Веб-бібліотека

Злобін Ю.А. Основи екології:

Загальна екологія. Екологія як загальнобіологічна та гуманітарна наука. Розвиток екологічних знань та їх роль у становленні цивілізації.Ідея системності в екології. Соціальні аспекти екології.Об'єкти вивчення в екології. Методи екологічних досліджень. Метод моделювання в екології. Короткий нарис історії екології. Українська екологічна школа. Екологія на межі XX та XXI століть. Біосфера. Поняття біосфери. Структура біосфери. Потік енергії на Земній Кулі. Біогеохімічні цикли. Місце людини в біосфері. Поняття середовища. Людська цивілізація як новий фактор в існуванні біосфери. Екосистеми. Екосистеми - основні структурні одиниці біосфери. Абіотичні компоненти біосфери...

Горлач М.І. та ін. Основи філософських знань: Що таке філософія. основні етапи розвитку філософії. Зародження та розвиток філософських вчень. Розвиток філософських знань в Україні. Сучасна світова філософія. Проблеми онтології та гносеології. Матерія. Буття. Людина. Свідомість. Пізнання. Практика. Основи соціальної філософії. Природа та суспільство. Суспільство. Філософський аналіз. Цінності. Духовне життя суспільства. Повсякденність. Сенс і спрямованість історії. Логіка. Логіка - наука про мислення. Поняття. Судження. Основні закони логіки. Умовивід. Основи етики та естетики. Етика: предмет і значення. Мораль - соціальне явище: спосіб соціальної регуляції соціальних відносин. Функціонування моралі. Естетика: роль у житті людини та суспільства. Естетична свідомість...
Лубський В.І. Релігієзнавство: Релігієзнавство як наука. Релігія як предмет дослідження та структура сучасних релігій. Основні теорії походження релігії. Філософія релігії. Психологія релігії. Соціологія релігії. Визначення релігії. Футурологія релігії. Характеристика релігій світу. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Хеттська релігія. Фрігійська релігія. Сирійсько-фінікійська релігія. Халдейська релігія. Іудаїзм. Релігії Індії. Ведична релігія. Брахманізм. Індуїзм. Релігії Китаю. Конфуціанство. Даосизм. Синтоїзм. Зороастризм. Джайнізм. Сикхізм. Брахманізм. Релігія античного світу. Світові релігії. Буддизм. Загальна характеристика священних книг іудаїзму, буддизму, індуїзму і зороастризму. Християнство. Християнське віровчення...
Зубенко Л.Г. та ін. Ділові папери в менеджменті: Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. Історія розвитку діловодства. Виникнення справочинства. Актове діловодство. Приказне діловодство. Колегіальне діловодство. Виконавче діловодство. Радянське діловодство. Діловодство в Україні. Вимоги до оформлення реквізитів документа. Реквізит - елемент документа. Вимоги до тексту документів. Написання цифр та символів у ділових паперах. Загальна документація. Довідково-інформаційні документи. Розпорядчі документи. Організаційні документи. Спеціалізована документація. Документи з організації зовнішньоекономічної діяльності. Документи з господарської діяльності. Господарсько-договірні документи. Договори щодо створення нових форм господарювання...
Пальчевський С. С. Педагогіка: Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Філософські основи сучасної освіти. Розвиток, виховання та формування особистості. Логіка і методика науково-педагогічних досліджень. З історії педагогіки. Педагогіка Давнього світу. Школа і педагогічна думка в середньовічній Європі. Розвиток школи, виховання і педагогічних ідей в епоху Відродження та Реформації. Західноєвропейська педагогіка епохи буржуазних революцій та Просвітництва. Європейська класична педагогіка кінця XVIII - першої половини XIX ст. Світова педагогічна думка та практика кінця ХІХ-ХХ ст. Школа і педагогічна думка у Київській Русі (IX-XIV ст.) та періоду Відродження в Україні (XVI - середина XVIII ст.)...

ГУМАНИЗМ

(лат. humanus - человечный) - система мировоззрения, основу которого составляет защита достоинства и самоценности личности, ее свободы и права на счастье. Истоки современного Г. восходят к эпохе Возрождения (15 - 16 вв.), когда в Италии, а затем в Германии, Голландии, Франции и Англии возникает широкое и многоликое движение против духовного деспотизма церкви, опутавшей,жизнь человека системой жестких регламентации, против ее аскетической и циничной морали. Социальную подоплеку Г. составляла борьба "третьего сословия (буржуазии, крестьянства, ремесленников, городского плебса) против господствующей феодальной аристократии и духовенства. В противовес церковному требованию посвятить земную жизнь искуплению своих грехов, гуманисты
провозгласили человека венцом мироздания, утверждали его право на земное счастье, на "естественное стремление к наслаждению и способность к нравственному самосовершенствованию как духовно свободной личности. Позиции Г. отстаивали величайшие представители европейской культуры: Ф. Петрарка, Л. Балла, Дж. Пико делла Мирандола, Данте, Дж. Бок-каччо, Леонардо да Винчи, Микеланджело, Дж. Бруно, Г. Галилей, Н. Коперник, Ф. Рабле, М. Монтень, Т. Мор, У. Шекспир, Ф. Бэкон, М. Сервантес, Эразм Роттердамский и многие др. Борьба против католицизма как священной санкции сословного феодализма достигает своего пика в движении Реформации (16 в.), принявшем массовый характер, и далее - в эпоху Просвещения, когда закладывались принципиальные черты европейской техногенной ("фаустовой ) цивилизации с ее оптимистическим культом разума, науки, свободной личности, индивидуализма и предпринимательской инициативы.
В традиционном Г. можно различить два основных течения. Буржуазный Г. исходит из священного характера частной собственности, которая только и может гарантировать свободное развитие "естественной природы человека через накопление личного богатства. Г., выражающий мироощущение пролетариата, условием освобождения человека объявляет имущественное равенство или даже ликвидацию частной собственности. Эту программу защищали утопические социалисты (Мор, Т. Кампанелла, впоследствии Р. Оуэн, К.А. де Сен-Симон, Ш. Фурье), считавшие труд на благо всего общества не только главной обязанностью, но и источником наслаждения и счастья людей. Нередко делались и попытки достичь идеала равенства насильственным путем (гуситское движение в Чехии, Крестьянская война в Германии и т.п.). Сочетание идеала материального и духовного благополучия народа, гармонии "ума и сердца с идеей коренного преобразования общественного строя характерно для рус. револю-ционных демократов сер. 19 в. (В.Г. Белинский, Н.А. Добролюбов, Н.Г. Чернышевский, А. И. Герцен) и народников 1870-х гг.
Глубокие катаклизмы 20 в. (истребительные войны, тирания тоталитарных режимов, обострение глобальных проблем) поставили под сомнение ключевые установки европейской цивилизации, показав, что сам по себе научно-технический прогресс не только не обеспечивает гуманистического хода истории, но и неизбежно покушается на будущее, поскольку человек все более отчуждается от общества, превращается в "одномерное существо , в легко манипулируемого робота, в "винтик огромной социальной машины. Происходит как бы возврат к ситуации эпохи Возрождения. В русле гуманистического движения возникают различные программы "человеческих отношений (human relations), "генома человека , все активнее заявляют о себе движения "зеленых , требования гуманизировать культуру, науку, образование, политику,
повысить качество жизни, дополнить научно-техническую революцию революцией моральной, яснее ставить и решать смысложизненные, экзистенциальные проблемы человеческого бытия. Все эти сдвиги наглядно проявляются в возрастающем влиянии на все сферы культуры антисциентистских, иррационалис-тических и даже мистических концепций, включая и филос. системы, ориентирующиеся на вненаучное знание, на воспроизведение внутреннего личностного мира человека (экзистенциализм, персонализм, философия жизни, сюрреализм, дадаизм, "театр абсурда и т.п.). Поскольку глобальные проблемы носят универсальный характер, то успешная реализация идеалов Г. невозможна без международного сотрудничества различных регионов, стран и сообществ.


© 2009-2020  lib.ltd.ua