Веб-бібліотека - головна сторінка


Сало Я. М. Організація обслуговування населення на підприємствах харчування:

Характеристика ресторанів та кафе. Історія виникнення ресторанів та кафе. Характеристика приміщень ресторанів. Характеристика допоміжних приміщень ресторану. Матеріально-технічне забезпечення ресторану. Меблі та обладнання торгового залу. Меблі та обладнання банкетних залів. Асортимент скляного посуду. Асортимент скляного посуду для ресторанів. Асортимент столового посуду з порцеляни. Асортимент металевого посуду. Столове приладдя. Столова білизна. Підготовка до обслуговування відвідувачів. Санітарно-гігієнічна підготовка торгового залу. Розставляння меблів. Сервірування столів. Особливості розміщення посуду та столового приладдя. Естетика в сервіруванні стола...

Іванова Т. В., Піддубна Л. П. Муніципальне діловодство: Документ і документаційне забезпечення управління. Документ, його роль та місце в муніципальному управлінні. Нормативно-методична база діловодства. Види документів та їх класифікація. Стандартизація, уніфікація і трафаретизація управлінських документів. Документування та документальне забезпечення управлінської діяльності. Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів. Формуляр документа, його основні реквізити та їх характеристика. Бланк документа, вимоги, що пред'являються до нього. Загальні вимоги до оформлення тексту документів. Оформлення організаційно-розпорядчої документації. Класифікація організаційно-розпорядчої документації за функціональною ознакою...
Безпека життєдіяльності / За ред. В.Г. Цапка: Концепція розвитку науки і практики "Безпека життєдіяльності". Сучасні обставини, які формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Теоретичні основи дисципліни "Безпека життєдіяльності". Загальні положення. Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих факторів. Зміст основних елементів, що формують систему знань дисципліни "Безпека життєдіяльності". Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни. Елементи теорії, що становлять логічні категорії безпеки життєдіяльності. Елементи теорії, що становлять закони, принципи, аксіоми і правила. Закони та їх зміст. Основні принципи та їх зміст...
Макарова О.В. Державні соціальні програми: Теоретичні засади програмного регулювання соціальної сфери. Об'єктивно-історичні передумови застосування державних соціальних програм. Історичні корені застосування систем соціального захисту. Об'єктивні передумови застосування державних соціальних програм у сучасний період історії. Досвід застосування соціальних програм у країнах «загального добробуту». Особливості застосування соціальних програм в Україні у перехідний період. Сутність та методологічні основи програмного регулювання соціальної сфери. Програмування як інструмент реалізації соціальної політики. Сутність категорії «державна соціальна програма». Методологія розробки державних соціальних програм. Класифікація соціальних програм...
Історія української літератури. XX століття / За ред. В. Г. Дончика: Літературно-мистецьке життя. Художній процес. 60-ті - 90-ті роки. Поезія. Василь Мисик. Леонід Первомайський. Андрій Малишко. Дмитро Павличко. Ліна Костенко. Василь Симоненко. Микола Вінграновський. Іван Драч. Борис Олійник. Павло Мовчан. Борис Нечерда. Ірина Жиленко. Леонід Талалай. Володимир Забаштанський. Володимир Базилевський. Василь Голобородько. Василь Стус. Ігор Калинець. Іван Світличний. Василь Барка. Поезія діаспори ("нью-йоркська група" та інші). Емма Андієвська. Олег Зуєвський. Остап Тарнавський. ПРОЗА. Публіцистика. Олесь Гончар. Михайло Стельмах. Ірина Вільде. Григорій Тютюнник. Анатолій Дімаров. Павло Загребельний. Юрій Мушкетик. Іван Чендей. Василь Земляк...
Пивовар С. Ф. та ін. Всесвітня історія XX століття: Світ на початку XX ст. Революційні події у світі на початку XX ст. Міжнародні відносини наприкінці XIX - на початку XX ст. Перша світова війна. Революція і громадянська війна в Росії (1917-1920 pp. Країни Європи і США у міжвоєнний період. Встановлення тоталітарних режимів у ряді країн Європи. Міжнародні відносини напередодні другої світової війни. Друга світова війна. Політика «холодної війни» у міжнародних відносинах. Світ у повоєнний період. Країни Азії і Африки (1945-1990 pp. Радянський Союз у 1945-1991 pp. Хронологічна таблиця...

ГОГОЛЬ Николай Васильевич

(20.03 (1.04). 1809. м. Великие Сорочинцы Миргородского у. Полтавской губ. - 21.02(4.03). 1852, Москва) - писатель, творчество к-рого оказало огромное воздействие на дальнейшее развитие всей отечественной культуры, в т. ч. и философии. Художественное творчество Г. само по себе значительный и серьезный предмет для осмысления с т. зр. философии, эстетики и социологии. Его загадочный мир многократно давал повод для самых разнообразных интерпретаций. Философское значение Г. долгое время оставалось неосознанным. Роковую роль в этом отношении сыграло "Письмо к Гоголю" Белинского, в к-ром отрицательно характеризовались "Выбранные места из переписки с друзьями" (1847) - книга, к-рую сам Г. просил соотечественников "прочитать несколько раз". Призыв этот не был услышан, и несколько поколений соотечественников" узнавали о Г.-мыслителе из письма Белинского к нему. За Г. надолго закрепилась репутация писателя хотя и гениального, но не вполне владеющего своим дарованием, мыслителя слабого и не самостоятельного, нуждающегося в наставнике-критике (такое соотношение писателя и критика господствовало в России до кон. XIX в.). В действительности же "Выбранные места из переписки с друзьями" - одна из лучших книг, написанных Г. Без нее и художественное творчество Г. могло бы остаться "незавершенным". Благодаря этой книге, в равной степени как и "Авторской исповеди" (опубл. 1855), мы можем глубже понять его художественный мир, почувствовать осн. -- проповеднический - пафос всего его творчества. По своему жанру "Выбранные места из переписки с друзьями" занимают промежуточное положение между "Философическими письмами" Чаадаева и "Дневниками писателя" Достоевского. Отсутствие единого плана произв. лишь сильнее оттеняет его осн. идеи. Психологическая идея, пронизывающая все произв. Г., - страх; автор не скрывает от читателей своего страха, охватывающего его при мысли о какой-то еще неясной, но отчетливо осознаваемой им надвигающейся катастрофе: "Соотечественники! страшно!" (Гоголь Н. В. Соч.: В 7 т. М., 1986. Т. 6. С. 207). Апокалипсические предчувствия вновь стали характерными для рус. литературы в нач. XX в" особенно для символистов, к-рых поэтому следует с полным основанием считать открывателями Г. для своего времени (особенно А. Белого). Нравственный пафос произв. - христианская проповедь самоуглубления и самосовершенствования. В лом отношении Г. предвосхищает авторов об. "Вехи", к-рые вполне правомерно по этой причине считали его одним из своих предшественников. Тематика "Выбранных мест из переписки с друзьями" не поддается классификации по какому-то одному определенному признаку. Много внимания Г. уделяет языку, как "высшему подарку Бога человеку", словесности,
вообще искусству, в т. ч. живописи. Но прежде всего и больше всего он озабочен историческими судьбами России - эту тему и следует считать центральной темой книги. Размышляя о России, Г. не мог, конечно, пройти мимо полемики славянофилов и западников, к-рая ко времени выхода в свет его книги достигла своего апогея. "Все эти слависты и европисты, или же староверы и иововеры, или же восточники и западники, - пишет он, - ...все они говорят о двух разных сторонах одного и того же предмета, никак не догадываясь, что ничуть не спорят и не перечат друг другу..." ( Там же. С. 252). Т. обр., еще до Достоевского Г. по-своему объявил спор славянофилов и западников "великим у нас недоразумением". Тем не менее, считает он, "правды больше на стороне славистов и восточников" (там же), т. к. они больше правы в "целом" своего учения, западники же больше правы "в деталях". Наиболее глубокие и провидческие мысли Г. о судьбах России, изложенные им в письме "Страхи и ужасы России", к сожалению, не были известны современникам, поскольку оно было запрещено цензурой. Здесь, анализируя сложившуюся сложную и противоречивую обстановку России и Европы, чреватую революционными потрясениями, Г. предлагает - свои рецепты спасения России, главный из к-рых - "исполнить все, сообразно с законом Христа". Лишь в этом случае "Европа приедет к нам не за помолкой пеньки и сала, но за покупкой мудрости, которой больше не продают на европейских рынках" (Там же. С. 342). Заканчивается книга письмом "Светлое воскресенье". Г. подчеркивает в нем то особое значение, к-рое придается этому празднику в России, усматривая в этом залог и доказательство подлинности православной христианской веры. В др. своих весьма многочисленных статьях, печатавшихся гл. обр. в журн. "Современник" и в сб. "Арабески", он подробно излагает свои исторические и социологические взгляды, близкие к концепциям географического детерминизма. Схема его рассуждений такова: "От вида земли зависит образ жизни и даже характер народа" (Там же. С. 62), а характер народа определяет формы правления. Вообще, по Г., "многое в истории разрешает география".