Веб-бібліотека - головна сторінка


Терехова С. I. Вступ до перекладознавства:

Визначення і зміст поняття "переклад". Переклад як вид людської діяльності. Переклад як процес людської діяльності. Переклад як результат творчості перекладача. Переклад як умовна назва наукової дисципліни. Завдання курсу. Основні проблеми сучасного перекладознавства. Значення перекладу в сучасному житті. Зв'язок перекладу з іншими сферами діяльності людини. Суспільно-політичне значення перекладу. Національно-культурне значення перекладу. Роль перекладу в науково-технічному прогресі. Загальнонаукове значення перекладу. Переклад і інші наукові галузі. Значення перекладу для розвитку бізнесу та економіки. Переклад і збагачення мови та літератури. Переклад і філософія. Переклад і історія...

Ярошовець В.І. Історія філософії: Методологічна рефлексія історико-філософського процесу. Філософія та історія філософії: методологічні підходи до історико-філософської науки. Морально-гуманістичні параметри у світоглядному горизонті української філософії. Світоглядно-гуманістична парадигма у сучасній філософії (постмодерний вимір). Тенденції розвитку світової філософії. «Суміш реальностей» у філософському доробку Е. Дюркгейма. «Самотній голос людини» у філософії Г. Марселя. «Негативна діалектика» Т. Адорно. Структуралізм та постструктуралізм: К. Леві-Стросс та М. Фуко. Трансцендентальний емпіризм Ж. Дельоза. Реконструкція та деконструктивізм (Ж. Дерріда). Концепція метанаративів Ж.-Ф. Ліотара. Американський постмодернізм (Ф. Джеймісон). Італійський постмодернізм...

ГОМЕОСТАЗ, гомеостазис

свойство организма поддерживать свои параметры и физиологич. функции в определ. диапазоне, основанное на устойчивости внутр. среды организма по отношению к возмущающим воздействиям внеш. среды. Идея Г. впервые была сформулирована франц. учёным К. Бернаром (1878). В 1929 амер. биолог У. Кеннон предложил термин" Г." в связи со своей концепцией "мудрости тела". В 1948 У. Р. Эшби (Великобритания) применил представления о Г. для обоснования моделирования широкого круга систем (биологич., технич., социальных) с обратной связью. Гомеостатичность сложных систем достигается посредством целого комплекса механизмов (в организме - буферные системы крови, осморецепторы, железы внутр. и внеш. секреции, на интегрирующем уровне - нервная регуляция). В ходе эволюц. развития различных типов систем их устойчивость обычно возрастает, вырабатываются более сложные и многоуровневые комплексы обратных связей. В то же время абс. Г. недостижим, что применительно к живому организму подтверждается неизбежностью болезней и старения, а по отношению к технич. системам - их изнашиванием, а также способностью адекватно реагировать только на строго определ. возмущения. В понятии Г. отражается диалектика изменчивости и устойчивости, присущая как природным, так и искусств. системам.