Веб-бібліотека - головна сторінка


Історія світової культури / За ред. В.М. Шейко:

Культура первісної доби. Культура стародавнього єгипту. Культура дворіччя. культура стародавньої індії. Культура стародавньої греції. Культура стародавнього риму. Культура візантії. Культура стародавнього та середньовічного китаю. Культура середньовічного ісламського світу. Культура західнофропейського середньовіччя. Культура відродження. фропейська культура хvіі століття. Фропейська культура доби просвітництва. Культура XIX століття. Культура XX століття...

Дейтус К. Сміт, молодший. Посібник книговидавця: Книговидання і національний розвиток. Генеральна стратегія та головні цілі. Партнери у книгосвіті. Процес книговидання. Економіка книговидання. Редакційна робота: від ідей до книжок. Редагування рукопису. Оформлення книжки. Книговиробництво: друк і оправа. Книготоргівля. реклама: Як заохотити людей до купівлі книжок. Види книговидання. прибуткові видання та інші види книжок. Підручники. Дитяча література. Масове розповсюдження. Книжкові клуби та передплатні видання. Переклади - вікна у світ. Розбудовуючи майбутнє. Бібліотеки, розвиток письменності та читання. співробітництво видавців. Окремі питання. Видавничі права і контракти. Кілька нотаток про бухгалтерію. Книгарня. Навчання книгоіндустрії...
Лубський В.І. Релігієзнавство: Релігієзнавство як наука. Релігія як предмет дослідження та структура сучасних релігій. Основні теорії походження релігії. Філософія релігії. Психологія релігії. Соціологія релігії. Визначення релігії. Футурологія релігії. Характеристика релігій світу. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Хеттська релігія. Фрігійська релігія. Сирійсько-фінікійська релігія. Халдейська релігія. Іудаїзм. Релігії Індії. Ведична релігія. Брахманізм. Індуїзм. Релігії Китаю. Конфуціанство. Даосизм. Синтоїзм. Зороастризм. Джайнізм. Сикхізм. Брахманізм. Релігія античного світу. Світові релігії. Буддизм. Загальна характеристика священних книг іудаїзму, буддизму, індуїзму і зороастризму. Християнство. Християнське віровчення...
Єлісовенко Ю.П. Ораторське мистецтво: Історичні основи ораторського мистецтва:. Два погляди на походження риторики. Реформи Солона та їх вплив на розвиток риторики. Розвиток риторики у Давній Греції в V ст. до н.е. Сицилійська школа судової риторики V-IV ст. до н.е. Ораторське мистецтво Сократа та його «мандрівна» школа. Теоретичні основи ораторського мистецтва:. Виховна роль ораторського мистецтва. Переконливість в ораторському мистецтві та умови її створення. Культура і техніка мовлення оратора. Практичне опанування мистецьких основ риторики. Логічні паузи в тексті і мовленні. Риторичні фігури в українському красномовстві. Методичні основи ораторського мистецтва:. Методика вибору теми та створення промови. Методика оволодіння фонаційним диханням...

ХЁЙЗИНГА (HUIZINGA) Йохан

(1872-1945) - нидерл. историк и теоретик культуры. Проф. кафедры всеобщей истории в Гронингенском (с 1905) и Лейденском (с 1915) ун-тах. X. внес много нового в понимание предмета и метода исторической науки. Тематика исследований X. (миф, роль фантазии в истории цивилизации) сближает его с такими мыслителями как Марсель Мосс и Леви-Строс. Обращение к социальной психологии, исследование ментальности средневековой жизни позволяют видеть в нем непосредственного предшественника школы "Анналов" во франц. историографии.
Для X. характерен интерес к переломным, "зрелым и надламывающимся" эпохам, где сталкиваются традиции с обновленческими тенденциями в жизни общества (напр., Реформация, Ренессанс, ситуация в Нидерландах в XVII в.). Не без влияния Шпенглера X. обращается к проблеме типологизации культур, морфологическому анализу культурно-исторических эпох. X. обращается к изучению утопий в истории цивилизации - этих "вечных тем" мировой культуры (мечта о "золотом веке", буколический идеал возврата к природе, евангельский идеал бедности, коренящийся в древнейших пластах культуры рыцарский идеал, идеал возрождения античности и др.).
Особое значение в возникновении и развитии мировой культуры X. придает игре. Игра - основа человеческого общежития в любую эпоху. Ее цивилизационная роль - в следовании добровольно установленным правилам, в обуздании стихии страстей. X. подчеркивает анти-авторитаризм игры, допущение возможности иного выбора, отсутствие гнета "серьезности" - фетишистских представлений.
Критика массовой культуры, с которой X. выступил в 30-40-е годы, перекликается с соответствующей критикой у Ортеги-и-Гассета, Ясперса, Марселя.
Причины кризиса западной цивилизации X. видит в тенденциях к иррационализму и интуитивизму в философии и общественной жизни, в культе мифа, особенно в современной ему Германии. Свидетель тоталитарных режимов, X. подчеркивает, что в XX в. история сделалась орудием лжи; от имени "истории" воздвигаются "кровожадные идолы, которые грозят поглотить культуру". История подменяется демагогическим смешением религии, мифологии и науки. X. сохраняет глубокую веру в возможность истории как объективного знания и в нравственную миссию исторического познания как одной из форм преодоления человеком пределов своей жизни, трансцендирования своих возможностей.
Понятие культуры для X. связано прежде всего с самосознанием свободного, нравственно ответственного индивида как члена человеческого коллектива. Высокий уровень культуры в ту или иную эпоху обеспечивается равновесием между духовными и материальными ценностями: не "абсолютной" высотой, достигнутой культурой либо отдельным ее фактором (религией, политикой, правом и др.), а согласованностью культурных функций, положительно сказывающейся на прочности структуры, на стиле и ритме жизни данного общества.
Г.М. Тавризян
Осень средневековья. М., 1988; Homu ludens. В тени завтрашнего дня. М., 1992; In de Schaduwen van Morgen. Haarlem, 1935; Homo Ludens. Haarlem, 1938; Nederlands beschaving in de 17-e Eeuw. Haarlem, 1941.