Веб-бібліотека - головна сторінка


Глущик С.В. та ін. Сучасні ділові папери:

Поняття літературної мови. Мовна норма. Стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль - мова ділових паперів. Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. З історії документів в Україні. Критерії класифікації документів. Реквізит - елемент документа. Текст як реквізит документа. Оформлення сторінки. Рубрикація тексту. Оформлення титульної сторінки. Правила оформлення заголовків і підзаголовків. Прийоми виділення окремих частин тексту. Оформлення приміток, додатків і підстав до тексту. Виноски до тексту та правила їх оформлення. Бібліографія. Написання цифр та символів у ділових паперах. Вимоги до мови ділових паперів. Документи різних видів: вимоги до оформлення. Документи щодо особового складу...

Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення: Роль і значення мови в суспільному житті. Українська мова серед інших мов світу. Функції мови. Мовна норма. Функціональні стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль. Мова документів. Загальні вимоги до укладання та оформлення. Документ та його функції. Критерії класифікації документів. Вимоги до укладання та оформлення документів. Оформлення сторінки. Текст і його оформлення. Скорочування слів і словосполучень. Стандартизація ділового тексту. Реквізити ділових паперів. Дата. Індекс. Заголовок до тексту. Адресат. Гриф затвердження. Резолюція. Віза. Підпис. Терміни та їх місце в діловому мовленні. Професійна лексика. Використання неологізмів та запозичень. Документування в управлінській діяльності...
Курило Т.В. Митне право України: Загальні положення митного права. Історичний розвиток митного права в Україні. Митна політика України. Митні органи України. Тарифне та нетарифне регулювання в митному праві. Митні платежі. Митна вартість товарів та методи її визначення. Митні режими. Поняття та зміст митного режиму. Характеристика митних режимів. Митне оформлення та декларування товарів. Класифікація товарів при митному оформленні. Документи для проведення митного оформлення. Вантажна митна декларація (ВМД). Основні етапи митного оформлення товарів. Декларування товарів. Діяльність митного брокера. Товари, які не підлягають пропуску через митний кордон України. Митне оформлення зовнішньоекономічних операцій. Контракт як документ необхідний для митного оформлення вантажів...
Аболіна Т. Г. Етика: Предмет і завдання етики. Етика як філософська теорія моральності. Предмет етики й особливості етичних знань. Актуальні проблеми етики та їх значення для розв'язання загальнолюдських проблем. Основні етапи й напрями розвитку етики. Періодизація історії етики. Етична проблематика марксистської філософії. Основні лінії розвитку вітчизняної етичної думки. Типологізація етичної думки. Походження та історичний розвиток моралі. Значення філософсько-етичного дослідження процесу походження та розвитку моралі для духовно-морального самовизначення людини. Особливості морального життя в умовах первісно-родової общини. Історичне виділення моралі у сферу вільного вибору особистості між добром і злом...

ГОСУДАРСТВО, РЕЛИГИЯ, ЦЕРКОВЬ

В клас.-антагонистич. об-ве Г. - осн. орудие политич. власти. В наше время оно использует в интересах монополистич. буржуазии целую систему обществ. взглядов и идей, в т. ч. религию. Р., будучи идеалистич. мировоззрением, противостоящим науч.-материалистич., является одним из элементов соц. структуры, идеологией буржуазии, выступает в качестве защитника существующего строя, неприкосновенности "св. частной собственности", сохранения клас. неравенства и эксплуатации человека человеком. Р. обладает способностью приспосабливаться к изменяющейся действительности, к обществ.-историч. сдвигам, к разным типам гос-ва: абсолютист, монархии, конститу-ционно-монархич-, бурж.-республикан., тоталитарно-фашист. Так, "социальные принципы христианства, - отмечал К. Маркс, -оправдывали античное рабство, превозносили средневековое крепостничество и умеют также, в случае нужды, защищать, хотя и с жалкими ужимками, угнетение пролетариата" (т. 4, с. 204). Однако религия - это не только идеология, но и орг-ция - церковь, к-рая находится в определенных отношениях с гос-вом. В бурж. об-ве Р. и церковь являются опорой и орудием господств, классов, средством духовного порабощения трудящихся. С т. зр. правового положения религии и церкви в об-ве в наст. вр. имеются 3 категории бурж. гос-в: гос-ва, где есть гос. офиц. или господств. религия и церковь (в Англии -англиканская, в Испании, Боливии, Италии и др. - католическая, во мн. странах Бл. и Ср. Востока (Иран, Кувейт и др.) -ислам, в Таиланде - буддизм, и т. д.); гос-ва, к-рые ограничиваются признанием формального равенства религий и церквей без отделения церкви от гос-ва (ФРГ, Австрия, Перу, Япония и др.); гос-ва, в к-рых церковь формально отделена от гос-ва (США, Франция и др.). Отношения между совр. гос-вами и церковью имеют сложный характер. Они не всегда сводятся к открытому и безусловному подчинению последней первому. Мн. церкви за последние годы модифицировали свои соц. доктрины, пытаются демонстрировать свою независимость от гос. власти. Да и сами бурж. гос-ва по-разному относятся к релит. орг-циям, декларируя порой свою эмансипацию от церкви. Открытый, а в нек-рых странах скрытый союз гос-ва и церкви обусловлен рядом обстоятельств: самой сущностью бурж. строч, нуждающегося, как писал В. И. Ленин, в выполнении 2 функций: функции палача, к-рую выполняет особый гос. аппарат принуждения, и функции попа, оправдывающего, как это обычно делают релит, орг-ции, эксплуатат. порядки; общностью экономнч., политич. и идеологич. интересов гос-ва и церкви; связью клас. интересов совр. монопо-листич. капитала с релит, орг-циями. Совр. церковь, хотя и потеряла многие свои привилегии и особые права, но, связанная с господств. классами и поныне, выполняет важные политич., правовые и идеологич. функции, поддерживает бурж. Г. в его усилиях по укреплению диктатуры монопо-листич. капитала, активно участвует в антикоммунистич. и антисов. пропаганде. В СССР церковь отделена от гос-ва, а школа от церкви. Церковь осуществляет лишь релит. функции в духе своего вероучения, канонич. требований и традиций, учитывая при этом требования законодательства сов. о культах.