Веб-бібліотека - головна сторінка


Москаленко А. З. Теорія журналістики:

Предмет і завдання курсу. Поняття «журналістика». Університетська підготовка журналістів. Нова журналістська формація. Журналістика як мистецтво і як наука. Інформаційний підхід у журналістиці. Суспільство і соціальна інформація. Відкритість інформаційного простору. Основні принципи інформаційних відносин. Доступ до інформації. Види інформації. Правила передачі інформації. Нормативна база діяльності преси. Свобода преси. Правові основи функціонування ЗМІ. Законодавче забезпечення захисту інформаційного простору. Норми професійної етики журналіста. Результативність журналістської діяльності. Функції як результат поєднання мети та засобів її досягнення. Принципи журналістики як основа ефективного функціонування ЗМІ...

Сокол Т. Г. Основи туристичної діяльності: Історія розвитку світового туризму. Періодизація історії туризму. Подорожі та мандрівки в епоху стародавнього світу. Подорожі епохи середньовіччя. Подорожі й туризм у XVII-XVIII ст. Туризм XIX - початку XX ст. Сучасний світовий туризм. Міжнародне туристичне співробітництво. Світові туристичні регіони. Історія туризму в Україні. Мандрівництво як джерело зародження туризму в Україні. Український туризм у XIX - першій половині XX ст. Зародження організованих форм. Туризм в Україні в 70-80-ті роки XX ст. Туризм в Україні на сучасному етапі. Теорія туристичної діяльності. Культурно-історичне та соціально-економічне значення туризму в розвитку суспільства. Основні теоретичні поняття та їх визначення. Функції туризму в суспільстві...
Основи митної справи / За ред. П.В. Пашка: Митна справа в Україні. Історія розвитку митної справи в Україні та створення митних органів. Перші відомості про мито на території сучасної України. Митні порядки на Запорізькій Січі та у гетьманській Україні. Україна в складі Російської імперії. Митна справа в Україні на початку XX ст. Поняття "митна справа". Органи державного регулювання митної справи. Структура митних органів України. Завдання митних органів. Роль та місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі. Взаємовідносини митних органів України з іншими органами та особами. Завдання для перевірки знань. Митний контроль. Організація митного контролю. Здійснення митного контролю товарів і предметів, транспортних засобів...
Шевчук С. В. Ділове мовлення для державних службовців: Українська мова - державна мова України. Поняття національної та літературної мови. Мова й мовлення. Основні вимоги до мовлення. Офіційно-діловий стиль. Мовні норми. Поняття стилю. Найважливіші ознаки, що характеризують офіційно-діловий стиль. Поняття мовної норми. Культура усного ділового спілкування. Вимоги до усного ділового спілкування. Стандартні етикетні ситуації. Система мовних формул. Прийом відвідувачів. Бесіда. Телефонна розмова. Етичні питання використання мобільних телефонів. Культура переговорів. Нарада. Збори як форма колективного спілкування. Інтерв'ю. Радіоінтерв'ю. Участь у телепередачі. Мистецтво публічного виступу. Доповідь. Участь у дебатах. Візитна картка та її використання...
Сало Я. М. Організація обслуговування населення на підприємствах харчування: Характеристика ресторанів та кафе. Історія виникнення ресторанів та кафе. Характеристика приміщень ресторанів. Характеристика допоміжних приміщень ресторану. Матеріально-технічне забезпечення ресторану. Меблі та обладнання торгового залу. Меблі та обладнання банкетних залів. Асортимент скляного посуду. Асортимент скляного посуду для ресторанів. Асортимент столового посуду з порцеляни. Асортимент металевого посуду. Столове приладдя. Столова білизна. Підготовка до обслуговування відвідувачів. Санітарно-гігієнічна підготовка торгового залу. Розставляння меблів. Сервірування столів. Особливості розміщення посуду та столового приладдя. Естетика в сервіруванні стола...
Глущик С.В. та ін. Сучасні ділові папери: Поняття літературної мови. Мовна норма. Стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль - мова ділових паперів. Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. З історії документів в Україні. Критерії класифікації документів. Реквізит - елемент документа. Текст як реквізит документа. Оформлення сторінки. Рубрикація тексту. Оформлення титульної сторінки. Правила оформлення заголовків і підзаголовків. Прийоми виділення окремих частин тексту. Оформлення приміток, додатків і підстав до тексту. Виноски до тексту та правила їх оформлення. Бібліографія. Написання цифр та символів у ділових паперах. Вимоги до мови ділових паперів. Документи різних видів: вимоги до оформлення. Документи щодо особового складу...
Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті. Предмет і основні категорії психології вищої школи як нової галузі психологічної науки. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні. Зв'язок психології вищої школи з іншими науками. Методологія і принципи психологічного дослідження. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження. Дослідницькі вміння. Етика дослідника. Загальна психологічна характеристика студентського віку. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості...

Гельвеций Клод Адриан

(17151771)- видный французский философ. Его отец был придворным врачом в Париже и уготовил сыну карьеру финансиста, мечтая, чтобы тот стал чиновником налогового ведомства. Действительно, отец приобрел для него должность генерального откупщика (сборщика налогов), которая приносила большой доход. Но Гельвеций, разочаровавшись в этой работе, через некоторое время отказался от нее и полностью посвятил себя философскому и литературному труду. Был знаком с выдающимися умами того времени - Вольтером, Монтескье, Фонтенелем, Бюффоном. Посещал парижские салоны, открыл свой собственный салон, стал членом круга энциклопедистов .
Первое опубликованное произведение Гельвеция - труд "Об уме", над которым он работал более 20 лет. Эта книга вызвала негодование реакционных кругов, и ее приговорили к сожжению. Гельвецию пришлось два раза отказываться от нее. Осуждение книги также способствовало запрещению "Энциклопедии".
По Гельвецию, материя - это только слово, которое обозначает "лишь совокупность свойств, присущих всем телам". В то же время окружающий нас мир он понимал как объективно существующий, бесконечный и находящийся в постоянном движении, рассматриваемом им широко - как любое изменение.
Человеческое познание, согласно Гельвецию, имеет чувственно-эмпирическую основу. Хотя он часто высказывался в духе сведения познания лишь к чувственному, но одновременно утверждал, что из чувственности развился разум и сознание - это высший этап познания природы. При этом он подчеркивал связь становления сознания с трудовой деятельностью людей.
Гельвеций верил в неограниченные возможности познания, способного давать знание о действительных вещах. Гельвеций высказывал свои взгляды по поводу характера наших заблуждений и считал, что существуют два рода заблуждений: природные, которые выражаются в невежестве, и приобретенные, которые возникают в силу ложных идей.
Гельвеций пытался создать "науку о нравственности", базирующуюся на физической основе человеческой психики. Он писал, что из двух чувств: пристрастия к удовольствию и отвращения к страданию возникает то, что называется "любовь к себе". "Любовь к себе" он определял как первичный импульс "всех наших действий". Три главные пружины, которые возникают на основе "любви к себе", - страсти, стремление к счастью, интересы. Он раскрыл свое положение следующим образом: "В нравственном мире страсти имеют такое же значение, какое имеет движение в мире физическом: движение создает, сохраняет, оживляет все, без него все было бы мертво; страсти оживляют все в мире нравственном". При этом, руководствуясь любовью к себе, люди стремятся к счастью, "наслаждение есть единственный предмет желаний людей". Кроме того, люди всегда выступают в границах своих интересов. Все эти факторы тесно связяны между собой и переплетаются, но всетаки главная категория для Гельвеция - это интерес, представляющий основную пружину человеческой деятельности. Он выделял личные интересы, интересы отдельных социальных групп и общественные интересы.
Человек добродетелен, по Гельвецию, тогда, когда его поступки в различных областях являются полезными: или данному лицу, или сообществу, или обществу в целом. Гельвеций также выступал против мнения, что частные интересы не совместимы с нравственностью и должны подавляться ради общего интереса. Гельвеций полагал, что люди будут добродетельными, лишь если они смогут объединить личную выгоду с общей. Для этого, считал Гельвеций, законы страны должны быть такими, чтобы личные интересы, выгода индивида соответствовали общему интересу. По мнению Гельвеция, путем распространения просвещения можно добиться такого положения, когда личными интересами становятся не только индивидуальные, но и общественные интересы. Он писал, что "добродетельный человек не тот, кто жертвует своими привычками и самыми сильными страстями ради общего интереса, - такой человек невозможен, - а тот, чья сильная страсть до такой степени согласуется с общественным интересом, что он почти всегда принужден быть добродетельным" [Соч. М., 1973. Т. 1. С. 413].
Гельвеций выступал против отождествления нравственности с религией, а также против религиозного фанатизма. Добродетельное поведение необходимо основывать "не на принципах религии... но на принципах, которыми не так легко злоупотреблять,- а таковы мотивы личного интереса" [Соч. Т. 1. С. 314].
Гельвеций придавал большое значение воспитанию добродетельного поведения. Он полагал, что люди от рождения равны в интеллектуальном отношении. Возникающее впоследствии умственное неравенство Гельвеций объяснял различием в воспитании. Воспитание он понимал не только как педагогическое, а в широком смысле: воспитывающими могут быть самые различные факторы, которые воздействуют на человека в социальной среде. Среди этих факторов решающее значение он придавал форме правления.