Веб-бібліотека - головна сторінка


Локазюк В. М., Савченко Ю. Г. Надійність, контроль, діагностика і модернізація ПК:

Надійність обчислювальних пристроїв, ПК і комп'ютерних систем. Суть і основні елементи теорії надійності. Розподіли ймовірності безвідмовної роботи Експоненціальний розподіл. Нормальний розподіл (Гауса). Розподіл Вейбула. Методи забезпечення надійності Методи забезпечення надійності відновлюваних об'єктів. Методи забезпечення надійності невідновлюваних об'єктів. Комп'ютерні системи як синтез відновлюваних і невідновлюваних об'єктів. Резервування апаратури Основні види резервування. Мажоритарний метод резервування. Відновлюючий орган з пам'яттю як метод резервування. Інформаційна надлишковість як універсальний засіб контролю. Суть інформаційної надлишковості...

Мозгова Н. Г. Логіка: Предмет логіки. Загальна характеристика поняття. Логічні операції з поняттями. Просте судження. Логічні відношення між категоричними судженнями. Основні закони логіки. Складне судження. Безпосередній дедуктивний умовивід. Простий категоричний силогізм. Виводи логіки висловлювань. Індуктивний умовивід. Доведення та спростування...
Бедь В. В. Юридична психологія: Предмет, завдання і система юридичної психології. Предмет і завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Система юридичної психології. Методологічні основи і методи юридичної психології. Методологічні принципи в юридичній психології. Методи пізнання в юридичній психології. Методи психологічного впливу на особистість. Загальнопсихологічні та соціально-психологічні основи в юридичній психології. Поняття про психіку і свідомість особистості. Психічні процеси. Психічні властивості особистості. Психічні стани особистості. Соціально-психологічні аспекти юридичної діяльності. Правова психологія. Правова соціалізація. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості...
Роменець В. А. Історія психології XIX - початку XX століття: Історична психологія та формування культурологічних засад історії психології. Матеріальне та ідеальне єство людини і принципи взаємної доповнюваності о історичній психології та історії психології. Образ людини: академічний стиль. Наукова і сцієнтнетська психологія XIX - початку XX століття. Ідея волюнтаризму у психології XIX століття. Людська особистість у світі між волею та уявленням. А. Шопепгауер (1788-1860). Наука та філософські засади оптимізму й песимізму. Дедал та Ікар. Суперечка Б. Рассела і Дж. Холдейна. Наукова думка як планетне явище. Наука і філософія. Сцієнтизм. Ідейний світ В. І. Вернадського. Структура наукових революцій у міркуваннях Т. Купа...

ГРАМШИ (QRAMSCI) Антонно

(1891 - 1937) - итал, мыслитель-марксист, основатель Итальянской коммунистической партии (ИКП). Опираясь на наследие Маркса, Энгельса, Ленина, на национальные демократические традиции эстетической мысли (Ф. Де Санктис и др.), Г. исследовал эстетические явления с позиций классовости и народности, историзма и гуманизма. Он подверг резкой критике идеалистические тенденции эстетики Кроче (представления о суверенности иск-ва, об изолированном развитии научной и худож.-образной форм познания). Произв. иск-ва, подчеркивал Г., становится худож- значимым не просто в силу его формы, айв силу его морального и политического содержания. Он отстаивал материалистическую позицию в эстетике в борьбе против сторонников "искусства для искусствам ("парнасцев", "каллиграфов"), неизменно подчеркивал связь иск-ва и лит-ры с интересами общественных классов, рассматривал худож. жизнь в контексте истории мировой и отечественной культуры. Одновременно Г. предостерегал против вульгаризаторского, "словесно-риторического" и демагогического подхода к иск-ву. Худож. критика и история иск-ва, утверждал он, должны исходить из единства идейного содержания и худож. формы, из сочетания идейно-нравственных и эстетических критериев. Иск-во не просто отражает жизнь в худож. образах, а активно на нее воздействует. Несогласие с идейной сущностью худож. произв. не должно, однако, автоматически вести к отрицанию его эстетической ценности. Недооценка собственно худож. стороны иск-ва может явиться источником решений в культурной политике в духе метафизики, механицизма и субъективизма (использование не "ключей", но "отмычек"). Проблема соотношения содержания и формы в искусстве ставится у Г. и в аспекте соотношения искренности (непосредственности и оригинальности как "романтического" начала) и дисциплины (рационально организованной формы, технических приемов, языка, традиций). Материалистически и диалектически решает Г. проблему связи общечеловеческого и национального ("национально-народного") в иск-ве. Выступая против католических эпигонов культуры средневековья, он настаивал на необходимости бережного отношения к народным, демократическим традициям худож. культуры, их освоения. Демократическое нск-во, по мысли Г., уходит своими корнями в "национально-народную" жизнь; оно связывает интеллигенцию и народ и предназначается не для "сект избранных", а для народа, нации в целом. Г. анализировал сущность различных видов искусства (худож. лит-ры, театра, архитектуры, киноискусства и др.), отдельных худож. направлений (реализм, романтизм и др.), специфику худож. культуры различных эпох (в особенности Возрождения) . Он писал о фольклоре, о реалистическом романе, о т. наз. "популярном романе" (детективный, научно-популярный, исторический роман и др.). Ему принадлежит ряд глубоких исследований о классиках худож. лит-ры, как итал. (Данте, К. Гольдони, А. Мандзони, Л. Пиранделло и др.), так и мировых (О. де Бальзак, Толстой, Б. Шоу и др.). Проблемы эстетики и иск-ва рассматривались им в "Тюремных тетрадях", написанных в годы заключения (1929 - 35).