Веб-бібліотека - головна сторінка


Курило Т.В. Митне право України:

Загальні положення митного права. Історичний розвиток митного права в Україні. Митна політика України. Митні органи України. Тарифне та нетарифне регулювання в митному праві. Митні платежі. Митна вартість товарів та методи її визначення. Митні режими. Поняття та зміст митного режиму. Характеристика митних режимів. Митне оформлення та декларування товарів. Класифікація товарів при митному оформленні. Документи для проведення митного оформлення. Вантажна митна декларація (ВМД). Основні етапи митного оформлення товарів. Декларування товарів. Діяльність митного брокера. Товари, які не підлягають пропуску через митний кордон України. Митне оформлення зовнішньоекономічних операцій. Контракт як документ необхідний для митного оформлення вантажів...

Історія української літератури. XX століття / За ред. В. Г. Дончика: Літературно-мистецьке життя. Художній процес. 60-ті - 90-ті роки. Поезія. Василь Мисик. Леонід Первомайський. Андрій Малишко. Дмитро Павличко. Ліна Костенко. Василь Симоненко. Микола Вінграновський. Іван Драч. Борис Олійник. Павло Мовчан. Борис Нечерда. Ірина Жиленко. Леонід Талалай. Володимир Забаштанський. Володимир Базилевський. Василь Голобородько. Василь Стус. Ігор Калинець. Іван Світличний. Василь Барка. Поезія діаспори ("нью-йоркська група" та інші). Емма Андієвська. Олег Зуєвський. Остап Тарнавський. ПРОЗА. Публіцистика. Олесь Гончар. Михайло Стельмах. Ірина Вільде. Григорій Тютюнник. Анатолій Дімаров. Павло Загребельний. Юрій Мушкетик. Іван Чендей. Василь Земляк...
Турковский О. Л. Организация продажи непродовольственных товаров: Построение и размещение розничной торговой сети. Торговое предприятие - основное звено розничной торговли. Понятие и функции розничных торговых предприятий. Виды розничной торговой сети. Типизация розничной торговой сети. Специализация розничной торговой сети. Развитие и размещение розничной торговой сети. Задачи и перспективы развития розничной торговой сети. Плановый характер размещения розничной торговой сети. Основные показатели, характеризующие розничную торговую I сеть. Размещение торговой сети в городах. Устройство и планировка розничных торговых предприятий. Виды торговых зданий и помещений. Проектирование торговых зданий. Планировка и технико-экономические расчеты площади магазина...
Пашутинський Є.К. Діловодство кадрової служби: Основна організаційна документація. Штатний розпис. Правила внутрішнього трудового розпорядку. Положення про структурний підрозділ. Колективний договір. Трудовий договір. Посадова інструкція. Документація з особового складу. Розпорядчі документи з особового складу. Прийняття на роботу. Переведення на іншу роботу. Звільнення працівників. Надання відпусток. Відрядження. Заохочення. Стягнення. Матеріальна відповідальність. Трудова книжка. Облік кадрів. Особова картка. Особова справа. Табельний облік робочого часу. Охорона праці. Організація охорони праці. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій. Зберігання кадрової документації...
Свинко Й. М., Сивий М. Я. Геологія: Загальна геологія. Основні відомості про Землю. Сучасні уявлення про Землю. Земля - планета Сонячної системи. Походження Землі. Будова й фізичні властивості Землі. Мінерали - складова земної кори. Хімічний склад земної кори. Кристалографічні властивості та форми мінералів у природі. Діагностичні ознаки мінералів. Найпоширеніші мінерали. Процеси зовнішньої і внутрішньої геодинаміки. Магматизм. Магма й утворення магматичних порід. Інтрузивний магматизм. Ефузивний магматизм. Класифікація магматичних гірських порід. Вивітрювання порід (гіпергенез). Фізичне вивітрювання. Хімічне вивітрювання. Продукти вивітрювання. Робота вітру. Вітри й вітрові процеси. Руйнівна робота вітру. Транспортна діяльність вітру. Акумулятивна робота вітру...
Соціальна робота: технологічний аспект / За ред. А.Й. Капської: Теоретичні основи соціальної роботи. Соціальна робота як практична діяльність. Взаємозв'язок соціальної політики і соціальної роботи. Соціальна робота як вид професійної діяльності. Об'єкти і суб'єкти соціальної роботи. Функції, структура, рівні соціальної роботи. Принципи соціальної роботи. Професійна компетентність спеціаліста соціальної роботи. Професійна компетентність соціального працівника. Методи соціальної роботи. Організаційні форми соціальної роботи. Технологізація соціальної роботи як умова її оптимізації. Технології соціальної роботи: сутність, специфіка, класифікації. Діагностика соціальної роботи як умова успішного її прогнозування. Експертиза й оцінка ефективності соціальної роботи...

Гераклит Гераклит

(ок. 520-ок. 460 до н.э.) был родом из Эфеса - города на западном побережье Малой Азии. Происходил из аристократической древнегреческой семьи. Враждебно относился к демократии и полагал, что власть должна принадлежать меньшинству "лучших", так как "наилучшие одно предпочитают всему: вечную славу [всему тленному]. Толпа же набивает свое брюхо, подобно скоту" {Маковельский А.О. Досократики. Казань., 1914. Ч. 1. С. 162]. Однако аристократизм Гераклита имел больше духовный, чем политический оттенок. Ему принадлежит труд "О природе", из которого дошло только 130 отрывков. Это сочинение написано образно, сжато, но трудным языком, часто непонятным (поэтому Гераклита прозвали "темным").
Первоначалом всего сущего Гераклит считает огонь. Сохранился фрагмент, в котором он пишет: "Этот космос, один и тот же для всего сущего, не создал никто из богов и никто из людей, но он всегда был, есть и будет вечно живым огнем, мерами загорающимся и мерами потухающим". В другом фрагменте он пишет об изменениях этого вечно живого огня: "Все обменивается на огонь и огонь на все, как золото на товары и товары на золото". Те изменения, которые происходят в направлении: земля - вода - воздух - огонь, называются Гераклитом путем вверх, а те, которые идут в обратном порядке, - путем вниз.
Гераклит высказал мысль о переходе явлений в свою противоположность: "Одно и то же в нас - живое и мертвое, бодрствующее и спящее, молодое и старое. Ведь это, изменившись, есть то, и обратно, то, изменившись, есть это". "Холодное теплеет, теплое холодеет, влажное высыхает, сухое увлажняется". "Враждующееся соединяется, из расходящихся - прекраснейшая гармония, и все происходит через борьбу". Всякое явление для Гераклита составлено из противоположных начал. Эти противоположности находятся в состоянии борьбы: "Война есть отец всего и мать всего; одним она определила быть богами, другим людьми; одних она сделала рабами, других свободными". "Следует знать, что война всеобща, и правда - борьба, и все происходит через борьбу и по необходимости".
Концепция Гераклита - это универсальность изменения, его всеобщности. Ему приписывают слова: "все течет". Подлинные его слова следующие: "В одну и ту же реку нельзя войти дважды".
Признавая главной характеристикой мира борьбу противоположностей, Гераклит одновременно полагает, что противоположности, переходя друг в друга, сохраняют общую для обеих тождественную основу, т.е. он выдвигает идею о тождестве противоположностей. Выступая против тех, кто не понимает единства противоположностей, он пишет: "Они не понимают, как расходящееся согласуется с собой. Оно есть возвращающаяся к себе гармония подобно тому, как наблюдается у лука и лиры".
Закон бытия у Гераклита - "всеобщий логос", который лежит в основе борьбы противоположностей, их единства и тождества.
Постоянный процесс изменения, процесс движения, а также переход противоположностей друг в друга связаны с относительностью качеств вещей. Так, Гераклит приводит примеры, когда морская вода может выступать и как чистейшая, и как грязнейшая: "Для рыб она питательна и спасительна, людям же негодна для питья и пагубна". В 62-м фрагменте он пишет: "Бессмертные смертны, смертные же бессмертны: жизнь одних есть смерть других и смерть одних есть жизнь других".
Большое место в своем трактате отводит Гераклит вопросам познания. По его мнению, истинную природу вещей нельзя познать простым накоплением знаний. "Многознание не научает уму. Ибо, в противном случае, оно научило бы Гесиода и Пифагора, а также Ксенофана и Гекатея". По Гераклиту, познание осуществляется через чувства, но последние не могут дать истинного знания, которое приобретается только мышлением. Для Гераклита чувства и разум в познании тесно связаны: "Я предпочитаю то, что можно увидеть, услышать и изучить". В 107-м фрагменте он подчеркивает: "Плохие свидетели глаза и уши у людей, которые имеют грубые души".
В литературе Гераклит изображается нелюдимым мыслителем с аристократическим образом мыслей. Диоген Лаэртский пишет в своем труде "О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов": "Был он высокоумен и надменен превыше всякого... Возненавидев людей, он удалился и жил в горах, кормясь быльем и травами". Но эти расхожие мнения историков не согласуются с основополагающими идеями Гераклита, которые предвосхитили многие дальнейшие философские концепции и прежде всего диалектику Гегеля.