Веб-бібліотека - головна сторінка


Коновалова В. О., Шепітько В. Ю. Юридична психологія: Академічний курс:

Вступ до юридичної психології. Юридична психологія як наука. Предмет юридичної психології. Система юридичної психології. Зв'язок юридичної психології з іншими науками. Методи юридичної психології. Пізнавальна функція методів юридичної психології. Система методів юридичної психології. Використання методу тестування в юридичній практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Історія юридичної психології. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток і становлення юридичної психології. Природничонаукові основи юридичної психології. Психологічний аналіз діяльності людини. Емоційно-вольові процеси і стани...

Карпіловська С.Я. та ін. Основи професіографії: Теоретичні основи професіографії. Професіографія та її місце в системі професійної орієнтації населення. Класифікація професій. Методичні основи професіографії. Методи професіографії. Опитувальні листи для виявлення професійно важливих якостей спеціалістів. Професії типу "людина - людина". Загальна характеристика типу професій. Професіограма контролеракасира. Професіограма медсестри широкого профілю. Професіограма вихователя дитячого садка. Професії типу "людина - техніка". Загальна характеристика типу професій. Професіограма наладчика. Професіограма водія (на матеріалі дослідження праці водія міського транспорту). Професіограма токаря...
Греченко В. А. та ін. Історія світової та української культури: Феномен культури. Історія світової культури. Культура первісного суспільства. Культура цивілізацій Стародавнього Сходу. Антична культура. Культура Середньовіччя: Європа, Візантія, ісламський світ. Культура Відродження і Реформації. Культура Нового часу. Європейська культура XIX ст. Культура XX ст. Історія української культури. Культура на українських землях у найдавніші часи. Культура Київської Русі. Культура України у XIV - першій половині XVII ст. Розвиток культури у другій половині XVII - XVIII ст. Українське національно-культурне відродження (кінець XVIII- початок XX ст.). Новітня українська культура...
Макогон Ю.В., Яценко А.Б. Митна справа: Митна справа як важлива складова зовнішньоекономічної політики України. Система методів державного регулювання зовнішньої торгівлі. Вплив митного регулювання на економіку країни. Алгоритм оцінки ефективності використання митно-тарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Митна справа в Україні. Організація митної справи в Україні. Функції митної служби. Органи державного регулювання митною справою. Діяльність митних органів України на сучасному етапі. Контрольні питання:. Митний тариф як інструмент економічної політики держави. Зміст і функції митних тарифів. Структура Митного тарифу України. Види мита. Застосування ставок мита. Аналіз використання тарифних методів регулювання в Україні...
Нісімчук А. С. Педагогіка: Формування бакалаврів-професіоналів. Педагогіка та педагогічна технологія. Педагогіка та технологія освіти. Технологія формування особистості. Інтенсивні освітні технології. Особистісно орієнтовані технології. Теоретичні основи педагогічної технології. Технологія навчально-пізнавальної діяльності. Дефініції та структура технології навчання. Закономірності та принципи технології навчання. Зміст освіти в національній школі України. Методи навчання у сучасній педагогічній технології. Форми навчання у педагогічній технології. Технологія виховання. Технологія виховання: основні етапи реалізації. Закономірності та принципи технології виховання. Методи виховання у педагогічній технології. Технологія інтелектуальної підготовки бакалавра...
Фіцула М.М. Педагогіка: Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Предмет і основні категорії педагогіки. Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками. Завдання педагогіки. Напрями, течії зарубіжної педагогіки. Логіка і методика педагогічних досліджень. Наукові дослідження - шлях до розв'язання проблем педагогіки. Методологія педагогіки. Методи науково-педагогічного дослідження. Етапи педагогічного дослідження. Розвиток, виховання і формування особистості. Процес розвитку і формування особистості. Спадковість і розвиток. Вплив середовища на розвиток і формування особистості. Розвиток і виховання. Діяльність як чинник розвитку особистості. Зарубіжні теорії розвитку особистості...
Афанасьєв І. Діловий етикет. Етика ділового спілкування: Що таке етикет і протокол. Основи етикету. Знайомство. У гостях. Після того, як вас відрекомендували. Вітання. На вулиці. У приміщенні. Як відповідати на вітання. Звертання. Вживання титулів і звань при звертанні. "Ви" і "ти". Прощання. Візит у гості. Як приймати і як відхиляти запрошення. Коли йдете в гості. Коли і як приходити. У гостях. Коли і як іти. Прийом гостей. Незвані гості. Як запрошувати гостей. Підготовка до прийому гостей. Як зустрічати гостей. Як розмістити гостей. Проведення застілля. Правила поведінки за столом. Як сідати за стіл. Я[о робити із серветкою. Як їсти і користуватися столовими приборами. Як розливати алкогольні напої. Коли і як слід цокатися чарками...
Локазюк В. М. Мікропроцесори та мікроЕОМ у виробничих системах: Функціонування, проектування та архітектура мікропроцесорних пристроїв і систем. Загальні відомості про мікропроцесорну техніку. Основні поняття та визначення мікропроцесорної техніки. Класифікація мікропроцесорів та їх основні параметри. Вибір мікропроцесорного комплекту для проектування обчислювальних пристроїв і систем. Загальні питання організації та функціонування мікропроцесорних пристроїв і систем. Структура мікропроцесорних пристроїв і систем. Інтерфейси мікропроцесорних пристроїв і систем. Керування роботою мікропроцесорних пристроїв (систем). Адресний простір. Механізм та способи адресації. Формалізація процесу проектування мікропроцесорних пристроїв і систем...
Основи митної справи / За ред. П.В. Пашка: Митна справа в Україні. Історія розвитку митної справи в Україні та створення митних органів. Перші відомості про мито на території сучасної України. Митні порядки на Запорізькій Січі та у гетьманській Україні. Україна в складі Російської імперії. Митна справа в Україні на початку XX ст. Поняття "митна справа". Органи державного регулювання митної справи. Структура митних органів України. Завдання митних органів. Роль та місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі. Взаємовідносини митних органів України з іншими органами та особами. Завдання для перевірки знань. Митний контроль. Організація митного контролю. Здійснення митного контролю товарів і предметів, транспортних засобів...
Кислюк К. В., Кучер О. М. Релігієзнавство: Релігія як духовний феномен людства. Сутність і складові частини релігії. Феномен релігійної свідомості. Основні теорії походження релігії. Функції релігії. Класифікація релігій. Релігієзнавство як галузь наукового знання. Предмет і структура релігієзнавства. Релігієзнавство та богослов'я (теологія). Філософія релігії. Соціологія релігії. Психологія релігії. Географія релігії. Історія релігії. Феноменологія релігії. Первісні форми релігії. Особливості первісних форм релігії. Фетишизм. Тотемізм. Анімізм. Племінні культи. Магія. Табу. Шаманізм. Етнічні і регіональні релігії. Особливості первісних форм релігії. Іудаїзм: історія, віровчення, культ. Зороастризм: звичаї і вірування. Індуїзм - релігія давньої і сучасної Індії...
Калакура Я.С. Архівознавство: Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкти і методи архівознавства. Джерельна база та історіографія архівознавства. Місце і роль архівознавства у підготовці фахівців. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви адміністративних та судових установ литовсько-польської доби (15 ст. - 1-а половина 17 ст.). Архіви центральних установ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Литовська та Коронна метрики. Волинська метрика. Архіви судових установ. Магістратські архіви. Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина 17-18 ст.). Український державний архів 17 ст...

Чапка М. Психологічні засади підготовки менеджера:

Соціальні і психологічні проблеми менеджменту. Актуальність і ступінь розробленості проблеми. Методологічні основи професіографічного дослідження підготовки менеджерських кадрів. Психологія управління і психологія менеджера. Проблеми психології управління в період трансформації суспільства. Психологічний образ польського менеджера. Методика дослідження ключових диспозицій сучасного польського менеджера. Питання добору кадрів у сфері менеджменту і психологія управління. Стрес як негативний чинник професійної діяльності менеджера. Робота менеджера в бізнесових організаціях. Проблеми психології управління в період трансформації суспільства. Управління, керування, організація...

ГЕНДЕРНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ

(Gender Studies). В современной истории Западной Европы и Северной Америки женское движение и феминизм развивались как череда сменявших друг друга волн. В так называемой "большой волне" первой четверти двадцатого века, толчок которой был задан уже политическими революциями конца XVIII-XIX веков, борьба шла прежде всего за равноправие полов, т.е. за равный доступ женщин к сфере общественной деятельности: за право равного участия в политической жизни (и в первую очередь, активное и пассивное избирательное право), за доступ к институтам преподавания и образования (прежде всего, к университетам, к системе профессионального обучения). Однако, хотя требования устроения отношений между полами на принципах справедливости и равноправия, на первый взгляд, логичным образом вытекали из современных правовых и общественных теорий, их подлинное, не ограниченное формальным уравниванием, осуществление натолкнулось на чрезвычайно активное сопротивление, преодолеть которое в этот период не удалось.
Порожденная данной ситуацией неудовлетворенность послужила началом второй волны женского движения, которая приходится приблизительно на 60-е годы XX в. Ее развертывание шло в несколько ином направлении. Речь теперь велась не столько о проведении в жизнь политических и социальных прав, сколько об углублении понимания того, каким именно образом иерархическая половая структура закрепляется в глубинных структурах культуры и общества, в научных дискурсах, в религиозных представлениях, в навыках восприятия и ощущениях. В русле этой проблематики и возникла такая дисциплина как Г.и.
Г.и. имеют своей целью систематическое исследование категории пола как комплекса, включающего в себя половую идентичность и половое различие, отношения между полами, половой порядок, а также его конституирование в различных областях общественной жизни и в научных дискурсах. Г.и. - молодая дисциплина, которую по праву можно считать одной из динамично развивающихся областей современного социокультурного знания.
Главными теоретическими источниками Г.и. являются прежде всего либеральная мысль, социалистическая традиция в общественной мысли и психоанализ. Из дискурса Просвещения и либерализма Г.и. заимствовали представления об эмансипации, равенстве, автономии, прогрессе и т.п.; из научного социализма и марксизма - подход к осмыслению отношений между полами как особого социального механизма господства и эксплуатации; значимость же психоанализа для Г.и. определяется тем обстоятельством, что это одна из немногих теорий, в которых тематизируется социальное и культурное конституирование пола и половой идентичности. В настоящее время тесные отношения сложились у Г.и. с постструктурализмом, и соответственно, с деконструкцией, а также другими новыми теоретическими течениями (например, с cultural studies). Вместе с тем Г.и. нельзя полностью свести ни к этим, ни к каким-либо другим подходам; вид и интенсивность взаимодействия с ними также могут сильно варьироваться. В общем и целом, Г.и. не являются единым учением, доктриной или системой. Скрепляющим стержнем здесь выступает только категория пола ("гендер") и заинтересованность в изменении полового устройства общества в сторону большей справедливости и равенства в отношениях между полами и большего пространства развертывания индивидуальных половых идентификаций.
Проблематика Г.и. приобретает теоретическое и в строгом смысле философское измерение постольку, поскольку помимо изменения деиствительности предметом дискуссии становятся и сами понятия, в которых действительность осмысливается. Западная традиция не только отстраняла женщину от формирования общественной и политической действительности, но и закрывала ей доступ к институциональным формам понятийного и теоретического созидания. Способы вопрошания, умозаключания и интерпретации во всех областях знания были одностронне ориентированы исключительно на самоосмысление и миропонимание мужчины: в этом проявился характерный для данной традиции "андроцентризм" со свойственной ему перспективой жесткого полового разделения (прежде всего, в сфере общественного производства). Эта перспектива, находясь в явном противоречии с перспективой женщины, считалась тем не менее единственной и образцовой, что, разумеется, не могло не иметь определенных последствий. В этой связи следует остановиться на двух моментах, имевших в философском плане фундаментальное значение.
Первый момент. Моделью и масштабом для таких понятий или идей, как "человек", "человеческое бытие", "идентичность", "субъект мышления и действия" служило исключительно существование мужчины.
Конфронтация феминизма с традиционной западной философией начинается с критики "человеческого начала" как нейтрального и универсального понятия. Применимая к самым разным контекстам, подтверждаемая бесчисленными примерами, эта критика сводится, по существу, к констатации того факта, что позиции философского дискурса, которые на первый взгляд отсылают к нейтральному в половом отношении понятию "человеческого", на самом деле скрывают мужские перспективы и интересы. Другими словами, понятие "человек" либо вообще не включало в себя такое содержание как человек-женщина, либо подразумевало его как нечто вторичное. Множество примеров из разных эпох - от начал западного мышления до наших дней, от теории Аристотеля, приписывавшего зачатие ребенка женского пола неблагоприятному стечению обстоятельств, до Лакана, противопоставлявшего женское как "не-все", "не-всё" ("pas-tout") мужскому "все", "всё", - свидетельствуют о том, что женщина не противопоставляется мужчине как "Б" противопоставляется "А", т.е. что мужчина и женщина не схватываются одновременно общим понятием "человек". Отношение полов это не отношение двух противоположно заряженных частиц или двух полюсов: мужчина есть одновременно и позитивный полюс, и целое. "Человеческое" означает мужское, "мужчина определяет женщину не как таковую, а в отношении к самому себе; она не рассматривается как автономное существо" (Симона де Бовуар). Перед нами, говоря словами Деррида, "фалло-центрическая система репрезентации". Поскольку репрезентация пола осуществляется всегда в рамках бинарной оппозиции, постольку один из членов этой оппозиции выступает не иначе как отрицание, негация другого члена, а значит - как отсутствие или недостаток. В результате "телесная специфика женщины получает определение и понимается только в известном отношении ее к специфике мужчины - как ее противоположность, дубликат или дополнение" (Элизабет Гроц).
Второй момент. Понятия "общественного" и "политического" формировались без учета отношений между полами. Андроцентрическому представлению о распределении половых ролей соответствует исключение взаимоотношений между полами из общественно-политической сферы. Способ регулирования отношений между полами (а так же между поколениями) понимался в западной интеллектуальной традиции не как часть общественного порядка, а как природная данность. При этом линия, отделяющая общественный порядок от натурального порядка проходит между тем, что может считаться результатом или целью индивидуальной или общественной деятельности, и тем, что не охватывается человеческим волением и действием, и соответственно, историческим изменением. Исключение полового порядка (как и исключение женщины) из общественного-культурной сферы и переподчинение его порядку природы придает категории "пол" и отношениям между полами качество неизменности и устойчивости, защищая их тем самым от оценки с точки зрения справедливости или "хорошей жизни". В результате выдвигается следующий постулат: не общественный порядок, который может быть изменен и который вообще есть продукт человеческой деятельности, детерминирует привилегированное положение мужчины и второстепенную роль женщин, а анатомия, "раз и навсегда данная человеку, - вот что определяет его судьбу" (Фрейд).
Одной из главных задач Г.и. применительно к проблемам половой идентичности и отношений между полами является борьба с ложным представлением о них как о "натуральных". В противовес этой позиции теоретики Г.и. показывают, что отношения между мужчиной и женщиной составляют сердцевину любой социальной системы - наряду с классовыми и межпоколенческими отношениями, отношениями между общественными слоями, отношениями способа производства, и наконец, наряду с отношением человека к природе.
Категория пола, уже признанная в качестве отправного пункта общественных и культурологических исследований, тем не менее еще не разработана окончательно. Для современных Г.и. важнейшим является вопрос о том, что и как порождает дихотомию природного и общественного/культурного или - в нашем контексте - саму категорию культуры. Чтобы ответить на этот вопрос, следует рассматривать пол в контексте не только социального, но и символического конструирования. Основу полового порядка составляет символический договор, аналогичный общественному договору как фундаменту социального порядка. Символический договор есть такой вид общественного договора, который регулирует не порядок производства материальных благ, а порядок воспроизводства, выживания рода, жизни и смерти, тела, пола и символа (Кристева).
К предметам культурного или символического конструирования наряду с телом относятся также системы представления и значения - язык, искусство/литература, религия и философия - то есть именно те сферы, которые не попадают в центр внимания теории социального устройства, ориентированной на категории права, экономики и политики. Неслучайно и то, что это те самые области, которые в материалистической перспективе интерпретируются как "надстройка". Они имеют чрезвычайно большое значение для понимания и объяснения отношения между полами. Подобное расширение перспективы за счет включения в нее культурного или символического измерения относится к числу фундаментальных познавательных задач, вставших перед Г.и. в последние годы. Применительно к различным (но одинаково релевантным по отношению к культурно-символическому конструированию) областям - от философии, религиоведения и до теории кино - задается один и тот же вопрос: каким образом в таких разных дискурсивных образованиях осуществляется постоянное производство пола и полового различия как различия дуального и полярного.
Корнелия Клингер (Вена)
M.Mead. Male and Female. The Study of Sexes in Changing World. N.Y., 1949; G.Lloyd. The Man of Reason. &Male& and &Female& in Western Philosophy. L., 1984; C.Honneger.Die Ordnung der Geschlechter. Die Wissenschaften vom Menschen und das Weib, 1996.