Веб-бібліотека

Бедь В. В. Юридична психологія:

Предмет, завдання і система юридичної психології. Предмет і завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Система юридичної психології. Методологічні основи і методи юридичної психології. Методологічні принципи в юридичній психології. Методи пізнання в юридичній психології. Методи психологічного впливу на особистість. Загальнопсихологічні та соціально-психологічні основи в юридичній психології. Поняття про психіку і свідомість особистості. Психічні процеси. Психічні властивості особистості. Психічні стани особистості. Соціально-психологічні аспекти юридичної діяльності. Правова психологія. Правова соціалізація. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості...

Масляк П.О. Рекреаційна географія: Методологічні засади рекреаційної географії. Рекреаційна географія як наука. Об'єкт і предмет рекреаційної географії. Завдання, методи дослідження рекреаційної географії, зв'язок з іншими науками. Основні поняття рекреаційної географії. Теоретична база рекреаційної географії. Аксіоми. Теорії, які використовує рекреаційна географія. Закономірності та принципи рекреаційної географії. Районування в рекреаційній географії. Загальні засади районування. Рекреаційне районування. Рекреаційне районування світу та України. Територіальні рекреаційні системи. Системи і комплекси. Територіальні рекреаційні системи. Територіальні рекреаційні системи України і світу. Рекреаційні умови і ресурси. Поняття про географічні умови і ресурси...

ГЕРМЕНЕВТИКА

(от греч. hermeneutikos - разъясняющий, истолковывающий) - теория и метод интерпретации человеческого действия и памятников прошлого, первоначальный смысл которых неясен вследствие их древности или неполной сохранности. Этот термин происходит от понятия, служащего интерпретации библейских текстов. Применительно к Библии герменевтика означает выявление чувственно-буквального, отвлеченно-нравоучительного и идеально-мистического смыслов текста. Вильгельм Дильтей использовал этот термин по отношению к методу "культурных наук", т. е. к субъектам, которые устанавливают "общее понимание" между создателем и толкователем. Ганс Георг Гадамер пытался утвердить свою "феноменологическую герменевтику", взывая к идее герменевтического круга - способности человека распознавать и обобщать определенные представления только на основе интерпретации его отдельных случаев, а понять определенное действие или памятник - лишь посредством обращения к создавшему их "мировоззрению". Самая последняя по времени герменевтика, разработанная Рикером, сосредоточилась на литературно-критическом понимании: текст находится в ключевом положении посредника традиции, уникальности и "Я". Подобные возможности были открыты Юргеном Хабермасом в его "критической герменевтике" - попытке проиллюстрировать, что всякое толкование должно брать те стороны в коммуникации, которые искажены властными отношениями. Источ.: Атеистический словарь. М., 1986; Большой толковый социологический словарь. Т. 1 (А - О). М., 1999.


© 2009-2020  lib.ltd.ua