Веб-бібліотека

Лубський В.І., Лубська М.В. Історія релігій:

Виникнення релігії. предмет, об'єкт і структура релігієзнавства. релігії народів Дворіччя. Релігія Стародавнього Єгипту. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Зороастризм. Іудаїзм. Релігії Стародавньої Індії. Індуїзм. Буддизм. Релігія в Стародавньому Китаї. Релігія в Японії. Релігія античного світу. Походження християнства. Православ'я. Католицизм. Протестантизм. Іслам. Нетрадиційні релігії. Секулярні вчення релігійного характеру...

Бойко О.Д. Історія України: Ще одне прочитання історії. первісне суспільство і перші державні утворення на території України. Початок формування людської цивілізації на території України. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави Північного Причорномор'я. Східні слов'яни у VI-XI ст. Київська русь. Походження Давньоруської держави. Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX - кінець X ст.). Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець X - середина ХІ ст.). Політична роздрібненість Київської Русі (кінець XI - середина XIII ст.). Монгольська навала та встановлення золотоординського іга. Політичний устрій. Соціально-економічний розвиток. Етнічний розвиток. Схрещення Русі. Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі...

ГОРИЗОНТ

- понятие в феноменологии Гуссерля, обозначающее перцептуальную грань любого воспринимаемого предмета в зависимости от подвижных, изменяющихся интенций сознания. Гуссерль различает внешний и внутренний Г. Внутренний Г отсылает к восприятию одного непосредственно данного предмета, а внешний указывает на связь с сопутствующими предметами. Внешний и внутренний Г. необходимо пересекаются. Сознание "творит" мир, конституирует предметности. .Соответственно необходимым фазам конституирования предметов, его сопровождает нетематизируемый подвижный горизонт образующих вокруг него сферу принадлежащих ему самому потенций. Непосредственная данность предмета и потенциальная содержательность предмета, открываемая во внешнем Г., необходимо связаны. Цель феноменологического анализа сводится к тому, чтобы от восприятия предмета в его непосредственной данности переходить ко всему смысловому Г. предмета, в итоге образующим единство интенциональных импликаций, представляющих собой не что иное, как потенциальные возможности его конституирования. Т. е., цель феноменологического анализа заключается в слиянии всех возможных потенциальных Г. предмета. В пределе в качестве Г. любого предмета выступает "мир" как универсальное основание. Но поскольку "мир" как таковой не схватываем в непосредственном интуитивном акте, историческая реконструкция его может продолжаться до бесконечности. Отсюда хайдеггеровское понимание временности как Г. для эксплицитного понимания бытия. Временность как Г. для понимания бытия является непосредственным следствием из гуссерлевского интенционального анализа.
Т. X. Керимов


© 2009-2020  lib.ltd.ua