Веб-бібліотека - головна сторінка


Голуб Н.Б. та ін. Технологія сучасного уроку рідної мови:

Заняття №1. Заняття №2. Заняття №3. Заняття №4. Заняття №5. Заняття №6. Заняття №7. Заняття №8. Заняття №9. Заняття №10. Заняття №11. Заняття №12. Заняття №13. Заняття №14. Заняття №15. Заключне слово...

Левчук Л. Т. Естетика: Предмет естетики: історія і теорія проблеми. Предмет естетики: проблема термінології. Предмет естетики: становлення проблематики науки. Естетика як самостійна наука. Естетика в структурі міжпредметних зв'язків. Естетична діяльність та її форми. Творчий потенціал людської праці. Людина і суспільні відносини як об'єкти естетичної діяльності. З. Природа в структурі естетичної діяльності. Естетична діяльність і мистецтво. Структура естетичної свідомості. Естетичне почуття. Естетичний смак. Естетичний ідеал. Естетичні погляди і теорії. Основні естетичні категорії. Категорії "гармонія" і "міра". Категорії "прекрасне" і "потворне". Категорії "піднесене", "героїчне", "низьке"...
Комова М.В. Складання ділових документів: Стилі сучасної української мови. Мовна норма. Загальна характеристика функціональних стилів. Науковий стиль. Офіційно-діловий стиль. Жанроструктурні різновиди офіційно-ділового стилю. Специфіка мовних засобів офіційно-ділового стилю. Публіцистичний стиль. Художній стиль. Розмовний стиль. Лексичні засоби стилістики ділових та інформаційних документів. Основні типи лексики за формою Вживання в системі функціональних систем. Стилістичні опозиції в лексичній системі мови. Сполучуваність слова. Багатозначність. Тропи. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми. Іншомовні слова. Неологізми. Застарілалексика. Діалектизми. Жаргонізми. Тірофесіоналізми. Терміни. Морфологічні засоби стилістики ділових та інформаційних документів...
Академічне релігієзнавство / За ред. А. Колодного: Релігієзнавство - специфічна сфера гуманітарного знання. Релігієзнавство як наука. Предмет і об'єкт релігієзнавства. Структурні поділи і особливості релігієзнавства. Понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства. Герменевтичний аспект релігієзнавства. Релігієзнавство і теологія. Принципи академічного релігієзнавства. Принципи релігієзнавчих досліджень як гносеологічні феномени. Принцип об'єктивності. Принцип історизму. Принципи дуальності і загальнолюдськості. Зміна парадигм методологічного мислення в релігієзнавстві. Релігія як предмет наукового дослідження. Зародки науки про релігію. Вчення про релігію епохи середніх віків і Нового часу. Становлення релігієзнавства як галузі наукового знання...
Освітні технології / За ред. О. М. Пєхоти: Технологічний підхід в освіті. Особистісно орієнтована освіта і технології. Вальдорфська педагогіка. Технологія саморозвитку. Технологія організації групової навчальної діяльності школярів. Технології розвивального навчання. Технології формування творчої особистості. Технологія навчання як дослідження. Проектна технологія. Нові інформаційні технології навчання. Технологія колективного творчого виховання. Педагогічна технологія "створення ситуації успіху". Сугестивна технологія. Аналіз образу - персонажа епічного твору: педагогічна технологія. Індивідуальність учителя і освітні технології...

ГИЛЯРОВ-ПЛАТОНОВ Никита Петрович

[23 мая (4 июня) 1824, Коломна Московской губ. - 13 (25) октября 1887, Петербург, похоронен в Москве] - русский публицист, философ. Родился в семье приходского священника П. М. Никитского. Фамилию Гиляров (от лат. hilaris - веселый) получил в Коломенском духовном училище, где обучался в 1831 - 38, приставки Платонов удостоен в Московской духовной академии при получении стипендии митрополита Платона (Левшина). Окончив Московскую духовную семинарию и Московскую духовную академию (1848), защитил в 1850 магистерскую диссертацию "О потребности вочеловечения Сына Божия для спасения рода человеческого" (опубл. 1855) и оставлен бакалавром по классу библейской герменевтики и учения о вероисповеданиях, ересях и расколах; затем профессор церковной археологии и истории раскола в России. В 1855 под давлением митрополита Филарета (Дроздова) вынужден подать прошение об отставке и увольнении из духовного звания за "либерально-светское направление" в интерпретации раскола. В 1856 - 62 - цензор Московского цензурного комитета, в 1862 - 63 - чиновник особых поручений при министре народного просвещения, в 1863 - 67 - управляющий Московской синодальной типографией. В 1850-е гг. сблизился с кружком московских славянофилов, особенно с А. С. Хомяковым, после смерти которого участвовал в подготовке его первого собрания сочинений, перевел на русский язык ряд его изданных за рубежом работ. Сотрудничал в славянофильских изданиях "Русская беседа", "Русь", "День", "Москва", а также во многих других периодических изданиях ("Православный собеседник", "Русский архив", "Русский вестник" и др.). С 1867 до самой смерти являлся издателем и редактором московской ежедневной газеты "Современные известия", на страницах которой постоянно выступал по вопросам церковной и общественной жизни. В 1883 - 84 издавал еженедельник "Радуга".
Основное философское сочинение, посвященное критическому анализу онтологии Гегеля, было написано в 1846. Первая часть опубликована под названием "Рационалистическое движение философии новых времен" ("Русская беседа", 1859, № 3); другая часть, содержащая перевод 1-й главы "Феноменологии духа", издана под названием "Онтология Гегеля" посмертно ("Вопросы философии и психологии", 1891, кн. 8 - -I1). В системе Гегеля, самой полной и последовательной в истории европейской философии, Гиляров-Платонов видит логическое завершение западноевропейской философии, выбравшей рационалистическое направление. Односторонность западной философии заключается в том, что она не приняла во внимание наличие такого способа человеческого познания, как целостный ум, который, в отличие от формальной силы - разума, представляет, собой тот интеллектуальный центр тяготения, "около которого само собою сжимается в единство все разнообразие приобретенной материи знания" (Сб. соч., 1899, т. 1, с. 322). Крах абсолютного рационализма гегелевской системы закономерен и обусловливает последующее господство отрицательных направлений: материализма в теоретической и "инстинктуализма" в практической философии. В работе "Откуда нигилизм?" выступил против нигилистической критики "предрассудков" - "суждений, принятых без достаточного основания" ("Русь", 1884, № 24, отд. изд. 1904). Гиляров-Платонов полагал, что определяемым т. о. предрассудком может быть названа любая система убеждений, в т. ч. и мировоззрение нигилистов, но "предрассудки", освященные исторической традицией, обладают нравствснньм преимуществом над воззрениями и идеями более позднего происхождения. Гиляров-Платонов разрабатывал также собственную экономическую теорию ("Основные начала экономии", 1889), занимался исследованиями в области славянского языкознания ("Экскурсия в русскую грамматику", 1904). Соч.: Из пережитого, ч. 1 - 2. M., 1886; Вопросы веры и Церкви. Сб. статей 1868-1887 гг., т. 1-2. М" 1905-06. Лит.: Шаховской ff. В. Памяти Н. П. Гилярова-Платонова. Ревель, 1893; Неопознанный гений. Памяти Никиты Петровича ГиляроваПлатонова, сост. С. Ф. Шарапов. М., 1903.
Б. В. Межуев