Веб-бібліотека - головна сторінка


Москаленко А. З. Теорія журналістики:

Предмет і завдання курсу. Поняття «журналістика». Університетська підготовка журналістів. Нова журналістська формація. Журналістика як мистецтво і як наука. Інформаційний підхід у журналістиці. Суспільство і соціальна інформація. Відкритість інформаційного простору. Основні принципи інформаційних відносин. Доступ до інформації. Види інформації. Правила передачі інформації. Нормативна база діяльності преси. Свобода преси. Правові основи функціонування ЗМІ. Законодавче забезпечення захисту інформаційного простору. Норми професійної етики журналіста. Результативність журналістської діяльності. Функції як результат поєднання мети та засобів її досягнення. Принципи журналістики як основа ефективного функціонування ЗМІ...

Ушакова Н.Г., Помінова I.I. Соціально-економічні типи країн: Теоретичні основи типологізації та класифікації країн. Предмет курсу «Соціально-економічні типи країн», методика типології. Структуризація та типологізація економічних систем. Товарні економічні системи: еволюція, риси. Класифікації соціально-економічних систем. Національні (країнові) моделі економічного розвитку. Типологія моделей економічної трансформації. Практична реалізація моделей економічної трансформації. Азійські нові індустріальні країни (Індонезія, Таїланд, Південна Корея). Китайська модель реформування економіки. Еволюція «латиноамериканської моделі» трансформації економіки. Індійський шлях економічного реформування. Модель економічного зростання України...
Лубський В.І. Релігієзнавство: Релігієзнавство як наука. Релігія як предмет дослідження та структура сучасних релігій. Основні теорії походження релігії. Філософія релігії. Психологія релігії. Соціологія релігії. Визначення релігії. Футурологія релігії. Характеристика релігій світу. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Хеттська релігія. Фрігійська релігія. Сирійсько-фінікійська релігія. Халдейська релігія. Іудаїзм. Релігії Індії. Ведична релігія. Брахманізм. Індуїзм. Релігії Китаю. Конфуціанство. Даосизм. Синтоїзм. Зороастризм. Джайнізм. Сикхізм. Брахманізм. Релігія античного світу. Світові релігії. Буддизм. Загальна характеристика священних книг іудаїзму, буддизму, індуїзму і зороастризму. Християнство. Християнське віровчення...
Білорус О. Г. Глобальна перспектива і сталий розвиток: Глобальний маркетинг сталого розвитку. Економічні, соціальні і цивілізаційні межі глобалізації і сталий розвиток у XXI столітті. Теоретичні і політичні аспекти сталого розвитку. Можливості і виклики глобалізації у сфері сталого розвитку. Концептуальна сутність сталого розвитку. Принципи сталого розвитку. Регіональні аспекти сталого розвитку. Маркетингові виміри і оцінки процесу глобалізації сталого розвитку. Деякі підсумки і маркетинговий прогноз перспектив сталого розвитку. Стратегії сталого розвитку: маркетингова оцінка світового досвіду. Національні стратегії сталого розвитку: аналіз основних підходів. Етапи маркетингу і планування сталого розвитку. Учасники процесу стратегічного маркетингу і планування...

ГРАЖДАНСКАЯ ВОЙНА

организованная вооруж. борьба за гос. власть между классами и социальными группами внутри страны, наиболее острая форма классовой борьбы. В классово антагонистич. обществе Г. в. представляет "... естественное, при известных обстоятельствах неизбежное продолжение, развитие и обострение классовой борьбы" (Л е н и н В. И., ПСС, т. 30, с. 133).
Г. в. возникают на почве социальных кризисов, когда гос. власть уже не в состоянии "умерять столкновения" враждебных классов, подавлять "законными" средствами классовых противников существующей политич. и обществ. системы (см. Ф. Энгельс, в кн.: Маркс К. и Энгельс Ф., Соч., т. 21, с. 170 и В. И. Ленин, ПСС, т. 33, с. 6-7). Условия, порождающие Г. в., определяются расстановкой классовых сил внутри страны и на междунар. арене, и поэтому Г. в. могут сочетаться с войнами между гос-вами, с борьбой против иностр. интервенции и нац.-освободит. борьбой. Для эпох социальной революции характерны Г. в., в к-рых воюющими сторонами являются прогрессивные и реакц. классы, угнетённые и угнетатели. В антагонистич. обществ. формациях бывают, однако, и такие Г. в., в к-рых друг другу противостоят различные группировки господств. классов (напр., Г. в. периода падения Римской республики, война Алой и Белой розы в Англии).
Историч. типы и формы Г. в. многообразны: восстания рабов, крест. войны, партиз. войны, вооруж. борьба народа против пр-ва и т. п. Для эпохи пролет. революции характерно, как указывал В. И. Ленин, появление более высоких и сложных форм "...продолжительной, охватывающей всю страну гражданской войны, т. е. вооруженной борьбы менаду двумя частями народа" (там же, т. 14, с. 11). В таких войнах происходит, как правило, разделение территории гос-ва между воюющими сторонами, каждая из к-рых имеет свой аппарат для ведения воен. действий, организации армии, политич. управления.
Рабочий класс заинтересован в свержении господства монополистич. капитала и подавлении сопротивления контрреволюц. сил, не доводя дела до Г. в. Марксизм-ленинизм отвергает требование Г. в. "при любых условиях", выдвигаемое доктринёрами и догматиками, бланкизмом, "левым" ревизионизмом. Возникновение Г. в. зависит от силы сопротивления реакц. классов, к-рые обыкновенно первыми прибегают к ней (см. В. И. Ленин, там же, т. 11, с. 123). В таких условиях завоевать власть, подавить контрреволюц. мятежи можно лить организованной вооруж. борьбой рабочего класса и его союзников. С усилением репрессивного военно-полицейского аппарата, ростом милитаризма в капиталистич. странах, развитием воен. техники успех в Г. в. в решающей степени зависит от организованности нар. масс и перехода войск на сторону революции.
В СССР и нек-рых др. странах власть пролетариата утвердилась в результате Г. в. Однако в ряде др. социалистич. стран рабочий класс установил свою власть без Г. в. В совр. условиях в ряде капиталистич. стран рабочий класс имеет возможность осуществить революц. преобразование общества без Г. в., иными средствами классовой борьбы, подавления сопротивления монополистич. буржуазии. Это не исключает того, что с изменением конкретной ситуации в той или иной стране Г. в. может стать на определ. этапе гл. формой борьбы за социализм. См. лит. к статьям Вооружённое восстание, Буржуазная революция, Национальноосвободительная революция, Социалистическая революция.