Веб-бібліотека - головна сторінка


Основы научных исследований / Под ред. А.А. Лудченко:

Наука и научное исследование. Наука. Научное исследование. Научно-техническая информация. Формулирование темы научного исследования. Формулирование цели и задач исследования. Методология теоретических исследований. Методология экспериментальных исследований. Анализ теоретико-экспериментальных исследований и формулирование выводов и предложений. Внедрение и эффективность научных исследований. Внедрение научных исследований. Эффективность научных исследований. Общие требования и правила оформления научно-исследовательской работы. Общие требования к научно-исследовательской работе. Правила оформления научно-исследовательской работы. Рецензирование научно-исследовательских работ. Доклад о работе...

Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика України та її основні елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елемента. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи України. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...
Максименко С.Д. Загальна психологія: Вступ до психології. Предмет психології. Предмет психології та її завдання. Рефлекторна природа психіки. Психіка і свідомість. Основні галузі психологічних знань. Зв'язок психології з іншими науками. Основні напрями в сучасній психології. Методи психології. Основні вимоги до методів психології. Основні методи психології. Спостереження, експеримент. Додаткові методи: тест, опитування, бесіда, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінка. Кількісний та якісний аналізи дослідження психічних явищ. Розвиток психіки і свідомості. Виникнення та розвиток психіки. Розвиток механізмів психічної діяльності. Розвиток психіки на різних етапах еволюції тваринного світу...
Хомич Г. О., Ткач Р. М. Основи психологічного консультування: Теоретичні основи психологічного консультування. Визначення психологічного консультування. Консультування як професія. Що таке консультування. Хто займається консультуванням. Де застосовується консультування. Список використаної й рекомендованої літератури. Консультування як психологічна допомога. Історичні корені психологічного консультування. Психологічне консультування. Відмінні риси психологічного консультування і психотерапії. Напрями психологічного консультування. Психоаналітичний напрям у консультуванні. Психоаналіз як теорія особистості. Структура особистості. Основні техніки у психоаналітичному консультуванні. Інші психоаналітичні теорії...
Газін В. П., Копилов С. А. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002 роки): Світ після Другої світової війни. Основні тенденції суспільного розвитку сучасності. Країни Центральної та Південно-Східної Європи в системі тоталітаризму. Країни Балтії. Республіка Білорусь. Болгарія. Велика Британія. Іспанія. Італія. Канада. Латинська Америка. Німеччина. Країни Північної Європи. Польща. Російська Федерація. Румунія. Сполучені Штати Америки. Угорщина. Франція. Чехословаччина. Чеська Республіка. Словацька Республіка. Югославія. Республіка Хорватія. Республіка Словенія. Республіка Македонія. Республіка Боснія та Герцеговина. Міжнародні відносини...
Лубський В.І. Релігієзнавство: Релігієзнавство як наука. Релігія як предмет дослідження та структура сучасних релігій. Основні теорії походження релігії. Філософія релігії. Психологія релігії. Соціологія релігії. Визначення релігії. Футурологія релігії. Характеристика релігій світу. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Хеттська релігія. Фрігійська релігія. Сирійсько-фінікійська релігія. Халдейська релігія. Іудаїзм. Релігії Індії. Ведична релігія. Брахманізм. Індуїзм. Релігії Китаю. Конфуціанство. Даосизм. Синтоїзм. Зороастризм. Джайнізм. Сикхізм. Брахманізм. Релігія античного світу. Світові релігії. Буддизм. Загальна характеристика священних книг іудаїзму, буддизму, індуїзму і зороастризму. Християнство. Християнське віровчення...
Павелків Р.В. Загальна психологія: Загальні проблеми психології. Предмет та завдання загальної психології. Предмет загальної психології. Рефлекторний характер психіки. Завдання сучасної психології. Сучасна психологія та її місце в системі наук. Галузі психології. Методи психології. Загальна характеристика методів психологічного дослідження. Організаційні методи. Метод спостереження. Метод експерименту. Метод аналізу продуктів діяльності. Метод опитування. Тестування. Виникнення та розвиток психіки. Виникнення та розвиток психіки у нижчих тварин. Розвиток психіки у хребетних тварин. Особливості психічної діяльності вищих тварин. Відмінності психіки людини і тварин. Походження та розвиток свідомості людини...
Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика України та її основні елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елемента. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи України. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...
Рутинський М. Й., Стецюк О. В. Музеєзнавство: Основи музеєзнавства. Музейні установи в системі освіти, культури і туризму. Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки. Історія розвитку музейної справи в Україні. Класифікація музеїв України. Основні напрями роботи музеїв. Фондова робота. Експозиційна діяльність. Комерційна та фандрайзингова діяльність. Нові інформаційні технології музейної справи. Ринкові засади музейного менеджменту й маркетингу. Суть та завдання музейного менеджменту. Організація ефективного музейного маркетингу. Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством. Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами. Географічно-туристична пам'яткознавча характеристика визначних музеїв України...

ГИПОТЕЗА

, науч. допущение или предположение, истинностное значение к-рого неопределённо. Различают Г. как метод развития науч. знания, включающий в себя выдвижение и последующую экспериментальную проверку предположений, и как структурный элемент науч. теории.
Зарождение метода Г. исторически связано с ранними этапами развития антич. математики. Др.-греч. математики широко применяли в качестве метода математич. доказательства дедуктивный мысленный эксперимент, включавший в себя выдвижение Г. и вывод из них с помощью аналитич. дедукции следствий с целью проверки правильности первонач. догадок. Принципиально иной подход к Г. был предложен Платоном, к-рый рассматривал Г. как посылки разработанного им аналитико-синтетич. метода доказательства, способного обеспечить абсолютно истинный характер вывода. Подобное понимание эвристич. роли Г. было отвергнуто Аристотелем, концепция к-рого исходила из невозможности использования Г. как посылок силлогистич. доказательства (поскольку в качестве последних мыслились лишь общие, необходимые и абс. истины), что обусловило последующее негативное отношение к Г. как форме недостоверного или вероятного знания. В антич. науке и естествознании нового времени метод Г. применялся в основном лишь в неявной, скрытой форме в рамках др. методов науч. познания (в мысленном эксперименте, в генетическиконструктивном и индуктивном методах). Об этом свидетельствуют "Начала" Евклида и статика Архимеда, а также история формирования механики Галилея, теории Ньютона, молекулярнокинетич. теории и др. Лишь в методологии и философии кон. 17 - нач. 19 вв. в процессе осмысления успехов эмпирич. исследований постепенно стала осознаваться эвристич. роль метода Г. Однако ни рационалистическому, ни эмпирическому направлениям в классич. методологии и философии не удалось обосновать необходимость Г. в науч. познании и преодолеть антидиалектич. противопоставление Г. и закона. Так, напр., Кант пытался дать гносеологич. обоснование науч. Г. и сформулировать критерий их отличия от Г. чисто спекулятивного характера. Однако он ограничил сферу применения науч. Г. узкой областью сугубо эмпирич. исследований, приписав методу Г. вспомогательный, подчинённый статус по отношению к априорному знанию как знанию безусловно всеобщих и необходимых истин.
В 70-80-х гг. 19 в. Ф. Энгельс на основе принципиально нового понимания гносеологич. статуса законов и теорий как относительно истинных утверждений ограниченной общности обосновал роль науч. Г. не только в процессе накопления и систематизации эмпирич. материала, но и на этапах уточнения, модификации и конкретизации экспериментальных законов и теорий. Рассматривая Г. как форму "...развития естествознания, поскольку оно мыслит..." (Маркс К. и Энгельс Ф., Соч., т. 20, с. 555), Энгельс выдвинул положение о взаимосвязи Г. с законами и теориями как формами относительно истинного знания.
Науч. Г. всегда выдвигается в контексте развития науки для решения к.-л. конкретной проблемы с целью объяснения новых экспериментальных данных либо устранения противоречий теории с отрицат. результатами экспериментов. Замена к.-л. Г. в процессе развития науки другой, более подходящей Г., не означает признание её абс. ложности и бесполезности на определ. этапе познания: выдвижение новой Г., как правило, опирается на результаты проверки старой (даже в том случае, когда эти результаты были отрицательными). Поэтому выдвижение Г. в конечном итоге оказывается необходимым историч. и логич. этапом становления другой, новой, Г. Напр., разработка Планком квантовой Г. опиралась как на выводы, полученные в рамках классич. теории излучения, так и на отрицат. результаты проверки его первой Г. Диалектич. рассмотрение истины как процесса, взятого вместе с результатом, приводит к выводу, что любой относительно завершённый этап познания, выступающий в форме относит, истин (экспериментальных законов, теорий), не может быть оторван от процесса собств. становления. Развитие теорий и построение прикладных моделей всегда требует введения ряда вспомогат. Г., к-рые образуют с исходной теорией одно целое, взаимно подкрепляя друг друга и обеспечивая прогрессирующий рост науч. знания. Так, в частности, применение квантовой механики в качестве теоретич. основы предсказания свойств различных химич. веществ оказывается невозможным без введения спец. рода Г.
В качестве науч. положений Г. должны удовлетворять условию принципиальной проверяемости, означающему, что они обладают свойствами фальсифицируемости (опровержения) и верифицируемое™ (подтверждения) (см. Фальсификация и Верификация). Однако наличие такого рода свойств является необходимым, но не достаточным условием научности Г. Поэтому эти свойства не могут рассматриваться как критерий демаркации между науч. и "метафизич." утверждениями (на чём, в частности, настаивали сторонники логич. эмпиризма). Свойство фальсифицируемости достаточно строго фиксирует предположит, характер науч. Г. Поскольку последние являются утверждениями ограниченной общности, они могут как допускать, так и прямо или косвенно запрещать нек-рое состояние дел в физич. мире. Ограничивая универсальность предыдущего знания, а также выявляя условия, при к-рых возможно сохранить частичную универсальность того или иного утверждения о законах, свойство фальсифицируемости обеспечивает относительно прерывный характер развития науч. знания.
Др. свойство науч. Г.- верифицируемость - позволяет установить и проверить её относительно эмпирич. содержания. Наибольшую эвристич. ценность представляет собой подтверждение такими фактами и экспериментальными законами, о существовании к-рых невозможно было предположить до выдвижения проверяемой Г. Так, напр., предложенная Эйнштейном в 1905 квантовая Г. спустя почти десятилетие была подтверждена экспериментами Милликена. Свойство верифицируемости служит эмпирич. основой процессов становления и развития Г. и др. форм теоретич. знания, обусловливая относительно непрерывный характер развития науки.
Вместе с тем определ. методологич. значение имеет вероятностная или сравнит. оценка соперничающих Г. по отношению к классу уже установленных фактов.
Эвристич. роль метода Г. в развитии совр. науч. знания нашла отражения в гипотетикодедуктивных теориях, представляющих собой дедуктивно организованные системы Г. различной степени общности. Такие теории являются неполными, что открывает значит. возможности для их расширения и конкретизации за счёт дополнит. Г., прикладных моделей, а также теоретич. моделей экспериментальных установок. Всё это в конечном итоге обеспечивает достаточную широту и гибкость применения Г. и др. развитых форм науч.-теоретич. знания для отражения сложных объектов и процессов объективной реальности. См. Теория, Гипотетикодедуктивный метод, Дедукция, Модель.