Веб-бібліотека - головна сторінка


Шепелев А. М. Штукатурные работы:

Сведения о зданиях, производстве строительных и отделочных работ. Классификация зданий и их части. Виды отделки и последовательность строительных и отделочных работ. Охрана труда и противопожарные мероприятия на строительстве. Леса, подмости, люльки, лестницы, стремянки. Основные требования. Леса. Люльки, подмости, лестницы. Инструменты, приспособления, инвентарь. Инструменты. Приспособления и инвентарь. Подготовка поверхностей под оштукатуривание. Камневидные, деревянные, фибролитовые и другие поверхности. Сетчатые конструкции, заделка стыков, каналов. Общие сведения о штукатурных работах. Штукатурные слои, их нанесение и разравнивание. Нанесение и разравнивание накрывки. Лузги, усенки и фаски...

Батутіна А.П., Ємченко І.В. Експертиза товарів: Якість як основна категорія товарної експертизи. Поняття якості товарів. Фактори формування і збереження якості товарів. Оцінювання якості товарів. Контроль якості товарів. Експертиза товарів. Загальні поняття, предмет, мета, завдання експертизи товарів. Класифікація експертиз. Суб'єкти і об'єкти експертизи, товарів. Методи товарної експертизи. Організація і техніка проведення експертизи. Товарознавча експертиза. Експертиза нормативної і супровідної документації. Експертиза кількості товарів. Експертиза якості товарів. Товарознавча судова експертиза товарів. Митна експертиза товарів. Санітарно-гігієнічна експертиза. Основні поняття санітарно-гігієнічної експертизи...
Ярошовець В.І. Історія філософії: Методологічна рефлексія історико-філософського процесу. Філософія та історія філософії: методологічні підходи до історико-філософської науки. Морально-гуманістичні параметри у світоглядному горизонті української філософії. Світоглядно-гуманістична парадигма у сучасній філософії (постмодерний вимір). Тенденції розвитку світової філософії. «Суміш реальностей» у філософському доробку Е. Дюркгейма. «Самотній голос людини» у філософії Г. Марселя. «Негативна діалектика» Т. Адорно. Структуралізм та постструктуралізм: К. Леві-Стросс та М. Фуко. Трансцендентальний емпіризм Ж. Дельоза. Реконструкція та деконструктивізм (Ж. Дерріда). Концепція метанаративів Ж.-Ф. Ліотара. Американський постмодернізм (Ф. Джеймісон). Італійський постмодернізм...
Сокол Т. Г. Основи туристичної діяльності: Історія розвитку світового туризму. Періодизація історії туризму. Подорожі та мандрівки в епоху стародавнього світу. Подорожі епохи середньовіччя. Подорожі й туризм у XVII-XVIII ст. Туризм XIX - початку XX ст. Сучасний світовий туризм. Міжнародне туристичне співробітництво. Світові туристичні регіони. Історія туризму в Україні. Мандрівництво як джерело зародження туризму в Україні. Український туризм у XIX - першій половині XX ст. Зародження організованих форм. Туризм в Україні в 70-80-ті роки XX ст. Туризм в Україні на сучасному етапі. Теорія туристичної діяльності. Культурно-історичне та соціально-економічне значення туризму в розвитку суспільства. Основні теоретичні поняття та їх визначення. Функції туризму в суспільстві...

ГЛУБИННАЯ ПСИХОЛОГИЯ

(нем. Tiefenpsychologie), обозначение ряда направлений совр. зарубежной психологии, сделавших предметом своего исследования т. н. глубинные силы личности, её влечения и тенденции, к-рые противопоставляются процессам, происходящим на "поверхности" сознания. Границы Г. н. не поддаются чёткому определению; она охватывает разнооб·разные течения и школы (учения Фрейда, Юнга, Адлера, эгопсихология, неофрейдизм и т. д.). В трактовке мотивов поведения человека активную динамич. роль Г. п. отводит бессознат. мотивациям (см. Бессознательное), к-рые изучаются специфич. для Г. п. методами (приёмы психоанализа, метод свободных ассоциаций, прожективные тесты, метод психодрамы). Возникнув из потребностей психотерапии, Г. п. стимулировала развитие новой отрасли медицины, рассматривающей значение психология, факторов в соматич. заболеваниях (т. н. психосоматика). Однако патология, состояния психики трактуются в Г. п. не как болезни в обычном понимании, а как выражение общечеловеч. трудностей и психич. конфликтов, принявших лишь резко выраженную открытую форму. Так, Фрейд, исходя из клинич. практики, выдвинул представление о. бессознат. психич. механизмах, лежащих в основе неврозов, сновидений, ошибочных действий и т. д. Эти феномены он объяснял как "компромиссное образование", отражающее конфликт между бессознат. влечениями и установками сознат. "Я" (или как результат столкновения двух принципов психич. деятельности - "принципа удовольствия" и "принципа реальности"). Фрейд сформулировал осн. систему понятий Г. п. (вытеснение, символизация, фиксация, регрессия и др.). Адлер выделил в качестве гл. мотива стремление индивида к самоутверждению ("воля к власти" ). Система Адлера стала одним из источников позднейших "культурно-социологич." течений Г. и. (гл. обр. в США - К. Хорни, Фромм, X. Салливан и др.). С др. стороны, Юнг расширяет представление о структуре и функциях бессознательного, к-рое у него включает также коллективное бессознательное. Учения Фрейда и Юнга получили довольно широкое распространение и за пределами собственно психологии, в истории культуры, в частности юнговское истолкование мифов, символов, религ.-магич. обрядов как образов коллективного бессознательного (архетипов). Реакция на преувеличенный интерес к бессознательному проявилась в т. н. эгопсихологии (получила развитие с 1940-х гг. прежде всего в США - X. Хартман, П. Федерн и др.), выдвинувшей на первый план значение сознат. "Я" (Эго). В сер. 20 в. развились новые направления Г. п., находящиеся под прямым воздействием филос. концепций феноменологии и экзистенциализма (гл. обр. в Швейцарии и ФРГ, напр. "экзистенциальный анализ" Л. Бинсвангера и др.). Наряду с тенденцией к интеграции Г. п. с филос. антропологией (напр., в мед. антропологии нем. физиолога В. Вайцзеккера) характерны истолкования Г. п. в духе неотомизма ("новая венская школа") и др. Течения Г. п. в США в значит. степени находятся под влиянием неопозитивизма и бихевиоризма; попытки синтеза различных течений Г. п. (Р. Манро и др.) не увенчались успехом. При оценке Г. п. как неоднородного и сложного комплекса следует отличать выдвинутые ею методы терапии, нек-рые установленные новые факты из области психологии бессознательного от их философско-теоретич. истолкований, к-рые часто имеют иррационалистич. или механистич. характер.