучасна соціологія конфлікту: образ соціальної реальності. Соціологія суб'єктивної реальності...
Пірен М. І. Конфліктологія: Предмет конфліктології як науки. Предмет, метод, структура конфліктології. Основні поняття та категорії конфліктології. Зв'язок конфліктології з іншими науками. Методи наукових досліджень у конфліктології. Функції конфліктології в суспільстві. Конфлікти в історії суспільної думки. Давні уявлення про конфліктність буття. Конфлікти в рамках соціополітичного виміру (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). Теорії конфліктів (кінець ХХ - початок ХХІ ст.). Становлення конфліктології як науки в Україні та її розвиток на сучасному етапі. Природа конфліктів. Поняття, структурні елементи конфлікту. Класифікація конфліктів. Межі конфлікту. Причини конфліктів, їхні функції та профілактика. Особистісні причини виникнення конфліктів...

ХАЙДЕГГЕР Мартин

(26 сентября 1889, Мескирх, ок. Шварцвальда - 26 мая 1976, Фрайбург в Брейзгау) - немецкий философ. В 1909 - 13 во Фрайбурге изучал теологию, затем философию, гуманитарные и естественные науки. В 1913 защитил диссертацию "Учение о суждении в психологизме" (Die Lehre vom Urteil im Psychologismus, 1914); габилитация под руководством Риккерта - в 1915 ("Учение Дунса Скотта о категориях и значении" - Die Kategorien- und Bedeutungslehre Duns Scotus, 1916). В 1919 - 22 - ассистент Гуссерля. В 1923 - 28 - экстраординарный профессор в Марбурге, с 1928 - ординарный профессор во Фрайбурге на кафедре, которую до ухода на пенсию занимал Гуссерль. Основные произведения, опубликованные при жизни: "Бытие ч время" (1927, рус. пер. 1997), "Что такое метафизика?" (Was ist Metaphysik, 1929 - лекция при вступлении в должность ординарного профессора), "Кант и проблема метафизики" (Kant und das Problem des Metaphysik, 1929), "Учение Платона об истине. Письмо о гуманизме" (Platons Lehre von derVfehrheit. Brief uber den Humanismus, 1947), "Неторные тропы" (Holzwege, 1950), "Доклады и статьи" (Vortrage und Aufsatze, 1954), "Техника и поворот" (Die Technik und die Kehre, 1962), "Путевые вехи" (Wegmarken, 1967).
Главный для Хайдеггера вопрос о "смысле бытия" был пробужден работой Ф. Брентано "О многоразличных значениях сущего у Аристотеля". Увлечение феноменологией Гуссерля сделало для него невозможным занятие традиционной, "догматической" онтологией. Правда, только в первых своих работах он практически полностью разделяет позиции Гуссерля. В лекционных курсах, начиная с 1919, подготавливается разрыв с трансцендентальной феноменологией. Хайдеггер не мог согласиться с проектом региональных онтологии Гуссерля, уравнивающим сферу религии с другими областями предметности. Под влиянием Гегеля "Дилыпея (а также Ясперса и Ласка) Хайдеггер ставит вопрос о том, является ли трансцендентально очищенное "сознание" основной темой феноменологии и не следует ли таковой считать "более всеохватывающую и изначальную" "фактическую жизнь" (см. Фактичность). В лекциях, посвященных проблеме истории ("Феноменология созерцания и выражения", 1920) и религии (курсы 1920 - 21), Хайдеггер приходит к выводу, что есть предметности, которыми человек не "обладает", но которые "есть": таковы философия, история, наконец, сам человек - именно бытие человека определяет природу философии и истории. Но тем самым смысл "есть" (иначе говоря, смысл "бытия") становится основой новой философской проблематики и главной темой основного труда Хайдеггера "Бытие и время" (из шести замышлявшихся его разделов были опубликованы только первые два). Не удовлетворенный собственным решением проблемы, Хайдеггер в 1929 - 30 осуществляет радикальную переориентацию своего мышления, которую он называет "поворотом" (с тех пор исследователи говорят о "раннем" и "позднем" Хайдеггере). Если в "Бытии и времени" вопрос о смысле бытия во многом построен на активности вопрошающего сущего (человека), то "поздний Хайдеггер" пытается осмыслить бытие "из самого бытия", выяснить, как реализуется открытость самого бытия. В связи с этим центральными для Хайдеггера 1930 - 60-х гг. становятся проблемы: 1. истины как несокрытости (); 2. языка (прежде всего поэтического) и 3. события (Ereignis) самого бытия. Если ранее он в согласии с Брентано и Гуссерлем считал, что аристотелевское бытие () следует понимать как неизменное присутствие (Anwesen), то теперь он истолковывает его прежде всего как е. как открытую возможность, развертывающую саму себя. Именно на этой основе стал возможным новый подход к проблеме языка, произведения искусства, а также судеб европейской метафизики. Само слово "бытие" он пишет иначе: старинное "Seyn" вместо "Sein".
В 1933 Хайдеггер становится ректором Фрайбургского университета. Это обстоятельство, а также отдельные высказывания в его ректорской речи ("Самоутверждение немецкого университета", 1933) положили начало непрекращающейся дискуссии о причастности Хайдеггера к национал-социализму (в 1945 оккупационные власти наложили запрет на его преподавательскую деятельность, длившийся до 1951). Хайдеггер объяснял позднее, что в новой политической ситуации он надеялся на духовное обновление немецкого народа. Пережив разочарование, в 1934 он уходит с поста ректора. В 1936 - 38 работает над своим вторым главным трудом (опубликован только в 1989) - "К философии" (Beitrage zur Philosophie. Vom Ereignis; "О событии" остался незаконченным фрагментом). Разбитый на небольшие главки, он по стилю напоминает афористическую манеру письма Ницше. В этот период Хайдеггер использует исключительно немецкий язык: он не употребляет больше не только терминов "онтология", "герменевтика", "интерпретация", "феноменология" и т. д., но даже и слова "философия".
Поздние работы Хайдеггера (1947 - 76) посвящены проблемам современной техники и языка, рассматриваемым на основе теории бытия как недоступного (unverfugbar), безосновного свершения (Geschehen), которому человек в его конечности может со-ответствовать (ent-sprechen). Отношение Хайдеггера к технике не связано с критикой современной культуры или антитехнической позицией. Он осмысливает проблему современной техники, исходя из отношения человека к миру Встреча человека с вещами, при которой веши выявляются и "приводятся к языку" (озвучиваются) в их бытии т. о., что это позволяет им оставаться в тех измерениях, в которых они сами себя показывают, радикально отлична от того способа раскрытия сущего, при котором оно получает свою определенность на основе полезности для человеческого "действия" и которое составляет сущность техники. Однако в той же степени, в какой человек подчинен власти техники, он является и воспринимающим послание (Schickung) бытия: параметры и масштабы нашей жизни опираются не на техническое измерение, а определяются тем, что превосходит нас как людей.
К числу непосредственных учеников Хайдеггера и испытавших его влияние относятся Арендт, О. Беккер, Бинсвангер, Сальное, Босс, Булыпман, Финк, Гадамер, Г. Йонас, Ландгребе, Липче, Левит, Маркузе, К. Риттер. Одним из его друзей (а впоследствии оппонентов) был Ясперс. Хайдеггер оказал влияние на французский экзистенциализм (Сартр, Марсель, Камю, Мерло-Понти). Он дал новые импульсы к осмыслению поэтического наследия Гельдерлина и Рильке, стимулировал дискуссии о проблемах современной поэзии (Р. Шар, П. Целан). С критикой Хайдеггера выступали представители Франкфуртской школы (Хабермас и в форме памфлетов Адорно) и аналитической философии (Райя, Карнап). "Примирить" его с аналитической философией пытался К.-О. Апель. Из теологов наибольшее влияние Хайдеггер оказал на Булыпмана и Рокера, из представителей естественно-научной мысли - на Вайцзеккера.
Соч.: Gesamtausgabe, Abt. I-IV, Bd. 1-63. Fr./M., 1975; в рус. пер.: Время и бытие. Статьи и выступления, сост., пер. и комм. В. В. Бибихина. М., 1993; Разговор на проселочной дороге: избр. статьи позднего периода творчества. М-, 1991; Статьи и работы разных лет, пер., сост. и ветуп. ст. А. В. Михайлова. М., 1993; Пролегомены к истории понятия времени, пер. Е. В. Борисова. Томск, 1997. Лит.: БимельВ. Самоинтерпретация Мартина Хайдеггера. М., 1998; Михаилов И. А. Ранний Хайдеггер. М., 1999; SassH. M. HeideggerBibliographie, Meisenheim am Glan, 1969.
И. А. Михайлов


© 2009-2020  lib.ltd.ua