Веб-бібліотека - головна сторінка


Медведєв В. С. Кримінальна психологія:

Кримінальна психологія у системі психології та правознавства. Предмет і пріоритетні завдання кримінальної психології. Зв'язок кримінальної психології з іншими науками. Історія розвитку кримінальної психології. Злочинність як кримінально-психологічне явище. Кримінально-психологічна характеристика злочинності. Психологічні особливості окремих видів злочинності. Психологічний механізм злочину. Кримінально-психологічні ознаки злочину. Мотив у психологічному механізмі злочину. Типові криміногенні мотиви. Особистість як суб'єкт злочину. Кримінально-психологічний портрет особистості. Акцентуація характеру та особистості. Типологія особистості як суб'єкта злочину. Психологічні портрети типів злочинної особи...

Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства: Предмет і завдання товарознавства. Споживна цінність товарів - предмет товарознавства. Зв'язок товарознавства з іншими науками. Споживні властивості товарів і показники, що їх визначають. Хімічний склад харчових продуктів. Неорганічні речовини харчових продуктів. Органічні речовини харчових продуктів. Речовини, що формують біологічну цінність харчових продуктів. Речовини, які формують органолептичні властивості харчових продуктів. Енергетична цінність харчових продуктів і раціональне харчування. Фізичні властивості товарів. Густина, шпаруватість. Структурно-механічні властивості. Оптичні властивості. Теплофізичні властивості. Сорбційні властивості. Якість товарів і методи оцінки якості...
Мигович І.І. Соціальна робота: Чому стає актуальною соціальна робота в Україні. Що таке соціальна робота. Історичні корені й традиції благодійництва. Морально-гуманістичні витоки соціальної роботи. Взаємозв'язок соціальної роботи з іншими галузями суспільної практики. Структура і функції органів соціальної роботи в Україні. Принципи і методи соціальної роботи. Яким має бути соціальний працівник...

ГОЛБРЕЙТ, Галбрейт, Гэлбрейт

(Galbraith) Джон Кеннет (р. 15.10.1908, АйонаСтейшен, шт. Онтарио, Канада), амер. экономист и публицист. Подвергая критике неоклассич. школу, к-рая отводит ведущую роль в экономич. системе рынку и свободной конкуренции, стремился создать экономич. теорию, учитывающую воздействие на экономику политики и др. социальных, институтов. "Планирующий" (в противовес "рыночному") сектор экономики Г. первоначально рассматривал как осн. черту амер. х-ва на качественно новом этапе науч.-технич. прогресса. Социальная утопия этого периода строилась Г. на основе представления, что изобилие дешёвых товаров потребления, к-рое отождествлялось с обществ. богатством ("общество потребления"), должно решить все социальные проблемы.
В дальнейшем в результате изучения организации крупных пром. корпораций и механизмов их связи с гос. аппаратом Г. создал теорию "нового индустриального общества", в к-рой намечал пути усовершенствования капитализма посредством образования "техноструктуры" - воплощения коллективной власти специалистов различных уровней квалификации и компетентности, приобщённых к процессу принятия решений внутри корпораций. В работах последних лет Г. настаивает на необходимости расширения и углубления сотрудничества гос-ва с пром. корпорациями, включения в это сотрудничество экономич. и социальной науки, к-рая выступала бы при этом носителем обществ. интересов.
Идеология, содержание социально-экономлч. программ Г. со временем существенно менялось от анти-коммунистич. направленности к концепции конвергенции - сближения двух политич. систем на единой индустриальной основе, и, наконец, к приписыванию амер. обществу 70-х гг. черт социализма. Эволюция взглядов Г. связана отчасти с его критич. позицией по отношению к существующим экономич. теориям и к социальной действительности. Но неизменным у Г. остаётся оправдание совр. гос.-монополитич. организации капиталистич. общества и поиски внутр. резервов для преодоления его социальных противоречий (см. также Технократия).