Веб-бібліотека

Греченко В. А. та ін. Історія світової та української культури:

Феномен культури. Історія світової культури. Культура первісного суспільства. Культура цивілізацій Стародавнього Сходу. Антична культура. Культура Середньовіччя: Європа, Візантія, ісламський світ. Культура Відродження і Реформації. Культура Нового часу. Європейська культура XIX ст. Культура XX ст. Історія української культури. Культура на українських землях у найдавніші часи. Культура Київської Русі. Культура України у XIV - першій половині XVII ст. Розвиток культури у другій половині XVII - XVIII ст. Українське національно-культурне відродження (кінець XVIII- початок XX ст.). Новітня українська культура...

Лубський В.І. Релігієзнавство: Релігієзнавство як наука. Релігія як предмет дослідження та структура сучасних релігій. Основні теорії походження релігії. Філософія релігії. Психологія релігії. Соціологія релігії. Визначення релігії. Футурологія релігії. Характеристика релігій світу. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Хеттська релігія. Фрігійська релігія. Сирійсько-фінікійська релігія. Халдейська релігія. Іудаїзм. Релігії Індії. Ведична релігія. Брахманізм. Індуїзм. Релігії Китаю. Конфуціанство. Даосизм. Синтоїзм. Зороастризм. Джайнізм. Сикхізм. Брахманізм. Релігія античного світу. Світові релігії. Буддизм. Загальна характеристика священних книг іудаїзму, буддизму, індуїзму і зороастризму. Християнство. Християнське віровчення...
Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті. Предмет і основні категорії психології вищої школи як нової галузі психологічної науки. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні. Зв'язок психології вищої школи з іншими науками. Методологія і принципи психологічного дослідження. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження. Дослідницькі вміння. Етика дослідника. Загальна психологічна характеристика студентського віку. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості...
Пальчевський С. С. Педагогіка: Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Філософські основи сучасної освіти. Розвиток, виховання та формування особистості. Логіка і методика науково-педагогічних досліджень. З історії педагогіки. Педагогіка Давнього світу. Школа і педагогічна думка в середньовічній Європі. Розвиток школи, виховання і педагогічних ідей в епоху Відродження та Реформації. Західноєвропейська педагогіка епохи буржуазних революцій та Просвітництва. Європейська класична педагогіка кінця XVIII - першої половини XIX ст. Світова педагогічна думка та практика кінця ХІХ-ХХ ст. Школа і педагогічна думка у Київській Русі (IX-XIV ст.) та періоду Відродження в Україні (XVI - середина XVIII ст.)...
Гончарук П. С. Історія України з найдавніших часів до початку ХХ століття: Давня історія України. Київська Русь. Виникнення людської цивілізації на українських землях. Східні слов'яни. Київська Русь та її історичне значення (у двох частинах). Політична історія Київської Русі (ІX-XIІІ ст. Соціально-економічний та етнічний розвиток Русі (ІX-XIII ст. Культура Київської Русі (ІX-XIII ст. Галицько-Волинське князівство. Українські землі у складі Литви та Польщі (XIV - перша половина XVII ст. Визволення України з-під влади Золотої Орди і боротьба за створення української держави (XIV-XV ст. Соціально-економічне та суспільно-політичне життя українського народу в кінці XV - першій пол. XVІІ ст. Консолідація та національно-духовні процеси у формуванні української народності у XV ст...
Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / За ред. С. І. Дорогунцова: Предмет, метод і завдання курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Предмет курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Методологічні основи курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Завдання курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Структура курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Теоретичні основи розміщення продуктивних сил і регіональної економіки. Сучасні теорії і концепції розміщення продуктивних сил і регіональної економіки. Сутність і складові елементи продуктивних сил. Вітчизняні теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки...
Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика України та її основні елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елемента. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи України. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...

ГНОСЕОЛОГИЯ БУДДИЙСКАЯ

В раннем буддизме, так же как в эпоху господства идей Нагарджуны, не существовало специально разработанной теории познания. Гносеолог. проблемы имели подчиненное значение и рассматривались в комплексе с методологич. и логич. проблемами в рамках "науки о правильном ведении публичных диспутов" (тарка-видья, вадавидья, хету-шастра). Статус самостоятельной дисциплины под названием "наука об источниках достоверного знания" (прамана-вада) гносеология обрела в сочинениях Дигнаги (6 в.) и Дхармакирти (7 в.), причем правила ведения диспутов продолжали входить в нее в качестве второстепенного раздела.С самого начала гносеология строилась буддистами как теория, имеющая ограниченное применение лишь в сфере возможного опыта. Эта область истин, получаемых с помощью разума, никак не пересекается с областью истин откровения, ибо абсолют (нирвана) - цель всего буддизма - познается только с помощью мистической интуиции, присущей адептам, к-рые достигли высокой степени совершенства. Достижение правильного знания рассматривалось как отдельная ступенька на пути к этому совершенству. Следствием такой т. зр. было то, что вплоть до 6 в. буддисты не уделяли внимания процессам познания, отдавая предпочтение мистицизму и откровению. Однако необходимость вести полемику с оппонентами, значительно  продвинувшимися в разработке теории познания, вынудила буддистов взяться за создание своего учения, основные положения к-рого они позаимствовали у реалистов-найяиков, приспособив их к собственной идеалистич. философии. Исходным пунктом Г. б. стало разделение двух уровней реальности: абсолютной, чистой реальности (парамартха) и эмпирической, феноменальной реальности (самврити). "Чистая реальность" - это поток дхарм, для человека она непознаваема. "Феноменальная реальность" - это то, что окружает человека в повседневной жизни. Она состоит из объективированных образов, возникающих в сознании человека под воздействием "чистой реальности" на его органы чувств и наделяемых сознанием пространственно - временными характеристиками, разл. чувственными и абстрактными качествами. Поэтому эта реальность обусловленная, неподлинная и иллюзорная. Двум уровням реальности соответствуют два рода истины: истина, отражающая "чистую реальность", - это высшая истина (парамартха-сатья), и истина, отражающая состояние эмпирического мира, - это низшая истина (самврити-сатья). С т. зр. высшей истины во время познавательного акта имеет место как бы пересечение двух потоков дхарм. Один из них соотносится с познаваемым объектом, другой - с познающим субъектом. Элементы обоих потоков вспыхивают одновременно, но друг на друга никак не воздействуют, не входят друг с другом в контакт. В соответствии с законом зависимого происхождения нек-рые элементы неизменно появляются в сопровождении др. элементов. Напр., момент цвета (рупа), моменг органа зрения (чакшух) и момент чистого сознания (читта), возникая одновременно в непосредственной близости, образуют то, что называется ощущением цвета (спарша) Наличие двух уровней реальности обусловливает наличие двух познавательных способностей человека: восприятия и вывода. Дхармакирти определял восприятие как "такой источник нашего познания, к-рый отличается от мышления и не представляет собой иллюзии или обмана чувств" (см. Пратьякша). В восприятии человеческие органы чувств имеют дело с единичными сущностями. Результатом восприятия является суждение восприятия или воспринятое представление, в создании к-рого принимает участие ум, называемый буддистами органом внутр. чувства. Под выводом кяк вторым источником знания (см. Анумана} буддисты имеют в виду мышление вообще как область чистой идеальности. Буддисты считают все формы и продукты мышления нереальными, так как они конструируются по своим собственным законам, никак не связанным с реальностью, поэтому они называют мышление и его продукты "сконструированными". По словам Дхармакирти, "деятельность мышления состоит в создании такого образа и представления, к-рое способно быть обозначенным словом и слиться с ним". Чувственное познание более совершенно, чем интеллектуальное познание, ибо чувственное познание аффинируется абсолютной реальностью, интеллектуальное же познание имеет дело с мыслит. конструкциями. Концепция вывода послужила ядром формирования будд. логики, ибо в ее рамках начинают ставиться и решаться чисто логич. проблемы: проблема сущности суждения, проблема форм правильных силлогизмов, проблема обоснования отношения логич. следования (или материальной импликации), строится классификация логич. ошибок. Блестящие достижения буддистов в этой области определили ведущее положение будд. логики в ср.-век. Индии, ее влияние на логич. разработки представителей всех остальных школ, хотя будд. форма логики сильно отличалась от всех прочих по исходным филос. принципам и по своей экстенсиональной направленности. Н. А. Канаева


© 2009-2020  lib.ltd.ua