Веб-бібліотека - головна сторінка


Москаленко А. З. Теорія журналістики:

Предмет і завдання курсу. Поняття «журналістика». Університетська підготовка журналістів. Нова журналістська формація. Журналістика як мистецтво і як наука. Інформаційний підхід у журналістиці. Суспільство і соціальна інформація. Відкритість інформаційного простору. Основні принципи інформаційних відносин. Доступ до інформації. Види інформації. Правила передачі інформації. Нормативна база діяльності преси. Свобода преси. Правові основи функціонування ЗМІ. Законодавче забезпечення захисту інформаційного простору. Норми професійної етики журналіста. Результативність журналістської діяльності. Функції як результат поєднання мети та засобів її досягнення. Принципи журналістики як основа ефективного функціонування ЗМІ...

Безпека життєдіяльності / За ред. В.Г. Цапка: Концепція розвитку науки і практики "Безпека життєдіяльності". Сучасні обставини, які формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Теоретичні основи дисципліни "Безпека життєдіяльності". Загальні положення. Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих факторів. Зміст основних елементів, що формують систему знань дисципліни "Безпека життєдіяльності". Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни. Елементи теорії, що становлять логічні категорії безпеки життєдіяльності. Елементи теорії, що становлять закони, принципи, аксіоми і правила. Закони та їх зміст. Основні принципи та їх зміст...
Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література: Від античності до початку XIX ст: Антична література. Основні риси античної літератури. Давньогрецька міфологія. Гомерів епос. Лірика ранньої класики. Афінська трагедія. Давня аттична комедія. Греко-римський еллінізм. Література доби Августа. Література пізньої античності і початку середніх віків. Література середніх віків. Література раннього середньовіччя. Література високого середньовіччя. Данте Аліг'єрі. Література Відродження. Відродження в Італії. Відродження у Франції. Відродження в Німеччині і Нідерландах. Відродження в Англії. Вільям Шекспір. Відродження в Іспанії і Португалії. Література XVII століття. Естетика і поетика літератури Бароко. Творчість письменників Бароко. Класицизм у французькій літературі...
Історія України: нове бачення / Під ред. В.А. Смолія: Стародавня доба. Кам'яний вік. Епоха міді - бронзи. Трипільська культура. Скіфо-сарматський світ. Античні міста Північного Причорномор'я. Населення України в 1 тис. н.е. Слов'яни. Київська Русь. Вихід на історичну сцену. Передумови для утворення східнослов'янської держави. Київське князівство Аскольда. Інші осередки державності на Русі. Народження Давньоруської держави наприкінці IX - на початку X ст. Розвиток державності на Русі в першій половині X ст. Ігор. Перші спроби регламентації данини й адміністративно-судової системи. Ольга. Характер і форма Давньоруської держави ІХ-Х ст. Воєнна активність Русі в 60-х - на початку 70-х pp. X ст. Святослав. Розбудова держави за Володимира Святославича...

ГУМБОЛЬДТ Вильгельм

(22 июня 1767, Потсдам - 8 апреля 1835, Тегель) - немецкий эстетик, языковед, философ, государственный деятель и дипломат, один из основателей Берлинского университета (1810). Взгляды Гумбольдта отражали идеалы гуманистического мировоззрения, сложившегося в Германии к концу 18 в. (Гёте, Шиллер, Гердер); в ряде своих работ разъяснял этический и эстетический смысл поэзии немецких классиков (статьи о поэме Гёте "Герман и Доротея", о Шиллере). В философии истории перерабатывал опыт Великой французской революции, раннее его сочинение "Идеи к опыту установления границ деятельности государства" (Ideen zu einem Versuch, die Grenzen der Wirksamkeit des Staates zu bestimmen, 1792, опубл. 1851) - рассуждение о политических условиях, призванных обеспечить свободное развитие индивида и народа. Для Гумбольдта характерен преимущественно интерес к культуре как целостному органическому единству, к "духу" народов, действующему в истории (работы 1790-х - 1800-х гг., посвященные древнегреческой истории и культуре). Вершина научной деятельности Гумбольдта - его работы о языке, в которых начала сравнительного языкознания неотделимы от философии языка и культуры ("О сравнительном изучении языков..." - Uber das vergleichende Sprachstudium... 1820; "О различии строя человеческих языков..." - Uber die Verschiedenheit des menschlichen Sprachbaues... - введение к работе "О языке кави на острове Ява" - Uber die KawiSprache auf der Insel Java, Bd 1-3, 1836-39, и мн. др.). Подчеркивая творческую природу языка, он рассматривал его в тесной связи с мыслительной деятельностью индивида и народа; язык - не только готовый инструмент и нечто созданное (ergon), но и деятельность (energeia) духа; язык как "непроизвольное средство" выражения и обретения истины; в самой структуре языка воплощено определенное воззрение на мир. Гумбольдт явился по существу основоположником философии языка как самостоятельной дисциплины и оказал огромное влияние на развитие языкознания в 19 - 20 вв. (X. Штейнталь, А. А. Потебня и др.).
Соч.: Gesammelte Schriften, hrsg. v. A. Leitzmann, Bd 1 - 17. В., 1903-36; Ibid. В., 1968; Werke, hrsg. v. A. Flitner und K. Giel, Bd 1 - 5. Darmstadt - В., 1960 - 65; Der Briefwechsel zwischen F. Schiller und W. v. Humboldt, hrsg. v. S. Seidel, Bd 1 - 2. В., 1962; в рус. пер.: Избр. труды по языкознанию. М., 1984; Язык и философия культуры. М., 1985.
Лит.: Гшм Р. Вильгельм фон Гумбольдт... пер. с нем. М" 1898; Шпет Г. Г. Внутренняя форма слова (Этюды и вариации на темы Гумбольдта). М., 1927; Постовалова В. И. Язык как деятельность. Опыт интерпретации концепции В. Гумбольдта. М., 1982; Spranger E. W. v. Humboldt und die Humanitatsidee. B., 1928; Scwla H. W. v. Humboldt. Werden und Wirken. B., 1975.
А. В. Михайлов