Веб-бібліотека - головна сторінка


Зусін В.Я. Етика та етикет ділового спілкування:

Ділове спілкування. Форми і особливості ділового спілкування. Основні етапи і тактичні прийоми ведення переговорів. Прийоми проведення ділових бесід. Проведення зборів і нарад. Проведення конференцій і виставок. З історії етики. Предмет етики. Трансформація етики в часі. Етика ділового спілкування. З історії етикету. Предмет етикету. Виникнення етикету і його характер. Трансформація етикету в часі. Лицар, синьйор, джентльмен. Історія застільного етикету. Етикет в громадських місцях. У вищому навчальному закладі. В театрі, на концерті. На виставці, в музеї і бібліотеці. Етикет курця. Танцювальний вечір. У ресторані, кафе. В громадському транспорті. В магазині. Основи ділового етикету і протоколу. Знайомство, представлення...

Соціологія: Курс лекцій / За редакцією В. М. Пічі: Предмет, структура, функції соціології. Зв'язок соціології з іншими науками. Протосоціологія (Розвиток соціального знання від античності до О.Конта). Історичний розвиток соціологічної думки у країнах Західної Європи. З історії становлення і розвитку соціологічної Думки в Україні. Теорія соціальної структури суспільства. Економічна соціологія. Соціологія праці та управління. Соціологія політики. Соціологія нації. Соціологія освіти. Соціологія культури. Соціологія науки. Соціологічна теорія особистості. Соціологія молоді. Соціологія вільного часу. Соціологія сім'ї. Соціологія виховання. Соціологія конфлікту. Соціологія девіантної поведінки. Конкретно-соціологічні дослідження: поняття, види, етапи...

ГУМБОЛЬДТ Вильгельм

(22.0.1767, Потсдам, - 8.4.1835, Тегель), нем. эстетик, языковед,
философ, гос. деятель и дипломат, один из основателей Берлинского ун-та (1810). Взгляды Г. отражали идеалы гуманистич. мировоззрения, сложившегося в Германии к кон. 18 в. (Гёте, Шиллер, Гердер); в ряде работ Г. разъяснял этич. и эстетич. смысл поэзии нем. классиков (статьи о поэме Гёте "Герман и Доротея", о Шиллере). В философии истории Г. перерабатывал опыт Великой франц. революции, раннее его соч. "Идеи к опыту установления границ деятельности гос-ва" ("Ideen zu einem Versuch, die Grenzen der Wirksamkeit des Staates zu bestimmen", 1792, опубл. 1851) - рассуждение о политич. условиях, призванных обеспечить свободное развитие индивида и народа. Для Г. характерен преимуществ, интерес к культуре как целостному органич. единству, к "духу" народов, действующему в истории (работы 1790-1800х гг., посвящённые др.-греч. истории и культуре). Вершина науч. деятельности Г. - его работы о языке, в к-рых начала сравнит. языкознания неотделимы от философии языка и культуры ("О сравнит. изучении языков...", "Uber das vergleichende Sprachstudium...", 1820; "О различии строя человеч. языков...", "Uber die Verschiedenheit des menschlichen Sprachbaues...", - введение к работе "О языке кави на острове Ява", и мн. др.). Подчёркивая творч. природу языка, Г. рассматривал его в тесной связи с мыслит, деятельностью индивида и народа; язык - не только готовый инструмент и нечто созданное (ergon), но и деятельность (energeia) духа; язык как "непроизвольное средство" выражения и обретения истины; в самой структуре языка воплощено определ. воззрение на мир. Г. явился по существу основоположником философии языка как самостоят. дисциплины и оказал огромное влияние на развитие языкознания в 19-20 вв. (X. Штейнталь, А. А. Потебня и др.).