Веб-бібліотека - головна сторінка


Терехова С. I. Вступ до перекладознавства:

Визначення і зміст поняття "переклад". Переклад як вид людської діяльності. Переклад як процес людської діяльності. Переклад як результат творчості перекладача. Переклад як умовна назва наукової дисципліни. Завдання курсу. Основні проблеми сучасного перекладознавства. Значення перекладу в сучасному житті. Зв'язок перекладу з іншими сферами діяльності людини. Суспільно-політичне значення перекладу. Національно-культурне значення перекладу. Роль перекладу в науково-технічному прогресі. Загальнонаукове значення перекладу. Переклад і інші наукові галузі. Значення перекладу для розвитку бізнесу та економіки. Переклад і збагачення мови та літератури. Переклад і філософія. Переклад і історія...

Дюрозель Ж. Б. Історія дипломатії від 1919 р. до наших часів: ОМАНЛИВИЙ МИР (1919 - 1933 рр.). Перші наслідки мирних договорів. Нові кордони Німеччини. Гаранти проти Німеччини та репарації. Розчленування Австро-Угорщини та його наслідки. Балкани й розпад Османської імперії. Радянська проблема. Проблеми колоній. Перші кроки Ліги Націй. Європа в 1922-1925 рр. Каннська й Генуезька конференції, Рапалльський договір. Рурські справи. Врегулювання рурського питання. План Дауеса. "Женевський протокол". Середземноморська та Східна Європа. Визнання СРСР. Європа і апогей колективної безпеки (1925-1929 рр.). Локарнські договори та прийняття Німеччини до Ліги Націй. Бріан і Штреземан. Пакт Тріана-Келлога. Залишення Рейнської області. План Янга...
Остапчук М.В., Рибак А.І. Система технологій (за видами діяльності): Промисловість України. Загальна характеристика промисловості. Одиниці виміру фізичних величин, фізичні властивості матеріалів і робочих агентів. Властивості сировини, кінцевих продуктів і робочих агентів. Теоретичні засади технології. Основні технологічні поняття та визначення. Класифікація технологічних процесів та апаратів технології. Фізико-хімічні та біохімічні закономірності в технології. Закони зберігання маси та енергії в умовах рівноваги систем. Кінетика технологічних процесів. Технологічні закономірності технології. Використання законів фундаментальних наук в технології. Принципи ресурсо- та енергозбереження в технології. Принцип інтенсифікації процесів...
Іванова Т. В., Піддубна Л. П. Муніципальне діловодство: Документ і документаційне забезпечення управління. Документ, його роль та місце в муніципальному управлінні. Нормативно-методична база діловодства. Види документів та їх класифікація. Стандартизація, уніфікація і трафаретизація управлінських документів. Документування та документальне забезпечення управлінської діяльності. Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів. Формуляр документа, його основні реквізити та їх характеристика. Бланк документа, вимоги, що пред'являються до нього. Загальні вимоги до оформлення тексту документів. Оформлення організаційно-розпорядчої документації. Класифікація організаційно-розпорядчої документації за функціональною ознакою...

ГРОТ Николай Яковлевич

(18 (30) апреля 1852 - 23 мая (4 июня) 1899, с. Кочеток, Харьковская губ.] - русский философ. Родился в семье академика-филолога Я. К. Грота. Окончил историко-филологический факультет СанктПетербургского университета, где получил золотую медаль за сочинение "Опровержение Платона и пифагорейцев по метафизике Аристотеля". После заграничной командировки в Германию получил профессорское звание и работал в Историко-филологическом институте в Нежине. С 1883 - профессор Новороссийского университета в Одессе, с 1886 - профессор Московского университета, где и преподавал философию до конца жизни. Один из создателей Московского психологического общества, первый редактор журнала "Вопросы философии и психологии" (с 1889). В 1879 защитил магистерскую диссертацию "Психология чувствований", в 1882 - докторскую "К вопросу о реформе логики". В начале своего философского развития Грог - позитивист, испытавший влияние идей Г. Спенсера, отрицательно относившийся к философий и тяготевший к психологии. Его первые исследования посвящены психологии сновидений и чувствований. Он отстаивает даже физиологический подход к психике, определяя чувствование как субъективную оценку гармонии или дисгармонии между тратой веществ в нашем организме и их накоплением. Психика возникает как интериоризация внешнего, как переход во внутреннюю деятельность, движения и волевые усилия того, что затем вновь выражается во внешнем действии. С позиций психологизма Грот пытается реформировать логику, которая совпадает у него с теорией познания, с учением об умственных процессах (ассоциация, диссоциация, дизассоциация, дезинтеграция, дифференциация).. Философия чувства привела Грота к переосмыслению роли метафизики, что совпало с сильным воздействием на него эстетического пантеизма Д. Бруно. Грот приходит к идее мировой души, мирового субъекта и радикальному изменению своих философских взглядов. Из эволюциониста и психологиста он становится метафизиком, от позитивистского отрицания метафизики он переходит к утверждению надэмпирической реальности, от отрицания свободы воли - к ее защите. В статье "Что такое метафизика?" (1890) последняя рассматривается как научный элемент в философии, ее задача - умозрительное определение абсолютно достоверных и обязательных качественных отношений опыта, как внутреннего, так и внешнего, ума и объективной деятельности. Закон однообразия природы признается критерием истины. Центральным понятием метафизики Грота является понятие силы, которое объединяет в себе силы духа и силы материи. Всякая активная сила - порождение духа, материя - проявление пассивной силы. Развитие последней от природных сил к единой, силе жизни, а затем к силе сознания приводит его к утверждению познаваемости духовной силы, причем познаваемости с помощью эмпирической психологии. Под влиянием философии А. Шопенгауэра Грот отстаивает примат "мировой воли", вложенной Богом в природу и исполненной нравственным содержанием. В статьях о времени он развертывает концепцию человека как воплощения мирового разума и одновременно своеобразной индивидуальности, обладающей сверхвременным бытием. Соч.: Психология чувствований в ее истории и главных основах. СПб., 1879 - 80; К вопросу о реформе логики. 1882; Отношение философии к науке и искусству. К., 1883; Философия и ее общие задачи. СПб., 1904.
Лит.: Н. Я. Грот в очерках, воспоминаниях, письмах... СПб., 1911. А. П. Огурцов