Веб-бібліотека - головна сторінка


Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності:

Специфіка науково-дослідницької діяльності. Наука як сфера людської діяльності. Поняття про науку. Наукова комунікація. Наукова школа. Науково-дослідницька діяльність студентів. Підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів. Докторантура. Аспірантура. Здобувачі наукового ступеня, які працюють над дисертаціями поза докторантурою або аспірантурою. Психологія і технологія наукової творчості. Організація творчої діяльності. Психологія наукової творчості. Робочий день науковця. Робоче місце науковця. Оргтехніка, технічні засоби наукової діяльності. Ділове спілкування. Ділове листування. Ділова розмова по телефону. Особистий архів (бібліотека) здобувача...

Геврик Є. О. Охорона праці: Соціально-економічні, правові та організаційні питання охорони праці. Основні правові та нормативні положення про охорону праці. Основні законодавчі акти. Гарантії прав громадян на працю, на відпочинок, охорону здоров'я та на охорону праці. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці. Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці. Організація охорони праці на підприємстві. У правління охороною праці. Основні принципи управління охороною праці. Функції управління охороною праці. Організація управління охороною праці. Організація навчання з охорони праці. Виробничий травматизм та захворюваність. Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання...

ГЕРДЕР Иоганн Готфрид

(1744 - 1803) - нем. философ-просветитель, эстетик, писатель, участник движения "Буря и натиск", выросшего на почве нем. Просвещения, друг Гёте. Систематического изложения эстетики не оставил, но в ряде работ сформулировал нек-рые основополагающие идеи в этой области. Г. внес в эстетику дух историзма, рассматривая иск-во в тесной связи с породившей его эпохой, жизнью народа и его мифологией. Впервые это было сделано в работе "Критические леса" (1769), представляющей собой отклик Г. на дискуссию между Винкельмаяом и Лессингом по поводу скульптурной группы "Лаокоон". Здесь же Г. показал специфику худож. литературы как иск-ва, основанного на условных знаках, созданных человеком (в отличие от живописи, знаки к-рой взяты из жизни) . Одним из первых Г. обосновал естественное происхождение языка путем межличностного и социального общения, определил красоту как "чувственный феномен истины". Выявляя специфику иск-ва, Г. отмечал неповторимую индивидуальность худож. образа: в драме всегда предстает "этот" человек. Шекспира он считал величайшим мастером иск-ва, раскрывающего человеческую индивидуальность. Г. привлек внимание образованной публики к народному творчеству, ввел понятие "народная песнь", трактуя его предельно широко: и как произв. глубокой старины, и как совр. фольклор, и как поэзию, доступную народу. Он был одним из первых собирателей фольклора. В работе "Каллигона" (1800) выступил с критикой эстетики Канта, обнаружив, однако, недостаточно глубокое ее понимание. Эстетические воззрения изложены также в таких его работах, как "Исследование о происхождении языка" (1772), "Пластика" (1773) и др.